Справа №0124/83/2012
2/0124/526/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2012 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді - Прищепа О.І., при секретарях - Охотніковій О.С., Кириловій К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі збільшивши позовні вимоги, звернулись до суду з позовом в якому просять стягнути з відповідача на їх користь матеріальну шкоду у розмірі 7327 гривень та моральну шкоду у розмірі 20000 гривень, спричинену залиттям квартири, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 гривень, витрати по сплаті судової експертизи у сумі 1500 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в серпні 2008 року, в липні та грудні 2010 року відбулося залиття квартири позивачів з квартири, що розташована поверхом вище, власником якої є відповідач, внаслідок чого була повністю залита водою ванна кімната, кухня та кімната позивачів, які на даний час потребують ремонту. Зазначені обставини спричинили позивачам матеріальну шкоду. Крім того, діями відповідача спричинено моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях та болі, перенесеної позивачами за тривалий період досудового врегулювання спору.
Позивачі та представник позивачів у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, судом були прийняття всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та зі згоди позивачів та представника позивачів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 197 ЦПК України, справу розглянуто без проведення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу
Розглянувши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої залиттям квартири, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та интересу.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є позивачі, відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 06 серпня 1993 року.
В серпні 2008 року було скоєне перше залиття квартири, належної позивачам, про що свідчить копія Акту Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 2» від 13 серпня 2008 року. Відповідно до зазначеного Акту, залиття квартири відбулось з вини власника квартири № 74 розташованої у тому ж будинку, відповідачем по справі, оскільки ним було проведено самочинно реконструкцію санвузла з встановленням подолу.
За проведення самовільної реконструкції в квартирі № 74 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності, про що свідчить копія постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ялтинської міської Ради від 26 вересня 2008 року.
Відповідно до Акту Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 2» від 09 лютого 2009 року слідує, що власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 не провів розмурування трубопроводу ХВС та стояку каналізації, у зв'язку з чим не має можливості провести ремонтні роботи по усуненню причин залиття квартири розташованої поверхом нижче.
Згіджно з Актами Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація № 2» від 17 лютого 2010 року та 21 грудня 2010 року встановлено факти залиття квартири № 62 належної позивачам на праві власності. Встановити причини залиття квартири не надалось можливим.
Згідно зі ст.41 Конституції України власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний сумлінно користуватися цими правами, не заподіювати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права й охоронювані законом інтереси інших громадян і держави.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
В процессі розгляду справи була проведена судово-технічна експертиза № 1217 від 19 березня 2012 року, згідно з висновками якої слідує, що причиною залиття квартири № 62, розташованої у будинку АДРЕСА_1 на протязі часу з серпня 2008 року по 2012 рік, явилось самовільне переобладнання санвузла в квартирі № 74, заміна ванної на душовий подон, фізичне зношування каналізаційного трійника Ф 100 мм, конденсат, що утворюється на стояку подачі холодної води, зношення гідроізоляції полу в суміщеному санвузлі, розгерметизація стояку водопровідної труби в місці торцевої стиковки металічних водопровідних труб.
Вартість поновленого ремонту квартири № 62, розташованої у будинку АДРЕСА_1 після залиття складає 7327 гривень.
Причину залиття, яке відбулось 20 січня та 20 грудня 2010 року у квартирі АДРЕСА_1 можливо встановити ймовірно. Залиття відбулося в силу декількох причин:
- незадовільного стану гідроізоляції в полу суміщеного санвузлу і у місці проходження вертикальних стояків водопровіду та каналізації квартири № 74, за зазначеною вище адресою;
- в результаті неакуратного використання сантехнічних приборів (бризгі, яекі потрапили на підлогу, при купанні, помивці пранні та ін. у тому числі при наявності самовільно встанволенної душевої кабіни в квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 та розташована поверхом вище), а також неакуратне використання запорної арматури в суміщеном санвузлі (залишений без догляду відкритий кран подачи води).
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна викласти ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, представити докази.
На відповідачі лежить тягар доведення обставин, що звільняють від відповідальності. Відповідач в судове засідання не з'явився, тому таких доказів суду не надано.
З огляду в сукупності на зазначені обставини, суд доходить до висновку про наявність провини відповідача у формі невиконання власником обов'язків по забезпеченню правильної експлуатації й належного стану сантехнічного обладнання в квартирі, тому вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в частині встановленій судовою експертизою на суму 7327 гривень.
Згідно зі ст. 386 ГК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяного йому не тільки майнового, але й морального збитку.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної її унаслідок порушення її прав, що передбачене ст. 23 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності його вини.
Під моральною шкодою, як слідує з Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди», варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.
Неправомірними діями відповідача позивачам була заподіяна і моральна шкода, що виразилася в моральних і щиросердечних стражданнях, випробуваних через те, що вони змушені були тривалий час жити в некомфортних умовах, були позбавлені нормального, звичайного способу життя, спокою, що негативно позначилося на їх моральному стані.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог позивачів, характер діянь відповідача, небажання внесудовим способом відшкодувати спричинену шкоду, моральні страждання позивачів. З урахуванням всіх обставин у справі, принципів розумності й справедливості, суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди у сумі 5000 гривень і стягнути її з відповідача на користь позивачів, тому що відповідач як власник зобов'язаний правильно експлуатувати сантехнічне обладнання, стежити за його технічним станом і не допускати порушення прав інших громадян. В іншій частині вимог про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, та стягнення матеріальної шкоди у розмірі встановленому судово-технгічною експертизою у сумі 7327 гривень, моральної шкоди у розмірі 5000 гривень, судового збору у розмірі 214,60 гривень, витрат за проведення судово-технічної експертизи у розмірі 1500 гривень.
На підставі ст.ст.16, 23, 319, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 7327 (сім тисяч триста двадцять сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати: по сплаті судового збору у сумі 214,60 гривень, витрати за проведення судової експертизи у сумі 1500 гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ялтинським міським судом АР Крим, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: