Справа № 2а/2570/1450/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
суддів Непочатих В.О., Соломко І.І.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, треті особи - Військова частина А 0870, Чернігівський об'єднаний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністра оборони України, треті особи - Військова частина А 0870, Чернігівський об'єднаний військовий комісаріат, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить: визнати неправомірними дії Міністра оборони України щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення від 04.06.2007 року у вигляді позбавлення військового звання старший лейтенант та скасувати наказ Міністра оборони України від 04.06.2007 року № 312; поновити його на військовій службі на посаді офіцера - психолога радіорелейної роти 30 окремого лінійно-вузлового полку зв'язку або рівноцінній; виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05.06.2007 року; зобов'язати відповідача до негайного виконання постанови суду за цим позовом; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення та встановити строк подання зазначеного звіту; стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з серпня 1995 року він проходив військову службу у Збройних Силах України. Відповідно до витягу з наказу Міністра Оборони України від 04.06.2007 року № 312 на нього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання старший лейтенант. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення стало порушення ним статтей 11, 16 Статуту внутрішньої служи Збройних Сил України та статті 4 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України". Відповідно до статті 86 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. При накладенні дисциплінарного стягнення було повністю проігноровано вказану вимогу Дисциплінарного статуту. Згідно вимог статті 87 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Відповідне службове розслідування службовими особами Військової частини А 0870, де він проходив службу проведено не було. Накладення дисциплінарного стягнення було проведено з грубим порушенням термінів, визначених в Дисциплінарному статуті Збройних Сил України. Крім того, наказ Міністра Оборони України від 04.06.2007 року № 312 був виданий ще до того, як судом було прийнято рішення відносно нього. У зв'язку з цим, вважає, що дії Міністра Оборони України щодо накладення на нього стягнення є неправомірними та такими, що порушують його права та законні інтереси, а наказ суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Позовні вимоги з урахуванням їх уточнення позивач та його представник в судовому засіданні підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник, який представляв за довіреністю інтереси Міністра оборони України та третьої особи - Чернігівського об'єднаного військового комісаріату в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що 22.02.2007 року військовим прокурором Чернігівського гарнізону було порушено кримінальну справу стосовно позивача за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. 02.03.2007 року по факту підроблення витягів з протоколів засідання призовної комісії призовників та надання їх на підпис військовому комісару у Чернігівському обласному військовому комісаріаті було проведено службове розслідування. У зв'язку з неналежним проведенням зазначеного службового розслідування наказом командира Військової частини А 0197, який являється вищестоящим командиром по відношенню до військового комісара Чернігівського об'єднаного військового комісаріату, від 21.05.2007 року № 108 було призначено комісійне додаткове службове розслідування за наслідками якого був складений акт службового розслідування, затверджений ТВП начальника територіального управління «Північ» 22.05.2007 року. Службовим розслідуванням було встановлено порушення позивачем вимог статтей 11, 16 Статуту Внутрішньої служби ЗС України та статті 4 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" під час виконання останнім обов'язків начальника 2-го відділення призову Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату. Постановою військового місцевого суду Київського гарнізону від 05.06.2007 року, кримінальну справу відносно позивача по обвинуваченню у скоєнні злочину передбаченого частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України, на підставі статті 45 Кримінального кодексу України було закрито у зв'язку з дійовим каяттям і звільнено від кримінальної відповідальності. Таким чином, позивач вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Вказана підстава для закриття кримінальної справи стосовно позивача, відповідно до КПК України є нереабілітуючою. Службове розслідування по факту підроблення ОСОБА_2 витягів з протоколів засідання призовної комісії призовників та надання їх на підпис військовому комісару було завершено 22.05.2007 року і саме з цієї дати, а не з 02.03.2007 року обчислюються строки для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Висновки службового розслідування обставинам встановленим у кримінальній справі та у рішенні військового місцевого суду Київського гарнізону не суперечать. Приймаючи до уваги те, що службове розслідування по вищевказаному факту було закінчено 22.05.2007 року, а до дисциплінарної відповідальності позивач був притягнутий наказом Міністра оборони України № 312 від 04.06.2007 року, то Міністром оборони України дисциплінарне стягнення на позивача було накладено в межах місячного строку відведеного статтею 87 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України". Стосовно виду дисциплінарного стягнення, яке Міністром оборони України було накладено на позивача зазначив, що дисциплінарне стягнення, яке було накладено на позивача - «позбавлення військового звання», передбачено Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України. Відповідно до статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" Міністр оборони України користується дисциплінарною владою у повному обсязі Дисциплінарного статуту. Клопотання командир позивача порушував, порушення відбувалось по інстанції в порядку підпорядкованості. Стосовно посилань позивача на те, що притягнення його наказом Міністра оборони України від 04.06.2007 року № 312 до дисциплінарної відповідальності є порушенням чинного законодавства України так, як даний наказ виданий Міністром оборони України до того, як 05.06. 