АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1398/2012
Головуючий по 1-й інстанції Зоріна Д.О.
Суддя-доповідач: Карпушин Г. Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Карпушина Г.Л.
Суддів: Корнієнко В.І., Винниченка Ю.М.,
при секретарі: Цюрі Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аванс в розмірі 7900 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 599 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу. Вважає дане рішення таким, що базується на невідповідності висновків суду обставинам справи, та неправильному застосуванні норм матеріального права. Просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 09.10.2009 року досягли попередні домовленості щодо купівлі продажу квартири АДРЕСА_1. На підтвердження вказаних домовленостей, позивач передав відповідачу кошти в сумі 1000 доларів США в рахунок оплати вартості нерухомого майна, а відповідач передав ОСОБА_3 написану власноручно розписку, якою підтверджувався факт отримання ним коштів в сумі 1000 доларів США за належну йому квартиру. В подальшому сторони, так і не досягли згоди щодо купівлі-продажу зазначеної квартири. При цьому кошти отримані відповідачем, позивачу поверненні не були, виходячи з того, що отримані кошти є завдатком, а оскільки порушення зобов'язання сталося з вини позивача, вони поверненню не підлягають.
При винесені рішення, місцевий суд, надавши в цілому належну оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам, правильно виходив з того, що передана позивачем ОСОБА_2 сума коштів, є авансом, а тому вона підлягає поверненню ОСОБА_3
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Статтями 546-548 ЦК України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції, правильно зазначено, що оскільки між сторонами договір про забезпечення виконання зобов'язання не укладався, а надана суду розписка, підтверджує лише факт передачі коштів, отримані відповідачем кошти не можуть вважатися завдатком, а є лише авансом. Це при тому, що сторонами по справі не надано також доказів, які б підтверджували наявність між ними основного зобов'язання (купівля-продаж квартири), яке б потребувало забезпечення.
Оскільки, виходячи із встановлених обставин, правова природа отриманих відповідачем коштів визначена законом, то те, що відповідачем ці кошти вказані завдатком правового значення не має і не може тягти за собою наслідків, передбачених ст. 571 ЦК України. Що ж стосується ст. 570 ЦК України, то, як зазначено, нею визначена лише правова природа переданих позивачем і отриманих відповідачем грошей.
Оскільки договір купівлі-продажу, в якості платежів по якому передавався аванс, укладеним не був, то передані ОСОБА_3 кошти ОСОБА_2 збережені без достатньої правової підстави, а тому підлягали поверненню позивачу.
Виходячи з наведеного, обставин, якими обґрунтовувались вимоги, права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах мають визначатись відповідно до глави 83 розділу ІІІ книги п'ятої ЦПК України, зокрема ст. 1212 ЦК України. Оскільки така норма не була застосована судом першої інстанції, колегія суддів, вважає за необхідне доповнити нею мотивувальну частину рішення суду.
Погоджуючись в цілому з прийнятим рішенням, колегія суддів, зважаючи на доводи апелянта про невірне застосування судом положень ст. 675 ЦК України, вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки при привальному вирішенні заявлених позовних вимог, судом було зайво здійснено посилання в мотивувальній частині рішення на положення ст. 675 ЦК України, які виходячи з характеру спірних правовідносин, які склалися між сторонами, їх не стосуються, а відповідно не підлягають застосуванню.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та зміни рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2012 року.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 лютого 2012 року - змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення суду, посилання на положення ст. 675 ЦК України, як підставу для задоволення позову.
Доповнити мотивувальну частину рішення суду посиланням на положення ст. 1212 ЦК України, як підставу для задоволення позову.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : _______________ Г.Л. Карпушин
Судді: _______________ В.І. Корнієнко ______________ Ю.М. Винниченко
Копія