ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/16 23.05.12

За позовомПублічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

доДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю «Усмарь»

третя особа-2,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю «ПММ Сервіс-1»

простягнення 64 808 287,30 грн.

та зустрічним позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

до1) Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Усмарь»

про визнання договору застави майнових прав недійсним

Головуючий суддяСташків Р.Б.

Судді:Грєхова О.А.

Паламар П.І.

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) -ОСОБА_4 (представник за довіреністю);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) -ОСОБА_5 (представник за довіреністю);

від третьої особи-1 -не з'явився;

від третьої особи-2 -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2011 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(далі -позивач або Банк) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі -відповідач або ДП «Укрзалізничпостач») про стягнення 64808287,30 грн. заборгованості за договором поставки № ЦХП-14-02210-01 від 14.10.2010 року, укладеним між Товариство з обмеженою відповідальністю «ПММ Сервіс-1 (далі -ТОВ «ПММ Сервіс-1») та ДП «Укрзалізничпостач»(далі -Договір поставки).

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- на підставі вказаного Договору поставки ТОВ «ПММ Сервіс-1»(постачальник) поставило на користь ДП «Укрзалізничпостач»(замовник), дизельне паливо у кількості 22500 тон, за яке ДП «Укрзалізничпостач»у повному обсязі не розрахувалось;

- заборгованість ДП «Укрзалізничпостач»перед ТОВ «ПММ Сервіс-1»за Договором поставки станом на 27.04.2011 складала 68 346775,90 грн.;

- 27 квітня 2011 року між ТОВ «Усмарь»та ТОВ «ПММ Сервіс-1»було укладено договір № 22/1 УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), відповідно до якого ТОВ «ПММ Сервіс-1»передало ТОВ «Усмарь»право вимоги погашення боргу до ДП «Укрзалізничпостач»за Договором поставки на суму 68 308 287,30 грн.;

- таким чином, ТОВ «Усмарь»з 27.04.2011 набуло право (замість ТОВ «ПММ Сервіс-1») вимагати від ДП «Укрзалізничпостач»сплати заборгованості за Договором поставки у загальній сумі 68 308 287,30 грн.;

- 24.05.2011 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Усмарь»(далі -ТОВ «Усмарь») було укладено кредитний договір № 16-К/11-VIP (далі -Кредитний договір), відповідно до якого Банк відкрив ТОВ «Усмарь»кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 68 000 000 грн.;

- станом на 28.09.2011 заборгованість ТОВ «Усмарь»перед Банком за Кредитним договором склала 70 531 409,15 грн.;

- на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ТОВ «Усмарь був укладений договір про заставу майнових прав № 34/11-VIP/16-K від 24 травня 2011 року (далі -Договір застави), предметом застави якого є, зокрема, належні ТОВ «Усмарь»на момент укладення цього договору та ті, що виникнуть у майбутньому, майнові права вимоги сплати грошових коштів згідно з Договором поставки;

- враховуючи те, що ТОВ «Усмарь»не виконало своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банком 08.07.2011 на адресу ТОВ «Усмарь»було направлено повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження;

- водночас, у зв'язку із невиконанням ТОВ «Усмарь»вимог банку по погашенню існуючої заборгованості за Кредитним договором, 19.08.2011 Банком на адресу ДП «Укрзалізничпостач»було направлено повідомлення про виконання зобов'язань за Договором поставки в порядку статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тобто на користь нового кредитора -Банку;

- проте ДП «Укрзалізничпостач»вказаний обов'язок не виконало, та спірну суму коштів Банку за Договором поставки не сплатило.

Ухвалою суду від 26.12.2011 порушено провадження у даній справі, розгляд справи було призначено на 18.01.2012.

ДП «Укрзалізничпостач»позов не визнало. Свої заперечення мотивувало тим, що відповідач не є стороною Кредитного договору, ним не було надано дозволу на передачу прав за Договором поставки під заставу.

Крім того, ДП «Укрзалізничпостач»зазначило, що станом на 29.09.2011 заборгованість за Договором поставки була погашена у повному обсязі на користь ТОВ «Усмарь».

17.01.2012 ДП «Укрзалізничпостач»через канцелярію суду подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «Усмарь»та Банку про визнання недійсним Договору застави на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до пункту 12.4 Договору поставки, права та обов'язки за цим Договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною згодою сторін, що оформлено відповідно до пункту 12.7 даного Договору (у письмовій формі за підписами обох сторін). Такої письмової форми згоди між ДП «Укрзалізничпостач»та ТОВ «Усмарь»щодо передачі (відступлення) прав вимоги за Договором поставки до Банку не було. Відтак, ДП «Укрзалізничпостач»вважає, що оспорюваний договір застави суперечить вимогам частини 1 статті 516 ЦК України, оскільки у даному разі заміна кредитора у зобов'язанні повинна була бути здійснена лише за згодою ДП «Укрзалізничпостач».

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ «Усмарь»без згоди з ним, згідно з пунктом 11.1 Договору поставки, не мав права надавати Банку текст цього Договору та будь-яких матеріалів, інформації та відомостей, які стосуються Договору поставки.

ТОВ «Усмарь»зустрічний позов не визнало з підстав його необґрунтованості, зазначивши при цьому, що оспорюваний Договір застави укладено із дотриманням норм законодавства України.

Банк зустрічний позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що положення Договору поставки, на які посилається ДП «Укрзалізничпостач», стосуються лише порядку відступлення сторонами своїх прав за цим Договором, і не мають жодного впливу на дійсність Договору застави. Крім того, оскільки ні чинним законодавством, ні умовами Договору поставки не передбачено обов'язку отримання згоди ДП «Укрзалізничпостач»на передачу в заставу майнових прав за вказаним договором, відсутні підстави стверджувати про недійсність договору застави.

Ухвалою суду від 17.01.2012 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 18.01.2012.

Ухвалою суду від 18.01.2012 розгляд справи відкладено на 06.02.2012.

Ухвалою суду від 06.02.2012 розгляд справи відкладено на 22.02.2012.

Ухвалою суду від 22.02.2012 залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача за зустрічним позовом -ТОВ «ПММ Сервіс-1», розгляд справи відкладено на 14.03.2012.

Ухвалою суду від 14.03.2012 прийнято справу до провадження колегією суддів у складі суддів: Сташків Р.Б. (головуючий), Грєхова О.А., Паламар П.І., розгляд справи відкладено на 09.04.2012.

У судовому засіданні 09.04.2012 оголошено перерву до 14.05.2012.

Ухвалою суду від 14.05.2012 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 23.05.2012.

У судовому засіданні 23.05.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та ТОВ «Усмарь», всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2010 року між ДП «Укрзалізничпостач»(Замовник) та ТОВ «ПММ Сервіс-1»(Постачальник) було укладено Договір поставки.

Відповідно до пункту 1.1 Договору поставки Постачальник зобов'язується поставити, а Замовник прийняти та оплатити дизельне паливо марки Л-0,2-62, найменування, марка та кількість якого вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поставки ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється в національній валюті України -гривні на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС»ред. 2000 р.), і включає: вартість товару, всі податки та збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ, і вказується у рознарядках та специфікаціях до цього договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору поставки сторони планують за цим договором поставити товар на суму 151 875 000 грн., крім того ПДВ 20% - 30 375 000 грн., на загальну суму 182 250 000 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставки Постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС»ред. 2000 р.) відповідно до рознарядок Замовника, що вказується у специфікації до цього договору із подальшим направленням за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці Замовника.

На підставі вказаного Договору, відповідно до специфікації №1 до договору поставки, Постачальник поставив Замовнику, дизельне паливо у кількості 22500 тон, вартість якого складає 151 875 000 грн., крім того ПДВ 20% - 30 375 000 грн., на загальну суму 182 250 000 грн.

Відповідно до пункту 6.2 Договору поставки Замовник здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами Постачальника протягом 80 банківських днів із дати поставки товару.

Водночас згідно з пунктом 6.4 Договору поставки остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується сторонами протягом дії цього договору на партію Товару, поставлену протягом календарного місяця.

Відповідно до Акту звірки №5 до Договору поставки заборгованість ДП «Укрзалізничпостач»перед ТОВ «ПММ Сервіс-1»станом на 27.04.2011 складає 68 346 775,90 грн.

27 квітня 2011 року між ТОВ «ПММ Сервіс-1» (далі -Первісний кредитор) та ТОВ «Усмарь»(далі -Новий кредитор) було укладено договір №22/1 УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) (далі -Договір про заміну кредитора).

Відповідно до пункту 1 Договору про заміну кредитора Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право затребування боргу першого і стає кредитором за зобов'язаннями, що виникли згідно з Договором поставки між Первісним кредитором і ДП «Укрзалізничностач»(далі -Боржник), код 19014832 на суму 68 308 287,30 грн.

Відповідно до пункту 2 Договору про заміну кредитора за цим Договором Новий кредитор»набуває право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання наступних зобов'язань: «часткова оплата за продукцію в розмірі 68 308 287,30 грн.; згідно акту звірки №5 від 27.04.2011 до Договору поставки (загальна заборгованість складає 68 346 775,90 грн.)».

Згідно з пунктом 3 Договору про заміну кредитора право вимоги підтверджується наступними документами:

- копія Договору поставки № (з усіма додатковими угодами та доповненнями);

- акт звірки №5 від 27.04.2011 до Договору поставки.

Відповідно до пункту 4 Договору про заміну кредитора документи, вказані у пункті 3 Договору, передані Первісним кредитором Новому кредитору в момент підписання цього Договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Усмарь»з 27.04.2011 набуло право (замість ТОВ «ПММ Сервіс-1») вимагати від ДП «Укрзалізничпостач»сплати заборгованості за Договором поставки у загальній сумі 68 308 287,30 грн.

24 травня 2011 року між Банком та ТОВ «Усмарь»(Позичальник) було укладено Кредитний договір.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 68 000 000 грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього Договору, в розмірі 18% річних.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору цільове використання (мета) кредиту: поповнення обігових коштів.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору цей договір забезпечується, зокрема, наступною заставою майнових прав вимоги сплати грошових коштів за Договором поставки з врахуванням договору УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) №22/1 від 27.04.2011, укладеним між ТОВ «Усмарь»та ТОВ «ПММ Сервіс-1».

Відповідно до пункту 3.2 Кредитного договору погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок №373930131589,980 в АБ «Укразбанк», код Банку 320478, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в Додатку1 до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.4 Кредитного договору проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку на який надано кредит.

Відповідно до пункту 3.5 Кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процента ставка встановлюється в розмірі 23% річних.

Відповідно до пункту 5.2.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбаченому цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки.

Факт виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором, та отримання ТОВ «Усмарь»кредитних коштів у загальній сумі 68 999 000 грн. підтверджується випискою/особовий рахунок №206230131589.980 з 24.05.2011 року по 28.09.2011 року.

Водночас матеріали справи свідчать про те, що відповідач користуючись наданим позивачем кредитом, свої зобов'язання за Кредитним договором виконує не належним чином.

Відтак, за Позичальником рахується заборгованість у загальній сумі 70 469 607,49 грн., яка складається з:

- 64 999 000 грн. сума строкової заборгованості за кредитом;

- 2 000 000 грн. сума простроченої заборгованості за кредитом;

- 1 082 394,85 грн. строкова заборгованість за процентами за період з 01.09.2011 до 28.09.2011;

- 2 388 212,64 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, факт наявності у Позичальника заборгованості за Кредитним договором, яка виникла станом на 28.09.2011 і становила 70 469 607,49 грн., з яких: 64 999 000 грн. сума строкової заборгованості за кредитом; 2 000 000 грн. сума простроченої заборгованості за кредитом; 1 082 394,85 грн. строкова заборгованість за процентами за період з 01.09.2011 до 28.09.2011; 2 388 212,64 грн. прострочена заборгованість за процентами, позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Позивачем також нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у загальній сумі 61 801,66 грн., з яких:

- 23 780,82 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 38 020,84 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.3 Кредитного договору за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі Подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначних у цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами)припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим Договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку в повному обсязі.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 ГК України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок по пені відповідає умовам Кредитного договору та вимогам чинного законодавства України, відтак суд вважає вимогу про стягнення пені у загальній сумі 61 801,66 грн. обґрунтованою.

Отже, станом на 28.09.2011 заборгованість ТОВ «Усмарь»перед Банком за Кредитним договором склала 70 531 409,15 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком (Застоводержатель) та ТОВ «Усмарь» (Заставодавець) був укладений Договір застави.

Відповідно до пункту 1.1 Договору застави цей Договір забезпечує всі вимоги Застоводержателя, які випливають з Кредитного договору (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між Застоводержателем та Заставодавцем, згідно якого Заставодавець зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 30 квітня 2012 року повернути кредит у розмірі 68 000 000 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 18% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 23 % річних, при настанні умов, передбачених п. 3.8 Кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 21 % річних, комісійні винагороди, з також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати Заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Заставодавцем умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору застави майнових прав предметом застави є належні Заставодавцю на момент укладення цього договору та ті, що виникнуть у майбутньому, майнові права вимоги сплати грошових коштів згідно зокрема наступного договору: Договору поставки, з врахуванням договору УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) №22/1 від 27.04.2011, укладеного між Заставодавцем та ТОВ «ПММ Сервіс-1»(далі -Предмет застави). Відповідно до договору УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) № 22/1 від 27.04.2011, що укладений між Заставодавцем та ТОВ «ПММ Сервіс-1», останнє передає, а ТОВ Заставодавець приймає на себе право затребування боргу першого і стає кредитором за зобов'язаннями, що виникли згідно Договору поставки на суму 68 308 287,30 грн.

Під майновими правами сторони розуміють право вимоги Заставодавця про належне виконання умов, зокрема, Договору поставки, звернене до ДП «Укрзалізничпостач», що знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, а саме -про здійснення Боржником 1 оплати на суму 68 308 287,30 грн. за здійснення поставки ТОВ «ПММ Сервіс-1»дизельного палива марки Л-0,2-62.

Відповідно до пункту 3.2 Договору застави майнових прав Заставодержатель набуває право вимоги за Договором поставки в разі невиконання Заставодавцем забезпечених цим Договором зобов'язань по Кредитному договору в повному обсязі або в частині у встановлені Кредитним договором строки.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 589 ЦК України встановлює, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про заставу»при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов'язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов'язки, передбачені статтею 50 цього Закону.

Згідно з статтею 20 Закону України «Про заставу»встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до пункту 5.1 Договору застави майнових прав Заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у разі:

- невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов Кредитного договору, зокрема при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті комісійних винагород, штрафних санкцій або інших платежів у встановлені кредитним договором строки;

- невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов цього Договору;

- якщо інша, ніж Заставодержатель, особа набула право стягнення на предмет застави.

- в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з пунктом 5.3 Договору застави майнових прав підписанням цього договору Заставодавець здійснює відступлення Заставодержателю право вимоги на предмет застави з відкладальною обставиною. Відкладальною обставиною є невиконання або неналежне виконання Заставодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов'язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право.

Після закінчення строку, вказаного в частині другій статті 28 цього Закону, обтяжувач з вищим пріоритетом, який висловив намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, надсилає письмове повідомлення всім особам, які повинні виконати вимоги за відповідним правом грошової вимоги боржника, яке є предметом забезпечувального обтяження.

З дня відправлення зазначеного повідомлення обтяжувач з вищим пріоритетом набуває права кредитора в зобов'язанні, право вимоги за яким відступлене на його користь. Обтяжувач користується правами кредитора в цьому зобов'язанні до моменту повного задоволення його забезпеченої обтяженням вимоги.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Враховуючи те, що ТОВ «Усмарь»не виконало своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банком 08.07.2011 на адресу ТОВ «Усмарь»було направлено повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Водночас, у зв'язку із невиконанням ТОВ «Усмарь»вимог банку по погашенню існуючої заборгованості за Кредитним договором, 19.08.2011 Банком на адресу ДП «Укрзалізничпостач»було направлено повідомлення про виконання зобов'язань за Договором поставки в порядку статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тобто на користь нового кредитора -Банку, яке було отримано ДП «Укрзалізничпостач»25.08.2011 (що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03049 04327580 від 25.08.2011).

Таким чином, заміна кредитора (Банка замість ТОВ «Усмарь») за Договором поставки відбулася на підставі статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та Договору застави.

Отже, Банк набув прав кредитора за Договором поставки.

Проте, незважаючи на вказаний факт, в порушення статті 527 ЦК України та статті 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»ДП «Укрзалізничпостач»продовжував виконувати свої зобов'язання за Договором поставки на користь ТОВ «Усмарь».

