Справа  № 2-137                                                                                                                                      

                                                                                                                                  2008 рік                                               

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                    ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

11 червня 2008 року            Лутугинський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Чуванової А.М.

               при секретарі  Краснянській  О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лутугине справу за позовом

ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АВІС” про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою; третя особа: ОСОБА_2,-

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що  16.08.2007 року приблизно о 15 годині на автомобільній дорозі Георгіївка-Ровеньки, приблизно на відстані 1 км від Волнухінського кар'єру ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачеві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виїхав із грунтової дороги на автомобільну трасу в напрямку м.Ровеньки, не пропустивши автомобіль ВАЗ-21103 реєстраційний НОМЕР_2, що рухався в цьому напрямку під керуванням позивача на підставі генеральної довіреності, що привело до зіткнення- скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в якій винним згідно постанови суду визнано ОСОБА_2 Посилаючись на те, що автомобіль ВАЗ-21103 реєстраційний НОМЕР_2 внаслідок ДТП було пошкоджено, за результатами експертного автотоварознавчого дослідження встановлено розмір матеріальної шкоди, позивач просить стягнути з відповідача 5470,55 гривень ( 5170,55 гривень- за пошкоджений автомобіль та 300 гривень- за проведення експертного дослідження). Крім того, ОСОБА_1 вказав на спричинення йому в результаті ДТП моральної шкоди, що виразилася в психологічному стресі, неможливості використовувати свій транспорт в побуті та для здійснення підприємницької діяльності, у зв'язку з ДТП був порушений його звичний спосіб життя, просить стягнути з відповідача 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

            Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю.    

           Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, в судовому засіданні пояснила, що СТОВ “АВІС” дійсно є власником автомобіля ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1, проте винним в ДТП був ОСОБА_2- охоронець підприємства, який на момент ДТП, а саме: 15.08.2007 року  був звільнений зі СТОВ “АВІС”. ОСОБА_2 повинен відшкодовувати шкоду, саме він 16.08.2007 року взяв без дозволу у відповідача автомобіль, але з цього приводу підприємство в органи міліції не зверталося. Відповідач  не повинен сплачувати моральну шкоду позивачу, оскільки не має причинно-наслідкового зв'язку в спричиненні шкоди відповідачем. Крім того, позивач не має повноважень на стягнення шкоди, тому що на момент ДТП не був власником автомобіля, а керував ним по генеральній довіреності.       

            Третя особа- ОСОБА_2 до суду не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третьої особи.

            Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно ч.1 п.1 ст.1188 ЦК України шкода,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          Відповідно висновку спеціаліста №19/ОУ експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки вартості матеріальної шкоди, спричиненої володільцю транспортного засобу від 29.08.2007 року (а.с.9-16) вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля ВАЗ 21103 реєстраційний НОМЕР_2 складає 5170,55 гривень. Згідно квитанції (а.с.8) ОСОБА_1 сплатив за експертні послуги 300 гривень. Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.63) вбачається, що власником транспортного засобу ВАЗ-21103  є позивач по справі.  Згідно постанови судді Білокуракінського районного суду Луганської області від 16.10.2007 року працівник СТОВ “АВІС” ОСОБА_2 за правопорушення 16.08.2007 року було притягнуто до адміністративної відповідальності, його було позбавлено права керування транспортним засобом терміном на один рік (а.с.46).

Судом встановлено, що 16.08.2007 року приблизно о 15-10 год на автошляху Георгіївка-Ровеньки ОСОБА_2, керуючи автомобілем відповідача, порушив Правила дорожнього руху та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_1 ВАЗ-21103 реєстраційний НОМЕР_2,  заподіяна матеріальна шкода в результаті пошкодження транспортного засобу у розмірі 5470,55 гривень ( 5170,55 гривень- за пошкоджений автомобіль та 300 гривень- за проведення експертного дослідження)..

Згідно зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно ч.2 п.3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Крім матеріальної шкоди, позивачу була заподіяна моральна шкода, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, оскільки використовував автомобіль в побуті та по роботі, і був порушений його звичний спосіб життя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу володільцем джерела підвищеної небезпеки- СТОВ “АВІС” було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 5470,55 гривень та моральну шкоду. Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що достатнім розміром грошового відшкодування моральної шкоди є 1000 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.

           Покази представника відповідача з приводу відсутності вини в ДТП з боку відповідача, а наявність її з боку ОСОБА_2, який протиправно заволодів автомобілем відповідача, є юридично неспроможними, оскільки СТОВ “АВІС” не довів, що транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій третьої особи;  не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела та спростовуються постановою Білокуракінського районного суду Луганської області від 16.10.2007 року, що набрала законної сили, про встановлення факту дорожньо-транспортної пригоди з вини працівника СТОВ “АВІС” ОСОБА_2

        Посилання представника відповідача на те, що позивач не має повноважень на стягнення шкоди, тому що на момент ДТП не був власником автомобіля, а керував ним по довіреності не мають правової сили, оскільки позивач на момент ДТП був володільцем джерела підвищеної небезпеки, здійснюючи експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі нотаріально посвідченої довіреності (а.с.17), яка давала йому можливість одержувати відшкодування шкоди у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами, а в жовтні 2007 року він став власником автомобіля №  (а.с.63).

         Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 71,70 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 70 гривень, а всього: 171,70 гривень. 

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.1166,1167, 1188 ЦК України, суд,-

                                              ВИРІШИВ:                

           Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АВІС” про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “АВІС” на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 5470,55 гривень; на відшкодування моральної шкоди- 1000 гривень; повернення судових витрат в загальній сумі 171,70 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1відмовити за необгрунтованістю.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: