Справа №2-864/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2011 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді - Гречаної С.І.

при секретарі судового засідання Балясній І.С.

за участю:

позивача ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Позивач зазначив, що йому на підставі державного акту належить земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1. Однак в повній мірі не може використовувати земельну ділянку, оскільки 0,32 м. ділянки у верхній частині та 0,48 м. у нижній частині, фактично знаходяться на огородженій території відповідачів. З цих підстав позивач просив позов задовольнити, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, належної йому на праві власності, шляхом перенесення частини бокової межі (паркану) відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 в сторону їх житлового будинку АДРЕСА_2, на 0,32 м. у верхній частині та 0,48 м. у нижній частині, а також стягнути з відповідачів витрати на введення справи та витрати на проведення кадастрової зйомки.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача позов не визнала. Суду пояснила, що .перешкод у користуванні позивачу земельною ділянкою відповідачі не чинять. Хвіртка у двір яка була встановлена відповідачами до своєї дворової території ще до набуття позивачем права власності на земельну ділянку, завжди відкрита, що не перешкоджає позивачу в обслуговуванні стіни гаражу. З цих підстав просила суд відмовити позивачу в позові за необґрунтованістю.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, рішення просив прийняти у відповідності до закону.

Ухвалою суду справа розглянута у відсутність представника третьої особи, оскільки в матеріалах справи достатньо про права та взаємини сторін.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, судом встановлені обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Судом установлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26.11.2004р., є власником житлового АДРЕСА_1.

Згідно державного акту виданого 01.06.2009р. йому належить 737 кв.м. земельної ділянки розташованої, по АДРЕСА_1.

Власником будинку АДРЕСА_2, є ОСОБА_4, а будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_5

Судовим розглядом встановлено, що на земельній ділянці відповідача побудований гараж літ.Л.. Частина земельної ділянки уздовж стіни вказаного гаражу розміром 0,32 м. у верхній частині стіни гаражу, та 0,48 м. у нижній частині стіни гаражу, фактично знаходиться на території відповідача ОСОБА_4

Однак вказана частина земельної ділянки відповідачем ОСОБА_4 не займана.

Саме такий порядок користування земельними ділянками між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було встановлено актом у 2006 році. За таких обставин ОСОБА_4 погодила позивачу будівництво гаражу літ. Л.

З будівництвом гаражу літ. Л. було побудовано і невелику огорожу, до якої примикає хвіртка відповідача, що також видно з наданих позивачем фотознімків, в яких вбачається, тотожність збудованої частини огорожі як з боку позивача так і з боку відповідача.

Незручності у користуванні земельною ділянкою виникли після отримання позивачем у 2009 році, державного акту на право власності на земельну ділянку.

З того часу позивач висуває відповідачці ОСОБА_4 вимоги, допустити його на територію АДРЕСА_2, для улаштування металевої огорожі частини його земельної ділянки яка увійшла до державного акту.

Відповідач ОСОБА_4 дозвіл на улаштування металевої огорожі позивачу не надає, пояснюючи тим, що погіршиться її право на можливість безпечного проходу до будівлі, яка складатимете 0,45 м.

З огляду на вищевикладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, у відповідності до ст.ст. 316,317,319,321, 373 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено і судовим розглядом не встановлено порушення його прав, у користуванні вказаною частиною земельної ділянки, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перешкоджають позивачу обслуговувати стіну гаражу літ. Л. який межує з земельною ділянкою відповідачки ОСОБА_4, а перенесення, як то вимагає позивач, огорожі відповідачки ОСОБА_6 у в бік її будинку на 0,48 м. технічно не доведено, клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи сторонами не заявлялося, та судом не вирішувалося.

Між тим, вбачається про необхідність встановлення між сторонами земельного сервітуту у відповідності до ст.ст. 401-405 ЦК України.

Таким чином позов ОСОБА_1 не обґрунтований, та задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, судові витрати сплачені позивачем при пред'явлені позову.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212, 214-215, Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення -відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя С.І. Гречана