Статтею 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що з дня відправлення зазначеного повідомлення обтяжувач з вищим пріоритетом набуває права кредитора в зобов'язанні, право вимоги за яким відступлене на його користь. Обтяжувач користується правами кредитора в цьому зобов'язанні до моменту повного задоволення його забезпеченої обтяженням вимоги.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, усі сплати (у сумі 19 250 000 грн., відповідно до платіжних доручень: № 11-7616 від 20.05.2011, № 11-7738 від 24.05.2011, № 11-8066 від 31.05.2011, № 11-8573 від 14.06.2011, № 11-8768 від 16.06.2011, № 11-9460 від 30.06.2011, № 11-9509 від 01.07.2011, № 11-9569 від 05.07.2011, № 11-9757 від 07.07.2011, № 11-9957 від 08.07.2011, № 11-10218 від 13.07.2011, № 11-10344 від 15.07.2011, № 11-10430 від 18.07.2011, № 11-10643 від 21.07.2011, № 11-10716 від 22.07.2011, № 11-10903 від 25.07.2011, № 11-10975 від 26.07.2011, № 11-11185 від 27.07.2011, № 11-11222 від 27.07.2011, № 11-11303 від 29.07.2011, № 11-11403 від 01.08.2011, № 11-11495 від 03.08.2011, № 11-12178 від 10.08.2011, № 11-12321 від 12.08.2011, № 11-12440 від 15.08.2011, № 11-12440 від 15.08.2011, № 11-12493 від 16.08.2011, № 11-12736 від 18.08.2011, № 11-12808 від 19.08.2011, № 11-12952 від 22.08.2011, № 11-13098 від 25.08.2011, копії яких містяться у матеріалах справи), які відбувалися ДП «Укрзалізничпостач»на користь ТОВ «Усмарь»до 25.08.2011 (включно), тобто до моменту письмового повідомлення про заміну кредитора, були здійснені ДП «Укрзалізничпостач»правомірно, таке виконання Договору поставки було належним. А тому Банк не має права вимагати сплати цих коштів на свою користь.

Натомість, сплату грошових коштів (у сумі 49 058 287,30 грн., відповідно до платіжних доручень: № 11-13377 від 30.08.2011, № 11-13489 від 31.08.2011, № 11-13673 від 01.09.2011, № 11-13707 від 02.09.2011, № 11-13797 від 05.09.2011, № 11-13881 від 06.09.2011, № 11-13983 від 07.09.2011, № 11-14088 від 08.09.2011, № 11-14296 від 12.09.2011, № 11-14399 від 13.09.2011, № 11-14492 від 14.09.2011, № 11-14571 від 15.09.2011, № 11-14586 від 15.09.2011, № 11-14570 від 15.09.2011, № 11-14595 від 16.09.2011, № 11-14672 від 19.09.2011, № 11-14743 від 20.09.2011, № 11-14802 від 21.09.2011, № 11-14927 від 22.09.2011, № 11-15029 від 23.09.2011, № 11-15145 від 26.09.2011, № 11-15224 від 27.09.2011, № 11-15394 від 28.09.2011, № 11-15423 від 29.09.2011, № 11-15529 від 29.09.2011, копії яких містяться у матеріалах справи) ДП «Укрзалізничпостач»на користь ТОВ «Усмарь»в рахунок погашення заборгованості за Договором поставки після 25 серпня 2011 року не можна вважати належним виконанням зобов'язання. Ці кошти повинні були бути сплачені на користь Банку.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог у сумі 49 058 287,30 грн. (сума коштів, які були сплачені на користь ТОВ «Усмарь» після письмового повідомлення про це ДП «Укрзалізничпостач»).

Щодо зустрічного позову, то суд зазначає наступне.

ДП «Укрзалізничпостач», посилаючись на пункту 12.4 Договору поставки, зазначає, що Договір застави повинен бути визнаний недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, оскільки ДП «Укрзалізничпостач»не надавало згоди на передачу належних ТОВ «Усмарь»майнових прав за Договором поставки в заставу Банку.

Відповідно до пункту 12.4 Договору поставки права та обов'язки за цим Договором можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам лише за взаємною згодою сторін, що оформлено відповідно до пункту 12.7 даного Договору.

Пунктом 12.7 Договору поставки передбачено, що всі зміни до даного Договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані обома сторонами.

Отже, положення пункту 12.4 Договору поставки стосується порядку відступлення сторонами своїх прав за цим Договором, і не мають жодного впливу на дійсність Договору застави.

Ні чинним законодавством, ні умовами Договору поставки не передбачено обов'язку отримання згоди ДП «Укрзалізничпостач»на передачу в заставу майнових прав за Договором поставки.

Крім того, відповідно до додаткової угоди (доповнення) від 01.11.2010 до Договору поставки ДП «Укрзалізничпостач»надало згоду передати права і обов'язки за Договором поставки Банку. Тобто, сторонами було належним чином виконано вимоги пунктів 12.4 та 12.7 Договору поставки.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсною додаткової угоди від 01.11.2010 до Договору поставки матеріали справи не містять.

Щодо посилання ДП «Укрзалізничпостач»на фальсифікацію додаткової угоди від 01.11.2010 до Договору поставки та відсутність згоди ДП «Укрзалізничпостач»на відступлення прав за договором поставки на користь Банку, суд зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів того, що угоду було сфальсифіковано.

Як було зазначено вище, 27 квітня 2011 року між ТОВ «Усмарь»та ТОВ «ПММ Сервіс-1»укладено договір № 22/1 УГІТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги).

Пунктом 3 даного Договору передбачено, що право вимоги підтверджується, зокрема, копією Договору поставки (з усіма додатковими угодами та доповненнями).

Згідно з актом прийому-передачі від 27.04.2011 первинних документів до договору про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) № 22/1 УПТ від 27.04.2011, ТОВ «Усмарь»були передані, зокрема, копія Договору поставки (з усіма додатковими угодами та доповненнями).

Матеріали справи містять лише додаткову угоду (доповнення) до Договору поставки від 01.11.2010 (яка заперечується ДП «Укрзалізничпостач») та додаткову угоду № 1 до Договору поставки від 10.11.2010. Інших додаткових угод та доповнень матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з граматичного тлумачення умови пункту 3 договору № 22/1 УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 27.04.2011, вбачається факт існування додаткової угоди від 01.11.2010 до Договору поставки.

ДП «Укрзалізничпостач»не оспорюється факт укладання № 22/1 УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 27.04.2011, його текст був у ДП «Укрзалізничпостач»(даний договір був доданий ДП «Укрзалізничпостач»до відзиву на первісну позовну заяву; крім того, як убачається з призначень платежу у вказаних вище платіжних дорученнях, на підставі яких проводилась сплата коштів на користь ТОВ «Усмарь», ДП «Укрзалізничпостач зазначало, що оплата провадиться на підставі договору 22/1 УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 27.04.2011).

Оскільки ні договором № 22/1 УПТ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) від 27 квітня 2011 року, ні законом не встановлено жодних обмежень щодо обсягу прав, що перейшли від ТОВ «ПММ Сервіс-1»до ТОВ «Усмарь»можна дійти висновку, що до ТОВ «Усмарь»перейшли у повному обсязі всі права за Договором поставки з урахуванням додаткових угод до нього.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У порушення статті 33 ГПК України ДП «Укрзалізничпостач»не доведено у спосіб встановлений статтею 34 ГПК України факту фальсифікації та/або недійсності вищезазначеної додаткової угоди від 01.11.2010 року до Договору поставки.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Жодна з підстав, на які посилається ДП «Укрзалізничпостач»на обґрунтування своїх вимог, не відповідає підставам недійсності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, а отже відсутні підстави для задоволення зустрічного позову ДП «Укрзалізничпостач».

Інші доводи ДП «Укрзалізничпостач», у т.ч. і посилання на порушення пункту 11.1 Договору поставки, не можуть бути підставами для визнання недійсним Договору застави, та не спростовують встановлених судом обставин.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог, а при відмові у позові на позивача (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 11/15, ідентифікаційний код 19014832) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) 49 058 287 (сорок дев'ять мільйонів п'ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 30 коп. боргу, а також 42 738 (сорок дві тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 84 коп. судового збору.

Видати наказ.

У решті первісного позову відмовити.

У зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.06.2012

Головуючий суддяСташків Р.Б.

Судді:Грєхова О.А.

Паламар П.І.