Справа № 2-1129/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Пелеху В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Житлово -будівельного кооперативу «Молоді спеціалісти»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Веселинівська сільська рада Баришівського району Київської області, Головне управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада про визнання недійсними: заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, договору купівлі -продажу квартири; визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2009р. позивач ЖБК «Молоді спеціалісти»звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 3, 23) до відповідачки ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1), треті особи: Веселинівська сільська рада Баришівського району Київської області (далі по тексту - третя особа 1), Головне управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - третя особа 2), ОСОБА_4, в якому просив суд: визнати недійсним заповіт ОСОБА_1 на користь відповідача 1, посвідчений 20 січня 2006р. ОСОБА_5 секретарем третьої особи 1; визнати нечинним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане Першою київською державною нотаріальною конторою відповідачу 1, зареєстроване в реєстрі № 2-756 від 17 квітня 2009р.; визнати недійсним договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1 укладений між відповідачем 1 та ОСОБА_4; визнати за позивачем право власності на зазначену вище квартиру.

В подальшому позивач збільшив заявлені позовні вимоги (а.с. 123), виключивши зі складу третіх осіб ОСОБА_4, просив суд залучити, в якості співвідповідача ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 2), в якості третьої особи судом було залучено Київську міську раду (далі по тексту -третя особа 3), і з урахуванням остаточних позовних вимог позивач просив суд: визнати недійсним заповіт ОСОБА_1 на користь відповідача 1, посвідчений 20 січня 2006р. ОСОБА_5 секретарем третьої особи 1; визнати нечинним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане Першою київською державною нотаріальною конторою відповідачу 1, зареєстроване в реєстрі за № 2-756 від 17 квітня 2009р.; визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29 липня 2009р. між відповідачами 1, 2; визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів 1, 2 на користь позивача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. після смерті члена ЖБК «Молоді спеціалісти»ОСОБА_1 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з отриманням відповіді від третьої особи 1, що заповіт на ім'я відповідача 1 не посвідчувався, позивач вважає, що право власності на спірну квартиру повинно бути визнано за ним, а заповіт на ім'я відповідача 1, та укладений між відповідачами 1, 2 договір купівлі - продажу спірної квартири повинні бути визнанні недійсними, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я відповідача 1 нечинним.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідачів 1, 2 проти позову заперечували, вважали його безпідставним та необґрунтованим, просили суд залишити позов без задоволення.

Представник третьої особи 1 при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Третя особа 2, надіслала на адресу суду заяву з проханням розглядати справу у відсутність свого представника, і вирішити спір у відповідності до закону.

Представник третьої особи 3, в судовому засіданні заперечувала проти позову, в частині визнання за позивачем права власності на спірну квартиру.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що до нього звернувся представник позивача, який є його давнім знайомим, розповівши свідку всі обставини справи. Свідок разом з представником позивача їздили до третьої особи 1, з письмовим запитом від позивача для з'ясування обставин складання та посвідчення оспорюваного заповіту. Після надання запиту від позивача, головою третьої особи 1 була надана письмова відповідь, що заповіт не посвідчувався та не складався.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він є головою третьої особи 1, займав посаду голови і в 2006р. До третьої особи приїздили з письмовим запитом від позивача, щодо повідомлення обставин посвідчення та складання оспорюваного заповіту. Свідком були надані відповідні відомості, що дії по складанню та посвідченню заповіту не вчинялися. Станом на 2006р. ОСОБА_5 не була секретарем третьої особи 1, печатку сільради було викрадено, про що було повідомлено компетентні органи.

Суд, заслухавши пояснення представників: сторін, третіх осіб 1, 3, допитавши свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_1, після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно до складу якого входить квартира АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі договору дарування від 10 січня 1996р.(а.с. 4).

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 17 квітня 2009р. (а.с. 76), на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_5, секретарем Веселинівської сільської ради Баришівського району Київської області від 20 січня 2006р., спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_1 є відповідач 1.

25 липня 2009р. між відповідачами 1, 2 було укладено договір купівлі - продажу спірної квартири (а.с. 72).

У відповідності з п. 1) ч. 2 ст. 37 закону України «Про нотаріат», в редакції, яка діяла на час складання оспорюваного заповіту, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти.

Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою будь-якого виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів на всій території України, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 36, 55, 60, 65, 66, 70-73, 85, 93 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України.

Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями (ст. 41 Закону України «Про нотаріат»).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просив суд визнати недійсним заповіт складений на ім'я відповідача 1.

За змістом ст. 219 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Судом достовірно встановлено, що оспорюваний заповіт не був посвідчений в установленому законом порядку (а.с. 5), що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, надавши суду для огляду належні письмові докази, вказаний факт також підтверджується письмовою довідкою (а.с. 7). Крім того, судом встановлено, що особа на прізвище, ім'я по-батькові «ОСОБА_5.»не займала посаду секретаря третьої особи 1 станом на 2006р.

Таким чином, оспорюваний позивачем заповіт є нікчемним, ч. 2 ст. 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання недійсним заповіту.

Позивач заявляючи вимоги про: визнання нечинним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане Першою київською державною нотаріальною конторою відповідачу 1, зареєстроване в реєстрі за № 2-756 від 17 квітня 2009р.; визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29 липня 2009р. між відповідачами 1, 2; визнання за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, наголошував, що має право звернення з вказаними вимогами, оскільки відповідно до статуту позивача, в разі смерті члена ЖБК, і за відсутності спадкоємців за заповітом і за законом то право власності на квартиру переходить до ЖБК.

У відповідності з ч. 1-3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач не має право вимоги заявляти позов про визнання нечинним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане Першою київською державною нотаріальною конторою відповідачу 1, зареєстроване в реєстрі за № 2-756 від 17 квітня 2009р., договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 29 липня 2009р. між відповідачами 1, 2, визнання за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки вказаним свідоцтвом та договором купівлі - продажу квартири не порушуються права позивача, невідповідність статуту позивача чинному законодавству, не дає права звернення з вказаними позовними вимогами, оскільки відповідно до положень ст. 1277 ЦК України таким правом наділений відповідний орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 17, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 15, 203, 215, 219, 1277 ЦК України; ст. ст. 37, 41 Закону України «Про нотаріат», суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Житлово -будівельного кооперативу «Молоді спеціалісти»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Веселинівська сільська рада Баришівського району Київської області, Головне управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада про визнання недійсними: заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, договору купівлі -продажу квартири; визнання права власності -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно. Станом на 18.06.2012р. рішення суду не набрало законної сили.

Суддя: В.О. Волошин

Секретар: В.В. Пелех