АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1968/2012
Головуючий по 1-й інстанції Савічев В.О.
Суддя-доповідач: Пилипчук Л. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого : судді Пилипчук Л.І.
суддів : Карнауха П.М., Кривчун Т.О.,
при секретарі: Філоненко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_2, представників:відповідачів Полтавського обласного БСМЕ - Панченко О.О., УКДКС в Полтавській області -Шелудько В.І., представника третьої особи - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03 квітня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного Бюро судово-медичних експертиз, Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а:
У квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Полтавського обласного Бюро судово-медичних експертиз, Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 15.05.2008 року з вини водія БСМЕ, внаслідок чого він зазнав тяжких тілесних ушкоджень. У лютому 2012року уточнив позовні вимоги та прохав стягнути з Полтавського обласного БСМЕ 2966,00грн. матеріальної шкоди, яка полягає в затратах на лікування, та 1 501 500 грн. моральної шкоди, враховуючи глибину моральних страждань внаслідок тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до невиправного знівечення його обличчя та потребують тривалого лікування.
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03 квітня 2012 року в позові ОСОБА_2 до Полтавського обласного Бюро судово-медичних експертиз, Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування майнової та моральної шкоди -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом нор матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, прохав рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що15 травня о 15.30 на автодорозі Суми- Полтава-Олександрія в напрямку м.Кременчсука Полтавської області автомобіль ГАЗ-2410, державний № НОМЕР_1, що належить Полтавському обласному Бюро судово-медичних експертиз, під керуванням водія ОСОБА_6, порушивши вимоги п.п.10.1, 14.2 «Правил дорожнього руху», виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем КАМАЗ 52213, державний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 Внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_2, який знаходився в автомобілі у службових справах, отримав тяжке тілесне ушкодження, що призвело до невиправного знівечення обличчя.
Вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.04.2009 року ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами./а.с.8-9/
З матеріалів справи вбачається, що одержана ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді травма є нещасним випадком на виробництві, що призвело до втрати 80% працездатності.
Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі Закон) відшкодування шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Стаття 21 Закону визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Частина 2 даної норми закону визначає перелік страхових виплат До таких, зокрема, віднесено страхові виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності ( щомісячна грошова виплата); страхову виплату одноразової допомоги, а також страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.
Згідно повідомлення Відділення виконавчої дирекції Фонду у м.Полтаві Полтавської області ОСОБА_2 було призначено та виплачено одноразову допомогу у зв»язу із стійкою втратою професійної працездатності в розмірі 38 940,00 грн., а також щомісячну страхову виплату по 80% втрати професійної працездатності, починаючи з 17.09.2008 року з послідуючими перерахуванням на строк безтерміново./а.с.85-86/
З огляду на викладене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку , що матеріальну шкоду , завдану нещасним випадком на виробництві, повинно відшкодовувати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Полтаві Полтавської області. Тому рішення суду першої інстанції про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову до Полтавського обласного Бюро судово-медичних експертиз Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування матеріальної шкоди - є законним.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції процесуального закону в частині прийняття до провадження його позову без вимоги про усунення недоліків в частині визначення належного відповідача -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, - не ґрунтуються на законі.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»пред»явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст.33 ЦПК.
Згідно ст.33 ЦПК України заміна неналежного відповідача або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача проводиться судом за клопотанням позивача.
Таким чином, за відсутності такого клопотання місцевий суд був позбавлений права здійснити зазначену процесуальну дію.
Між тим, висновок районного суду про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, - є помилковим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, не відповідає фактичним обставинам, ґрунтується на протирічивих судженнях. та
Позивач, заявивши до відшкодування 1 501 500 грн. моральної шкоди, посилався на глибину, міру та інтенсивність душевних страждань, переживань і потрясінь, втрату здоров»я у зв»язу з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до невиправного знівечення обличчя та пожиттєвою стійкою втратою працездатності на 80%. Крім того, обгрунтовував визначений ним розмір морального відшкодування необхідністю проведення операцій, вартість яких становить близько 130 000 євро, що складає 1 501 500грн. Вважав таку суму еквівалентною тим стражданням, переживанням і потрясінням, котрих він та його сім»я зазнали та продовжують зазнавати у зв»язку з отриманими ним травмами.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині моральної шкоди, суд першої інстанції посилався на роз»яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року №4 щодо необхідності врахування при визначенні розміру моральної шкоди характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Однак безпідставно не врахував викладені роз»яснення та визначив обґрунтування позивачем розміру моральної шкоди вартістю операцій як обгрунтування матеріальної шкоди.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Отже, відповідач Полтавське обласне Бюро судово-медичних експертиз, як власник джерела підвищеної небезпеки, повинен нести перед позивачем цивільну відповідальність за моральну шкоду. Тому колегія суддів скасовує рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову до Полтавського обласного Бюро судово-медичних експертиз про відшкодування моральної шкоди та ухвалює в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
При визначенні розміру морального відшкодування колегія судів відповідно до принципу розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру тілесних ушкоджень, яких зазнав позивач, тривалості та глибині моральних страждань, приходить до висновку про відповідність компенсації моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.
Враховуючи, що позивач є інвалідом 2 групи та звільнений від сплати судового збору, однак при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір в сум 8,50грн. та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи. Тому відповідно до ст..88 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню на його користь з Полтавського обласного БСМЕ.
Керуючись ст.ст.303. 304, 307, 309 п.3,4, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03 квітня 2012 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до Полтавського обласного Бюро судово-медичних експертиз про відшкодування моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з Полтавського обласного Бюро судово-медичних експертиз на користь ОСОБА_2 20 000 грн. (двадцять тисяч грн.) у відшкодування моральної шкоди та 128,50коп. судових витрат, а всього 20 128,50 грн. (двадцять тисяч сто двадцять вісім грн. 50коп.)
В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03 квітня 2012 року -залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
СУДДІ: