ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Іменем України
РІШЕННЯ
11.06.2012Справа №5002-18/1277-2012
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого товариства "Плаверс, Лтд Ко", м. Запоріжжя
до відповідача - Фермерського господарства "ЮНН", Ніжньогірський район, с. Омелянівка
про стягнення 20 099,04 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - ОСОБА_1- представник, довіреність №б/н від 02.04.2012 .
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче товариство "Плаверс, Лтд Ко" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фермерського господарства "ЮНН" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача втрати від інфляції у розмірі 14 552,80 грн., три відсотки річних у розмірі 5 546,24 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 23 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим товариством "Плаверс, Лтд Ко" та Фермерським господарством «ЮНН» було укладено договір №1 на виконання сільськогосподарських робіт, згідно якого позивач зобов'язався власними силами виконати збирання вирощеного врожаю (сільськогосподарські роботи) по завданню відповідача, який в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу.
Однак, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання по оплаті робіт, що стало причиною звернення позивача до суду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009 у справі №2-29/1572-2009 стягнуто з Фермерського господарства «ЮНН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого товариства "Плаверс, Лтд Ко» 86 910,00 грн. основного боргу, 19 812,53 грн. пені, 11 435,83 грн. штрафу, 11 065,73 грн. індексу інфляції, 2 114,41 грн. 3% річних, а всього 131 338,50 грн. Вищевказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2009.
Однак, як вбачається з тексту позовної заяви, відповідач в період з 2009 по 2012 рік продовжує невчасно сплачувати грошові кошти позивачеві за виконані роботи. Саме невиконання відповідачем належним чином договірних зобов'язань і стало підставою звернення позивача до суду.
У судовому засіданні 31.05.2012 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 31.05.2012 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи документів згідно наведеного переліку.
Суд задовольнив таке клопотання позивача.
11.06.2011 у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, у тому числі письмових пояснень, в яких зазначено, що оскільки у день подачі позовної заяви на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти у сумі 2000,00 грн. в рамках здійснення виконавчого провадження, то сума 3% річних підлягає коригуванню і зменшенню до 5546,07 грн.
Суд задовольнив таке клопотання позивача
Представник відповідача у судові засідання двічі не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
23.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю НВТ "Плаверс, Лтд Ко", в якості виконавця, і Фермерським господарством "ЮНН", в якості замовника, був укладений договір на виконання сільськогосподарських робіт №1, згідно з п.1.1 якого виконавець зобов'язується власними силами виконати збирання вирощеного врожаю (сільськогосподарські роботи) по завданню замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Проведення збирання вирощеного врожаю замовника здійснюється на земельних угіддях загальною площею 600 га, розташованих в АР Крим Нижньогорського району, с. Емельянівка (п. 1.2 договору).
Аналіз умов договору №1 від 23.05.2008 свідчить про те, що він за своїм змістом є договором підряду, у зв'язку з чим до спірних правовідносин сторін підлягає застосування гл. 61 ЦК України.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Згідно з пунктом 3.1 договору, замовник зобов'язався оплатити виконані роботи у строк і в порядку, передбаченому п.4.2 цього договору.
Вартість виконаних робіт, передбачених пунктом 1.1 цього договору, складає з 11 ПДВ 138000,00 грн. (п.4.1 договору).
Розрахунок за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту закінчення виконання робіт (п.4.2 договору).
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009 у справі № 2-29/1572-2009, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суд від 14.07.2009 та постановою Вищого господарського суду від 18.11.2009, встановлено наступне:
Позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором на виконання сільськогосподарських робіт №1, що підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі виконаних робіт, а саме: акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.06.2008 на суму 48760,00 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.07.2008 на суму 70150,00 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт від 10.07.2008 на суму 44459,00 грн. Всього позивачем були виконані сільськогосподарські роботи на загальну суму 163 369,00 грн.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи, що у справі № 2-29/1572-2009 приймали участь ті ж самі сторони, що і у дійсній справі, а саме: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого товариства "Плаверс, Лтд Ко", відповідач - Фермерське господарства "ЮНН", то факти, встановлені рішенням суду у справі № 2-29/1572-2009 суд вважає встановленими і такими, що не підлягають доведенню знову.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009 у справі № 2-29/1572-2009 позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "ЮНН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого товариства "Плаверс, Лтд Ко" 86910,00 грн. основного боргу, 19812,53 грн. пені, 11435,83 грн. штрафу, 11065,73 грн. інфляційних витрат, 2114,41 грн. 3% річних, а всього 131338,50 грн.
Загальну суму заборгованості у розмірі 131338,50 грн., до складу якої входить сума 86910,00 грн. основного боргу, відповідач сплачував поступово - в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду №2-29/1572-2009 від 14.07.2009, а саме:
- 29.07.2010 - сплачено 25000,00 грн.;
- 01.10.2010-сплачено 5000,00 грн.;
- 16.11.2010-сплачено 25000,00 грн.;
- 17.11.2010-сплачено 15000,00 грн.;
- 10.01.2011-сплачено 15000,00 грн.;
- 04.10.2011 - сплачено 5000,00 грн.;
- 01.11.2011-сплачено 10000,00 грн.;
- 04.11.2011-сплачено 6338,50 грн.;
- 02.12.2011-сплачено 5000,00 грн.;
- 06.01.2012-сплачено 5000,00 грн.;
- 22.03.2012 - сплачено 8000,00 грн.;
- 11.04.2012 - сплачено 2000,00 грн.;
- 26.04.2012 - сплачено 2000,00 грн., а всього - 128338,50 грн.
Вищевказана сплата відповідачем грошових коштів підтверджується банківськими виписками по рахунку. Всього, за відповідний період часу, відповідачем було сплачено позивачу суму 128338,50 грн. Заборгованість відповідача за станом на 26.04.2012 складає суму 3000,00 грн. (131338,50 грн. - 128338,50 грн. = 3000,00 грн.), і до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних.
Відповідно до вимог ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
З урахуванням приписів ст. 534 ЦК України, та оскільки іншого не встановлено договором, слід вважати, що із суми сплачених відповідачем грошових коштів у розмірі 124338,50 грн., першочергово в рахунок погашення загальної суми заборгованості у розмірі 131338,50 грн. відшкодовувались витрати по сплаті:
- 19812,53 грн. пені;
-11435,83 грн. штрафу;
-11065,73 грн. індексу інфляції;
- 2114,41 грн. 3% річних, а всього 44428,50 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в різний період часу, з урахуванням часткових проплат становить:
- станом на 01.04.2009 - 131338,50 гри. (згідно судового рішення по справі №2-29/1572-2009)
станом на 29.07.2010р. -106338,50 грн. (розрахунок: 131338,50 грн. - 25000,00 грн. = 106338,50 грн.);
станом на 01.10.2010р. - 101338,50 грн. (розрахунок: 106338,50 грн. - 5000,00 грн. = 101338,50 грн.);
станом на 16.11.2010р. - 76338,50 грн. (розрахунок: 101338,50 грн. - 25000 грн. = 76338,50 грн.);
станом на 17.11.2010р. - 61338,50 грн. (розрахунок: 76338,50 грн. - 15000,00 грн. = 61338,50 грн.);
станом на 10.01.2011р. - 46338,50 грн. (розрахунок: 61338,50 грн. - 15000,00 грн. = 46338,50 грн.);
станом на 04.10.2011р. - 41338,50 грн. (розрахунок: 46338,50 грн. - 5000,00 грн. = 41338,50 грн.);
станом на 01.11.2011р. - 31338,50 грн. (розрахунок: 41338,50 грн. - 10000,00 грн. = 31338,50 грн.);
станом на 04.11.2011р. - 25000,00 грн. (розрахунок: 31338,50 грн. - 6338,50 грн. = 25000,00 грн.);
станом на 02.12.2011р. - 20000,00 грн. (розрахунок: 25000,00 грн. - 5000,00 грн. = 20000,00 грн.);
станом на 06.01.2012р. - 15000,00 грн. (розрахунок: 20000,00 грн. - 5000,00 грн. = 15000,00 гри.);
станом на 22.03.2012р. - 7000,00 грн. (розрахунок: 15000,00 грн. - 8000,00 грн. = 7000,00 грн.).
З викладених обставин справи вбачається, що основний борг відповідача перед позивачем становив:
- в період з квітня 2009 року по 15.11.2010 - 86910,00 грн.;
- в період 16.11.2010 - 76338,50 грн.;
- в період з 17.11.2010 по 09.01.2011 - 61338,50 грн.;
- в період з 10.01.2011 по 03.10.2011 - 46338,50 грн.;
- в період з 04.10.2011 по 31.10.2011- 41338,50 грн.;
- в період з 01.11.2011 по 03.11.2011 - 31338,50 грн.;
- в період з 04.11.2011 по 01.12.2011 - 25000,00 грн.;
- в період з 02.12.2011 по 05.01.2012 - 20000,00 грн.;
- в період з 06.01.2012 по 21.03.2012 -15000,00 грн.;
- в період з 22.03.2012 по 10.04.2012 - 7000,00 грн.;
- в період з 11.04.2012 по 26.04.2012 - 5000,00 грн.;
- з 27.04.2012 по сьогоднішній час - 3000,00 грн.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вищевикладені обставини справи свідчать про те, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе договірні зобов'язання в частині розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи, у зв'язку з чим порушує умови укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 14552,80 грн. втрат від інфляції.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідно до якого позивач нараховує інфляційні втрати за період з квітня 2009 року по лютий 2012 року включно, суд погоджується з таким розрахунком, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 14552,80 грн. за період з квітня 2009 року по лютий 2012 року включно підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.
Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 13.05.2009 по 11.04.2012 у сумі 5546,24 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що заявлена позивачем сума підлягає перерахунку і зменшенню, у зв'язку з тим, що 11.04.2012 на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти у сумі 2000,00 грн. в рамках здійснення виконавчого провадження за наказом № 2-29/1572-2009, що підтверджується копією рахунку № 2600.1.033637.001.
Таким чином, за розрахунками суду з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 13.05.2009 по 11.04.2012 у сумі 5546,07 грн.
В частині стягнення 3% річних у сумі 0,17 грн. суд у позові відмовляє, у зв'язку з безпідставністю нарахування такої суми.
Судовий збір, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відноситься на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В судовому засіданні 11.06.2012 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повне рішення складено 18.06.2012.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "ЮНН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого товариства "Плаверс, Лтд Ко" суму інфляції у розмірі 14552,80 грн., 3% річних - 5546,07 грн. та судовий збір у розмірі 1609,49 грн.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
3. В частині стягнення 3% річних у сумі 0,17 грн. - відмовити.
Суддя Осоченко І.К.