АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1609/2012
Головуючий по 1-й інстанції Тімошенко Н.В.
Суддя-доповідач: Пікуль В. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Пікуля В.П.,
суддів : Омельченко Л.М., Триголова В.М.,
при секретарі: Ачкасовій О.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування та
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування,-
В С Т А Н О В И Л А :
31 жовтня 2011 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є донькою ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги є вона та її брат - ОСОБА_4, але заповіт складено на ОСОБА_3 Оскільки вона є особою непрацездатного віку - пенсіонером, прохає визнати за нею право власності в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
28 жовтня 2011 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила ухвалити рішення, яким усунути від спадкування ОСОБА_2 обов'язкової частки в квартирі АДРЕСА_1, що залишилася після смерті батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дідусь - ОСОБА_6, який, згідно заповіту від 1 липня 2005 року заповів їй квартиру АДРЕСА_1.
Всі витрати на лікування та поховання ОСОБА_6 взяла на себе вона та її батьки. ОСОБА_2 ніякої допомоги не надавала по догляду та лікуванню хворого. Вона та її батьки неодноразово просили відповідачку надати допомогу в догляді та лікуванні. Але вона свідомо відмовилась. А тому прохає ухвалити рішення, яким усунути ОСОБА_2 від спадкування законної частки в квартирі АДРЕСА_1, що залишилась після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2012 року вказані справи об'єднані в одне провадження.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16 лютого 2012 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування - відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Четверта Полтавська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування - задоволено.
Усунено ОСОБА_2 від спадкування обов'язкової частки в квартирі АДРЕСА_1, що залишилася після смерті батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Із рішенням суду не погодилася ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, а в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовити, мотивуючи тим, що при ухваленні рішення, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального законодавства.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 1224 цього Кодексу за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» викладена правова позиція, відповідно до якої правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема, й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно заповіту від 01.07.2005 року (а.с. 14), складеного ОСОБА_6 та посвідченого державним нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори, останній заповів належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 своїй онуці - ОСОБА_8 (після одруження ОСОБА_3).
Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15) відкрилася спадщина, до складу якої входить спірна квартира АДРЕСА_1. 24.09.2011 року донька померлого спадкодавця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Проте, 26.10.2011 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як нею не було надано правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції вірно встановив, що знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 не спілкувалася з батьком більше 30 років, не надавала будь-якої допомоги в догляді та лікуванні свого хворого батька ОСОБА_6, поклавши всі ці турботи на ОСОБА_3 та членів її та ОСОБА_4 сім'ї.
Суд першої інстанції також прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 умисно ухилялася від надання спадкоємцеві допомоги, який через свій похилий вік (помер у віці 79 років) та тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, однак для цього мала можливість.
Вказаний висновок суду зроблений на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
Так, всі витрати на лікування та поховання взяли на себе ОСОБА_3 та сім'я її батька, що підтверджується довідкою №3151 від 10.10.2011 року Першої Полтавської міської клінічної лікарні.
Згідно довідки головного лікаря Першої Полтавської міської клінічної лікарні від 10.10.2011 року №3151 ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному відділенні з 26.03.2011 року по 28.03.2011 року, в хірургічному відділенні хворий знаходився з 28.03.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_2. Помер ІНФОРМАЦІЯ_2. За час лікування за рахунок родичів були придбані медичні препарати.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили доводи ОСОБА_3, спростувавши пояснення ОСОБА_2
Зокрема, свідок ОСОБА_9 пояснила, що з 1969 року є головою житлового кооперативу «Свет» за адресою: АДРЕСА_2, в житловому будинку якого проживав ОСОБА_6 з 1981 року. ОСОБА_9 проживає у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку. Власником спадкової квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_13 з 1969 року, яка була другою дружиною ОСОБА_6 з 1981 року. В 1998 році ОСОБА_13 померла, а ОСОБА_6 залишився сам і доглядала за ним сім'я сина ОСОБА_4 та онука ОСОБА_3 На похоронах батька ОСОБА_6 вперше побачили доньку ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 з 1969 року. Була подругою дружини ОСОБА_6 ОСОБА_13 з 1965 року. ОСОБА_6 часто згадував доньку, але її ніколи не бачили. ОСОБА_6 потребував допомоги і сім'я сина ОСОБА_4 надавала її.
Аналогічні пояснення надали свідки ОСОБА_10- голова кооперативу «Вчитель» житлового будинку за адресою:АДРЕСА_4, в якому проживали сім'я ОСОБА_6, а потім сім'я ОСОБА_4, свідок ОСОБА_12, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 з 1969 року.
У суді першої інстанції позивачка ОСОБА_2 пояснила, що дійсно у них з батьком були неприязні відносини, з яким вона не спілкувалась, так як у неї були свої проблеми і необхідно більше піклуватися за сина, який вибув з місць позбавлення волі і на даний час знову перебуває в місцях позбавлення волі. За комунальні послуги у неї утворилася велика сума заборгованості, пропонувала брату ОСОБА_4 компенсацію 10 000 грн. за обов'язкову частку у спадщині після батька ОСОБА_6 Проте, рідний брат ОСОБА_4 відмовився від сплати коштів ОСОБА_2, виконуючи волю батька залишити квартиру онуці ОСОБА_3
При цьому, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що оцінка доказам по справі судом першої інстанції дана із дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги щодо невірної оцінки судом доказів та невідповідності висновків суду обставинам справи не знайшли підтвердження при розгляді справи у суді апеляційної інстанції та є безпідставними.
Не ставлять під сумнів рішення суду першої інстанції посилання апелянта про те, що судом не доведено безпорадного стану ОСОБА_6, оскільки наявність хвороби та безпорадний стан спадкодавця підтверджується довідками медичної установи та показаннями свідків, які суд вважає є належними та допустимими.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що вона не ухилялася від надання допомоги по утриманню батька, так як характер поведінки відповідачки ОСОБА_2 свідчить про її умисну бездіяльність, спрямовану на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю.
Отже, суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах, не порушив норми процесуального права та зробив правильний висновок про обґрунтованість позову ОСОБА_3 і ухвалив рішення яке є законним та справедливим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не ставлять під сумнів законність та справедливість рішення.
За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В. П. Пікуль
Судді: