АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-200/2012

Головуючий по 1-й інстанції Маханьков О.В.

Суддя-доповідач: Хіль Л. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Хіль Л.М.

суддів: Мартєва С.Ю., Чічіля В.А.

за участю секретаря : Колодюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2011 року

у справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ВГІРФО Крюківського району РВ УМВС м. Кременчука про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2011 року ПАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, їх виселення та зняття з реєстрації.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2011 року позов ПАТ «Ерсте Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації задоволено та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Ерсте Банк»в сумі 84 833,56 доларів США за кредитним договором №014/6212/3/13614 від 15.04.2008 року, що укладений між ПАТ«Ересте Банк»та ОСОБА_2 звернуто стягнення на предмет іпотеки -

житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 91.4 кв. м., житловою площею 64,7 кв. м., який належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а саме-

-2/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями належать ОСОБА_2, на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 18.02.2002 року за № 457;

-1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями належатьОСОБА_3 на підставі договору міни посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 28.08.2001 року за № 2003;

-1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями належать ОСОБА_4на підставі договору міни посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 28.08.2001 року за № 2003;

-1/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями належать ОСОБА_5 на підставі договору міни посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 28.08.2001року за р.№2003; зареєстрованого КП «Кременчуцьке МБТІ»за 3457, в книзі 29 та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 14841507 та земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями площею 0,828га. кадастровий номер 5310436500:13:001:0228, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить:

- ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянка серія ЯГ №659921 виданого 21 вересня 2007 року Крюківською районною радою і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 3010754800288;

- ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності па земельну ділянку серія ЯГ №659920 виданого 21 вересня 2007 року Крюківською районною радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 3010754800289;

- ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №659919 виданого 21 вересня 2007 року Крюківською районною радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 3010754800290;

- ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №659918 виданого 21 вересня 2007 року Крюківською районною радою та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди ісмлі 3010754800291.

шляхом продажу предмету іпотеки - житловою будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. загальною площею 91.4 кв. м., житловою площею 64.7 кв. м. на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", із початковою ціною реалізації предмету іпотеки визначеної на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, у межах процедури виконавчого провадження і не нижчою за 90 відсотків її вартості, визначеної шляхом її оцінки.

Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Зобов'язано ВГІРФО Крюківського району РВ УМВС м. Кременчука зняти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк»судові витрати в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу вважаючи, що рішення суду є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що на момент укладення кредитного договору він не міг знати, що опиниться у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з чим не зможе вчасно та в повній мірі погашати кредит та вказуючи, що на його утриманні знаходиться четверо дітей, та на даний час він є безробітним. Апелянт вказує, що Банк звернувся з позовом про звернення стягнення на майно, та протиправно першочергово не поставив питання про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, крім того судом безпідставно на його думку не застосовано ч.3 ст.551 ЦК України та не зменшено розмір нарахованої йому пені.

Прохає скасувати рішення районного суду та відмовити в задоволенні позовних вимог Банку повністю, а у разі безпідставності такої вимоги, змінити рішення та звільнити його від сплати штрафних санкцій -пені, або зменшити її розмір.

Перевіривши рішення суду, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 15.04.2008 року між ПАТ «Ерсте Банк" та ОСОБА_2. укладено кредитний договір №014/6212/3/13614 про надання останньому кредиту в сумі 60 000 доларів США зі строком користування кредитними коштами до 14 квітня 2018 року та сплатою 14,5 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з вище вказаногокредитного договору між ПАТ «Ерсте Банк" та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4. 15.04.2008 року було укладеного договір іпотеки №014/6212/3/13614 та передано в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 91.4 кв. м. житловою площею 64,7 кв. м., який належить па праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та земельна ділянка на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями площею 0,828га.

Згідно п.1.2 кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється позичальником щомісячно відповідно до Графіку платежів, наведеного в Додатку №1 цього договору.

Відповідно п. п. 3.1., 3.3. договору кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування; моментом (днем) надання кредиту вважається момент (день) зарахування першого траншу кредиту на поточний рахунок позичальника.

Факт видачі кредиту підтверджується заявою на видачу готівки №6212/125665, згідно якої 15.04.2008 року банк видав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 60 000 доларів США з поточного рахунку останнього.

