Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Справа № 437/1214/12
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18.04.2012 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого -судді Завальнюк О.О.
при секретарі -Ноздріній Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1-про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 23.12.2008 року у м.Дніпропетровську на вул..Семафорній з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем «ВАЗ»-2109 д/н НОМЕР_3 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Деу Ланос»д/номер НОМЕР_2 (поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/6343977), який належить на праві власності ОСОБА_2, водій ОСОБА_3
Вина ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 14.01.2009 року.
Розмір завданих матеріальних збитків за пошкодженнй транспортний засіб, відповідно до висновку спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження від 12.01.2009 року складає 3 650 грн. 85 коп., який складається із: суми матеріальних збитків в розмірі 5649,01 грн., втрати товарної вартості в сумі 1 267,99 грн., 20% ПДВ в сумі 730,17 грн.
Відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об»єднанням страховиків, які здійснюють обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у моторно транспортному страховому бюро України (МТСБУ) є умовою здійснення діяльності щодо обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до ст.41, п.41.1. пп.»а»Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ТРСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.1.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів- юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками обо законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Відповідач ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
27.01.2009 року ОСОБА_3, скориставшись своїм правом, передбаченим Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»подав відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров»ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Статтею 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що у зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з у рахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
ОСОБА_1 у добровільному порядку відшкодування за завдану матеріальну шкоду не платив.
В зв»язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов»язкове стархування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», моторне (транспортне) страхове бюро України 16.02.2009 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 3 650 грн. 85 коп.
Позивач зазначив, що також поніс витрати на аварійного комісара в розмірі 450 грн., що передбачено п.40 ч.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а всього 4 100,85 грн. ( 3 650,85 грн.+ 450 грн.= 4 100,85 грн.).
Відповідно до ст.1191 ЦК України, ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після проведення виплати ОСОБА_3 у моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1
02 березня 2009 року листом за вих. № 3090/3-2-05 та 21 травня 2009 року за листом за вих..№ 7295/3-2-05 позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 з проханням добровільно компенсувати завдані матеріальні збитки. Зазначені у листі вимоги були залишені ОСОБА_1 без виконання. Тому позивач просить стягнути з відповідача у порядку регресу грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 4 100 грн. 85 коп., стягнути судові витрати по справі в розмірі суми сплаченого судового збору 188 грн. 20 коп та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн..
Довірена особа позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити, дав суду пояснення аналогічно обставинам викладеним вище, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, хоча про дату слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання ОСОБА_1 30.03.2012 року судової повістки на 18.04.2012 року, причини неявки відповідач суду не повідомвив, заяву про розгляд справи без його участі суду не надав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Факт скоєння ДТП 23.12.2008 року, в результаті якого автомобіль “Деу Ланос», р/н НОМЕР_2, 2003 року випуску під керуванням водія ОСОБА_3, зіткнувся з автомобілем “ ВАЗ»- 2109 д/н АЕ НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 008038 від 24.12.2008 року, з якої також вбачається, що внаслідок ДТП транспортний засіб «Деу Ланос»номерний знак НОМЕР_2 шасі НОМЕР_4 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження у вигляді деформації задньої правої дверці. (а.с.75), а також постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровськ від 14 січня 2009 року, згідно до якого ОСОБА_1 визнано винним за ст.ст.124,130 ч.1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки (а.с.5).
Відповідно до ст.1.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», власники транспортних засобів- юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Із копії посвідчення водія Серії НОМЕР_6, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_5, виданого Дніпропетровським МРЕВЗ ДАІ УМВС Ураїни в Дніпропетровській області 16.07.2003 року, копії довіреності від 02.10.2008 року на ім.»я ОСОБА_3 на право розпорядження (продажу) належного ОСОБА_2 автомобіля марки ДЕУ Ланос державний номер НОМЕР_2, вбачається, що законним володільцем (користувачем) транспортного засобу Део Ланос д/номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження (а.с.66,74).
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров»ю та майну третіх осіб під час ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «СК «Провідна», був укладений поліс № ВВ/6343977 від 18.11.2008 року обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.76).
27 січня 2009 року ОСОБА_3, скориставшись своїм правом, передбаченим ст.35 п.35.1 Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»подав відповідну заяву позивачу, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1 (а.с.6).
Як вбачається із листа від 22 січня 2008 року на а.с.80, аварійний комісар ОСОБА_7 надіслав на адресу позивача пакет документів до справи № 6767 для розгляду питання про страхове відшкодування. Із копії розрахунку розміру шкоди заподіяної майну, складеного 06.02.2009 року по справі № 6767, розмір матеріальної шкоди до сплати становить 3 650 грн. 85 коп.(а.с.81).
Згідно до положень п.40 ч.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»моторно (транспортне) страхове бюро України згідно до платіжних доручень № 499 від 30 січня 2009 року та № 1369 від 06 квітня 2009 року перерахувало одержувачу коштів: ФОП ОСОБА_8 загальну суму 450 грн. (а.с.10).
Згідно довідки №1 від 06.02.2009 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих сума до сплати становить 3 650 грн. 85 коп. (а.с.9). Згідно наказу Моторно (транспортного) страхового бюро України № 481 від 16.02.2009 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3 відповідно до ст.41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року, приймаючи до уваги довідку №1 від 06.02.2009 року про розмір відшкодування шкоди та наданих по справі документів, наказано сплатити 3 650,85 грн. за шкоду заподіяну дорожньо-транспортною пригодою (а.с.8). Факт сплати ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 3 650,85 грн. підтверджується копією платіжного доручення № 777 від 16 лютого 2009 року на а.с.11.
У відповідності до п.п.38.1.1-а п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.
Листи надіслані позивачем 02 березня 2009 року за вих..№ 3090/3-2-05 та листом від 21 травня 2009 року за вих..№ 7295/3-2-05 на адресу відповідача ОСОБА_1 з проханням добровільно компенсувати завдані матеріальні збитки, зазначені у листах, останнім отримані, про що свідчать поштові повідомлення на а.с.44-45., однак залишені ОСОБА_1 поза увагою. (а.с.47-49).
У відповідності до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. З огляду на це, на користь позивача з відповідача присуджується сума сплаченого судового збору в сумі 188 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією на а.с.1.
Суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн., оскільки дані обставини підтверджуються документально, а саме: копією додаткової угоди №32 до контракту про надання правової допомоги №29 від 25.02.2009 року укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_9 (а.с.46); копією контракту про надання правової допомоги №29 від 25 лютого 2009 року укладеного між позивачем, як замовником та ОСОБА_9., як виконавцем (а.с.51-53); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 687, виданого на ім.»я ОСОБА_9 (а.с.56); копією платіжного доручення № 5713 від 19 грудня 2011 року про сплату позивачем на рахунок виконавця ФОП ОСОБА_9 1000 грн. за надання правової допомоги (а.с.55).
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.
Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд приходить до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, обґрунтовані, а тому є всі підстави для їх задоволення .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.993, ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст.10,11,60,88,212-215,224-226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт.Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України на р/рахунок № 2600101284871 в ПАТ «Укрексмібанк»в м.Київ, МФО 322313, код 21647131, місце знаходження: Бульвар Русанівський, буд., буд.8, м.Київ, 02154, в порядку регресу грошові кошти в сумі 4 100 (чотири тисячі сто) грн. 85 коп., а також судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.. 00 коп.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О. О. Завальнюк