2007 року військовим місцевим судом Київського гарнізону було прийнято відповідне рішення по кримінальній справі є безпідставним, так, як жодним нормативним актом не заборонено притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців щодо яких порушена кримінальна справа до винесення судом відповідного рішення за наслідками розгляду кримінальної справи. Більш того, статтею 87 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" встановлено конкретний термін протягом якого військовослужбовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, досудове слідство у кримінальній справі та розгляд справи у суді можуть тривати значний час, а очікування рішення суду для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності може призвести до порушення строків відведених для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Накладаючи дисциплінарне стягнення на позивача, Міністром оборони України було враховано вимоги частини 2 статті 86 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України". Позивач підробляв витяги з протоколів засідання призовної комісії неодноразово, за дане діяння передбачена кримінальна відповідальність, по даному факту була порушена кримінальна справа, позивач порушив військову присягу відповідно до якої він присягав завжди бути вірним і відданим українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників. Таким чином, зазначених факторів більш ніж достатньо для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «позбавлення військового звання». При цьому, недотримання формальних вимог частини 1 статті 86 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" не вплинуло та не могло вплинути на тяжкість та характер вчиненого правопорушення та дисциплінарне покарання і не являється підставою для визнання наказу Міністра оборони України від 04.06.2007 року № 312 неправомірним та його скасування. У зв'язку з цим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Військової частини А 0870 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача і третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 01.08.1995 року. З 10.03.2006 року займав посаду офіцера - психолога радіорелейної роти 30 окремого лінійно-вузлового полку зв'язку, що підтверджується копією послужного списку у Військовій частині 0870 (а. с. 9,10).
Наказом Міністра оборони України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 04.06.2007 року № 312 за порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту збройних Сил України офіцера-психолога радіорелейної роти військової частини 0870 Командування Сухопутних військ Збройних Сил України старшого лейтенанта ОСОБА_1 було позбавлено військового звання (а. с. 25).
Постановою військового місцевого суду Київського гарнізону від 05.06.2007 року кримінальну справу відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 Кримінального кодексу України, на підставі ст. 45 Кримінального кодексу України було закрито у зв'язку з дійовим каяттям, звільнивши його від кримінальної відповідальності (а. с. 5,6).
Наказом командира Військової частини А 0870 (по стройовій частині) від 07.06.2007 року № 121 ОСОБА_1, звільненого з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку та виключеного зі списків офіцерського складу Збройних Сил України з 04.06.2007 року наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.04.2007 року, виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення (а. с. 16).
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 року № 551-XIV (надалі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Відповідно до частини 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Частиною другою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.
Згідно статті 11 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 року № 548-XIV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Частиною першою статті 49 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" визначено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно частини першої статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в)сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Відповідно до статтей 83-88 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки злочину, командир військової частини вживає заходів у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Згідно статті 92 Дисциплінарного статуту якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначає Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82 (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.2. Інструкції службове розслідування проводиться, зокрема, у разі невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини, а також в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Частиною третьою пункту 1.5. Інструкції у разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.
Згідно пункту 4.1. - 4.3. Інструкції за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити. Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2007 року проведено службове розслідування по виявленню причин та обставин скоєння злочину помічником начальника 2 відділення - призову Чернігівського ОМВК старшим лейтенантом ОСОБА_1, результати якого оформлені актом службового розслідування від 02.03.2007 року (а. с. 27).
