Справа № 2- 188

2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

20 квітня 2011 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого -судді Воронкіна О.А.,

при секретарі Григоренко Я.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи Пєвнєвої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа Управління Державного казначейства в Старобільському районі, про відшкодування майнової шкоди та збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про відшкодування майнової шкоди та збитків, у якому просить суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 52 519 рн. 83 коп.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі виконавчого напису нотаріуса № 1448 виданого 08.07.2006 року, Старобільським відділом Державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2006 року. Після цього було описане і арештоване насіння соняшника, яке належало їй, це підтверджується актом опису і арешту майна від 04.09.2006 року. Після цього відповідно до актів Державного виконавця від 19.09.2006 р., 20.09.2006 р., 21.09.2006 р., 29.09.2006 р., 05.10.2006 )., це насіння соняшника було передано на відповідальне зберігання ПП ОСОБА_4, а потім ПП ОСОБА_5, що підтверджується актами Державного виконавця від 02.12.2006р., та 15.12.2006р. всього було описано і арештовано 38 726 кг., насіння соняшника. Після мирного урегулювання питання між нею та ОСОБА_6 виконавчий напис нотаріуса було відізвано. Після цього їй було повернено 27 310 кг., насіння соняшнику. На сьогоднішній день їй не повернули решту 10 965 кг., належного їй насіння соняшника. І навіть не зважаючи на чисельні усні та письмові звернення до Старобільського районного відділу Державної виконавчої служби вона не може отримати належне їй насіння соняшника. Вважає, що тим самим їй заподіяно матеріальну шкоду і спричиненні збитки, оскільки їй не повернули її насіння соняшника, тобто вважає, що відповідачем спричинена шкода її майну, яка повинна бути їй відшкодована відповідачем. Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла. Ст.1192 ЦК України передбачає, що враховуючи обставини справи суд на вибір потерпілого може зобов'язати особу, яка спричинила шкоду майну, відшкодувати її у натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ і т.п.) або відшкодувати заподіяні збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що повинні бути відшкодовані потерпілому, визначаються у відповідності з реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У відповідності до біржового бюлетеню Луганської агропромислової товарної біржі від 14.01.2011 року середня ціна за тонну насіння соняшнику становить 4789,77 гривень.

У судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 повністю підтримала свої позовні вимоги і підтвердила доводи, викладені в позові. Просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 52 519 грн. 83 коп.

Представник відповідача відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала просила суд застосувати наслідки спливу строку позовної давнини.

Представник третьої особи Пєвнєва Н.М. позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона працювала виконуючою обов'язки начальника відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції. Восени 2006 року державний виконавець Юшина, яка зараз не працює і живе десь у Харкові, передавала на відповідальне зберігання ОСОБА_4 насіння соняшника, яке було описане у ОСОБА_1 У грудні 2006 року вона (свідок) за актами передавала на відповідальне зберігання від ОСОБА_4 до ОСОБА_5 насіння соняшника. Було передано біля 27 тонн. Була нестача біля 10 тонн. Вона не могла передати документи про нестачу до правоохоронних органів, тому що в останньому акті не було підпису ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він прийняв від державного виконавця на зберігання 27 310 кг насіння соняшника.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він прийняв на відповідальне зберігання від ОСОБА_4 27 тон насіння соняшника.

20 лютого 2008 року рішенням Старобільського районного суду позовні вимоги ОСОБА_1 були частково задоволені, було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 37 165 грн., 41 коп.

23 червня 2010 року ухвалою Верховного Суду України рішення Старобільського районного суду від 20 лютого 2008 року було скасоване, справа передана на новий розгляд.

22 вересня 2010 року ухвалою Старобільського районного суду позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду, у зв'язку з її заявою.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється на протязі трьох років.

Статтею 265 ЦК України передбачено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давнини.

Частиною четвертою ст.. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

20 квітня 2011 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про застосування вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 не ставить питання щодо поновлення строку позовної давнини, а Суд, на підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК, розглядає справу лише в межах заявлених вимог.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про відшкодування майнової шкоди та збитків слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давнини.

На підставі ст.ст.257, 265, 267 ЦК України, керуючись ст.ст. 10-11, 88, 209-210, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції, третя особа Управління Державного казначейства в Старобільському районі, про відшкодування майнової шкоди та збитків відмовити у зв'язку зі спливом позовної давнини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Старобільський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Воронкін