Справа № 2-1940/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2011 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Гречаної С.І.,

при секретарі Балясній І.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні, в обґрунтовування заявлених вимог вказував, що у травні 2010 року домовився із відповідачкою про купівлю житлового будинку із земельною ділянкою АДРЕСА_1. В забезпечення виконання зобов'язання позивач передав відповідачу кошти у загальному розмірі 34600 грн. В подальшому позивач відмовив від купівлі житлового будинку та звернувся до відповідача із питанням повернення сплачених ним коштів, але відповідач відмовився, вказуючи про відсутність коштів.

Позивач вказував, що кошти, сплачені відповідачу в якості забезпечення виконання зобов'язання повинні вважатися авансовими платежами, оскільки дійсного договору-купівлі-продажу укладено не було.

Відповідач та її представник позов не визнали, суду пояснили, що дійсно існувала домовленість про купівлю позивачем житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1, після отримання відповідачкою всіх документів для його продажу. Документи на будинок та земельну ділянку у червні 2011 року вже були виготовлені. Про отримані кошти відповідач не заперечує, однак в поверненні їх просить позивачу відмовити, з тих підстав, що договір купівлі-продажу укладений не був з вини позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлені обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивач домовився із відповідачем про купівлю житлового будинку із земельною ділянкою по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі рішення суду від 10.10.2007р. та державних актів від 29.06.2011р.р., які сторони разом оцінені у 40000 грн.

В забезпечення виконання зобов'язання 05.10.2010 року позивач передав відповідачці кошти у розмірі 31600 грн., потім 11.10.2010 року позивач додав відповідачці, ще 2000 грн., а 01.11.2010 року доплатив ще 2000 грн., що разом сума авансу склала 34600 грн. Вказане підтверджується розписками, оригінали яких зберігаються в матеріалах справи.

Зазначені обставини були визнані сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Правила ст. 571 ЦК України застосовується у випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У разі, коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому надавались.

Оскільки договору купівлі-продажу майнових прав, який би за своєю формою і змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише виразили свій намір укласти такий договір в майбутньому, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються у тому розмірі, в якому вони надавалися, згідно ч.2 ст. 570 ЦК України.

Таким чином, суд керуючись ст. 570, 1212 ЦК України приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення авансу обґрунтовані та підлягають задоволенню, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути безпідставно утриману суму грошей.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс в сумі 34600 (тридцять чотири тисячі шістсот) гривень, та судові витрати у сумі 466 грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги через суд першої інстанції.

СУДДЯ С.І. ГРЕЧАНА