У зв'язку з неналежним проведенням зазначеного службового розслідування наказом командира Військової частини А 0197 (а. с. 36), який являється вищестоящим командиром по відношенню до військового комісара Чернігівського ОВК, від 21.05.2007 року № 108 було призначено комісійне додаткове службове розслідування за наслідками якого був складений акт проведення службового розслідування, затверджений ТВП начальника територіального управління «Північ» 22.05.2007 року (а. с. 28-31). Службовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1 підробив витяги з протоколів засідання призовної комісії призовників та надав їх на підпис військовому комісару. В пропозиціях зазначеного акту запропоновано вжити наступні заходи, а саме: враховуючи ступінь вини та характер скоєних правопорушень, порушення вимог статтей 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України щодо додержання кожним військовослужбовцем Конституції України та законів України, неналежне виконання свої посадових обов'язків, що призвело до порушення кримінальної справи порушити клопотання перед Командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України про накладення на офіцера - психолога радіорелейної роти 30 окремого лінійно-вузлового полку зв'язку старшого лейтенанта ОСОБА_3 (за поданням командира Військової частини А 0870) дисциплінарного стягнення - пониження військового звання на один ступінь, відповідно до статті 68 підпунтку «е» Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.
При цьому, посилання ОСОБА_1 на те, що проведенням службового розслідування повинні займатися службові особи Військової частини А 0870, де він проходив службу, є безпідставними, оскільки правопорушення було вчинено ним в Чернігівському ОМВК та у командира Військової частини А 0870 відсутні повноваження на призначення та проведення службового розслідування в Чернігівському ОМВК.
19.05.2007 року ТВО командира 30 окремого лінійно-вузлового полку зв'язку Сухопутних військ Збройних Сил України (Військова частина А0870, де проходив службу позивач) підполковник І.П.Черня звернувся до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України з клопотанням (а. с. 39) про подання старшого лейтенанта ОСОБА_2 до накладення Міністром оборони України дисциплінарного стягнення - позбавлення військового звання відповідно до статті 68 підпунтку «ж» Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Отримавши вказане клопотання тимчасово виконуючий обов'язки Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 23.05.2007 року подав клопотання (а. с. 40) начальнику Генерального штабу Головнокомандувачу Збройних Сил України, в якому просив клопотати перед Міністром оборони України про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення - позбавлення військового звання. 02.06.2007 року начальник Генерального штабу Головнокомандувач Збройних Сил України подав доповідну записку (а. с. 24) Міністру оборони України в якій просив розглянути та підписати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 У зв'язку з цим, Міністром оборони України за наслідками розгляду вказаного листа було підписано наказ від 04.06.2007 року за № 312 про позбавлення позивача військового звання.
Враховуючи, що службове розслідування по вищевказаному факту було закінчено 22.05.2007 року, а до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 був притягнутий 04.06.2007 року, то Міністром оборони України дисциплінарне стягнення на позивача було накладено в межах місячного строку, встановленого статтею 87 Дисциплінарного Статуту.
З огляду на наведене, суд не приймає до уваги посилання позивача, що службового розслідування проведено не було та накладення дисциплінарного стягнення було проведено з грубим порушенням термінів, визначених в Дисциплінарному статуті Збройних Сил України.
Також, суд не бере до уваги тверджень позивача про те, що при накладенні дисциплінарного стягнення відповідачем було повністю проігноровано частину другу статті 86 Дисциплінарного статуту, оскільки при обранні виду стягнення було враховано, що позивач підробляв витяги з протоколів засідання призовної комісії неодноразово, за дане діяння передбачена кримінальна відповідальність та по даному факту була порушена кримінальна справа,
Статтею 87 Дисциплінарного Статуту встановлено конкретний термін протягом якого військовослужбовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а досудове слідство у кримінальній справі та розгляд справи у суді може тривати значний час, що призведе до порушення строків встановлених для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Більш того, позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності на підставі висновків службового розслідування, які не суперечать обставинам, встановленим у кримінальній справі та постанові військового місцевого суду Київського гарнізону від 05.07.2007 року.
Отже, посилання позивача на те, що наказ Міністра Оборони України від 04.06.2007 року № 312 є також неправомірним, оскільки був виданий ще до того, як судом було прийнято рішення відносно нього є безпідставними.
Крім того, недотримання формальних вимог частини першої статті 86 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" не впливає на тяжкість та характер вчиненого правопорушення і дисциплінарне покарання. А тому не проведення з позивачем бесіди не може слугувати підставою для визнання наказу Міністра оборони України від 04.06.2007 року № 312 неправомірним та його скасування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в частині першій статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ Міністра оборони України від 04.06.2007 року № 312 видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття. Тобто, наказ є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністра оборони України, треті особи - Військова частина А 0870, Чернігівський об'єднаний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та скасування наказу необхідно відмовити.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністра оборони України, треті особи - Військова частина А 0870, Чернігівський об'єднаний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та скасування наказу - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.В. Заяць
Судді В.О. Непочатих
І.І. Соломко