02.06.2011

Справа № 2-1043/10

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Алтуніна О.В.,

при секретарі Прохорові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні позивачка підтримала вищевказаний позов, зазначивши, що вона є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2. Суміжна земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 У квітні 2008 року відповідач самовільно зайняв проїзд до її земельної ділянки з вул.Жукова м.Підгородне шириною 4,5 метра, огородив його парканом та сказав, що бажає приватизувати даний проїзд. Її зауваження з цього приводу залишились без реагування, а тому вона вимушена звернутись до суду. Просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов'язавши ОСОБА_2 прибрати вищевказаний паркан.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель загального користування, оскільки у 2010 році була приватизована його дружиною -ОСОБА_3, про що остання отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що позивачці на праві власності належать земельні ділянки площею 0,1791 га та 0,100 га по АДРЕСА_2 (державні акти на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ №134880 та ЯЖ №134881, видані 03.10.2008 року на підставі договору дарування земельної ділянки від 17.12.2003 року, а.с.17, 18).

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,1792 га по АДРЕСА_1 Дніпропетровського району Дніпропетровської області є відповідач (державний акт на право приватної власності на землю ДП ДН №040204, виданий 11.09.1999 року на підставі рішення виконкому Підгородненської міської ради №111 від 21.05.1997 року).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються: земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Нормами ст.152 ЗК України, ст.386 ЦК України передбачено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Частиною 3 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Проте, позивачкою в порушення частин 1, 4 ст.60 ЦПК України не надано суду достатніх доказів самовільного зайняття відповідачем проїзду до її земельної ділянки, який би відносився до земель загального користування.

Доводи позивачки спростовуються висновком погоджувальної комісії Підгородненської міської ради Дніпропетровського району (лист №792 від 18.06.2010 року), згідно якого фактично зайнята відповідачем земельна ділянка відповідає державному акту серії ДП ДН №040204 від 11.09.1999 року, а також рішенню виконкому Підгородненської міської ради №144/1 від 15.07.1998 року, яким земельна ділянка шириною 4,5м надавалась відповідачеві як проїзд до його житлового будинку.

Більш того, на теперішній час спірна земельна ділянка приватизована дружиною відповідача - ОСОБА_3 (державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ №047873, виданий 09.09.2010 року на підставі рішення сесії Підгородненської міської ради №4573-37/5від 29.01.2010 року), що вбачається з порівняльного аналізу меж вищевказаних земельних ділянок та визнаних сторонами схематичних даних погоджувальної комісії Підгородненської міської ради Дніпропетровського району.

Рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію такої земельної ділянки позивачкою не оскаржувалось та у встановленому порядку недійсним не визнавалось.

Таким чином, факт порушення прав позивачки та самовільного зайняття відповідачем землі загального користування не знайшов свого підтвердження, а тому її вимоги задоволенню не підлягають.

Суд також зауважує, що згідно ст.ст.98-100 ЗК України за договором сторін або рішенням суду може бути встановлений земельний сервітут, що передбачає право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.16, 386 ЦК України, ст.ст.83, 116, 125, 126, 152, 158 ЗК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Алтунін