Згідно п. 3.6 договору забезпеченням вказаного договору є житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 91.4 кв. м. житловою площею 64,7 кв. м., який належить па праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Згідно п.3.7 договору кредит забезпечується також всім належним позичальнику майном… на яке може бути звернене стягнення в порядку встановленому законодавством України.

Статтею1054 ЦК України передбачено за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

Відповідно п.5.1 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора погашення траншів кредиту згідно з Графіком платежів, наведеним в додатку №1 до цього Договору, та остаточне погашення отриманого кредиту до 14 квітня 2018 року на рахунок, зазначений в п.4.1. цього Договору, щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з Графіком платежів, наведеним в Додатку №1 до цього Договору та при остаточному погашенні кредиту сплачу відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок НОМЕР_1.

Згідно п.5.6 цього договору позичальник зобов»язаний достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначене Договором у разі невиконання або неналежного виконання ним або третіми особами умов Договору або договору застави; інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, відмови від зміни умов цього Договору в порядку передбаченому п.6.1 цього Договору, в інших випадках передбачених цим Договором або чинним законодавством України.

Кошти мають бути поверненні протягом 30 днів з моменту надіслання Кредитором на адресу позичальника відповідною листа повідомленні.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позивальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0.1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання. якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 припинив виконання зобов»язань за кредитним договором з січня 2009 року.

У зв'язку з цим станом на 06.01.2011 року у нього утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 570,69 доларів США, яку становить: заборгованість за кредитом - 26 968,23 долари США, заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом - 7 040,29 доларів США, пеня за порушення строків повернення кредиту 681,08 доларів США, пеня за порушення строків сплати відсотків - 1 881,09 доларів США.

Відповідно до вище вказаного договору іпотеки- він забезпечує вимоги позивача, що витікають із кредитного договору №014/6212/13614 від 15 квітня 2008 року.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченою іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами-цього боржника у порядку, встановленому ним Законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов"язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1.1,1.2.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов»язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна

Відповідно до п.5.1 договору іпотеки передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання, умов кредитного договору або умов цього договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зокрема зазначається вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше як 30 денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодавця залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення на предмет іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 цього Закону передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30 строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель праві прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором, 07.05.2010 року відповідачем на адресу останнього було направлено повідомлення -вимогу № 258 про порушення основного зобов'язання з вимогою про дострокове виконання зобов'язання по кредитному договору в 30 строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Така ж вимога була повторно направлена і 28.03.2011 року, проте відповідачем вони проігноровані.

Враховуючи викладене, той факт, що відповідач з січня 2009 року припинив виконання зобов'язання за кредитним договором, суд прийшов до вірного висновку що позивач набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Статтею 40 Закону встановлено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Врахувавши, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, відповідачі є власниками предмету іпотеки та те, що вони в передбаченому законом порядку попереджені про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, суд правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині виселення відповідачів з житлового будинку АДРЕСА_1.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення при укладенні спірного кредитного договору, проте сам договір не оспорює.

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції судом не залучено до участі у справі Орган опіки та піклування, що є процесуальним порушенням при вирішенні спору, проте дана обставина не впливає на саме рішення.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Посилання апелянта на порушення Банком його прав внаслідок того, що останнім не стягнуто наявну заборгованість в грошовому еквіваленті, а поставлені вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки колегія суддів знаходить безпідставним.

Згідно ст.. 589 ЦК України та ст..20 Закону України « Про заставу» в разі невиконання зобов,язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов,язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв,язку із пред,явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.12 Закону України « Про іпотеку» передбачено, що «у разі порушення іпотекодавцем обов,язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержаитель має право вимагати дострокового виконання основного зобов,язання, а в разі його невиконання- звернути стягнення на предмет іпотеки»

Судом вірно не застосовано ст..551ч.3 ЦК України, поскільки умови передбачені в ній, які є підставою для зменшення розміру пені не встановлені.

Приймаючи до уваги викладені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2011 року не встановлено.

Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.303, ст. 307 ч. 1 п. 1 , ст. 308 ч.1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі

касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : Л.М. Хіль

Судді: С.Ю. Мартєв

В.А. Чічіль