АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1697/2012
Головуючий по 1-й інстанції Чернюк В.Д.
Суддя-доповідач: Пікуль В. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Пікуля В.П.,
суддів: Триголова В.М., Омельченко Л.М.,
при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодувння шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2012 року позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення її прав відповідачами з підстав заподіяння їй майнової шкоди через невиконання домовленості про ремонт її мобільного телефону.
Просила стягнути з відповідачів солідарно грошову суму 1092 грн. в рівних частинах з кожного, а також понесені нею судові витрати: судовий збір - 214, 60 грн., юридичну допомогу - 250 грн.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодувння шкоди в сумі 1092 грн. - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 10 грудня 2010 року, на підставі відповідного договору, позивачка одержала в установі банку грошовий кредит в сумі 817 гривень 41 копійка на придбання мобільного телефону. За умовами цього договору на погашення отриманого кредиту вона мала сплачувати відповідні відсотки / а.с. 7 8 /.
В цей же день нею придбано мобільний телефон марки „Samsung GT-C3200", що підтверджується змістом копії гарантійного талону / а.с. 9 /.
Судом першої інстанції також встановлено, що у липні 2011 року позивачкою ОСОБА_2 дійсно був переданий відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 її мобільний телефон для організації виконання третіми особами ремонту цього засобу зв'язку.
Вказаний мобільний телефон позивачці повернутий не був.
Згідно пояснень відповідачів, вказаний телефон ними був зданий у ломбард для покриття витрат на запасні частини у сумі 260 грн., оскільки позивач їх оплатити відмовилася.
Постановою оперуповноваженого СКР Миргородського МВ УМВС України в Полтавській області від 09 листопада 2011 року у порушенні кримінальної справи по факту шахрайських дій відносно гр. ОСОБА_2 відмовлено, у зв'язку із відсутністю в діях громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України (ст. 6 п. 2 КК України).
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного рішення щодо відмови у задоволенні позову.
Зокрема, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що телефон, який належить позивачці придбаний у грудні 2010 року, після чого експлуатувався до липня 2011 року, після чого вийшов із ладу, тому дійсна вартістю мобільного телефону повинна визначатися із урахування зношеності майна.
При цьому, суд першої інстанції дав обґрунтовану оцінку доказам по справі, вказавши, що надані позивачкою квитанції установ банку про повернення суми кредиту з відсотками (а.с. 10-16) не підтверджують дійсну вартістю телефону на час його передачі в ремонт.
Колегія суддів звертає увагу, що розмір заподіяної шкоди, якщо відповідач його оспорює, повинен довести позивач і якщо позивач відмовляється від проведення судової експертизи для визнання суми заподіяних збитків, то позов про відшкодування шкоди задоволений бути не може.
Як вбачається із матеріалів справи в ході розгляду справи відповідно до положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, в тому
числі, позивачці було роз'яснено право заявити клопотання про призначення по справі товарознавчої експертизи її телефону за матеріалами справи з метою встановлення його дійсної вартості з урахуванням ступеня його амортизаційного зносу на час укладення і виконання договору про надання послуг.
Проте, від призначення експертизи позивач відмовилася.
Посилання апелянта на ту обставину, що у матеріалах справи маються довідки, видані Миргородським МВ УМВС України в Полтавській області про вартість мобільного телефону „Samsung GT-C3200" у сумі 600 грн. та вартість зарядного пристрою 45 грн., не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції.
Так, у матеріалах справи маються лише незавірені ксерокопії довідок, які видані Миргородському МВ УМВС фізичною особою підприємцем. Будь-які дані, які б підтверджували повноваження чи наявність спеціальних знань у фізичної особи підприємця, який видав довідки, щодо визначення дійсної вартості майна, в тому числі мобільного телефону відсутні. Тобто вказані довідки не можуть вважатися належним доказом щодо вартості телефону.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В. П. Пікуль
Судді: