АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6590/12 Справа № 423/546/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т.А. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія 44

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Кіктенко Л.М., Максюти Ж.І.,

при секретарі - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Бондарево»про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовлено (а.с.50-52).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким задовольнити його позов в повному обсязі (а.с.58-61).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що між сторонами 22 травня 2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,163 га вартістю 74 454 грн. 45 коп., яка знаходиться на території Бузівської сільської ради Магдалинівського району. Земельна ділянка належить позивачеві на праві власності на підставі державного акту серії І-ДП № 025043 від 19 січня 2001 року (а.с. 11). Строк дії договору: десять років із сплатою орендної плати за кожен календарний рік терміну дії договору відповідно до розрахунків, викладених в щорічному додатку до договору від 22 травня 2006 року. Згідно договору орендна плата може бути як у грошовій, так і в натуральній формі, або у відробітковій. Склад її визначається відповідно до Додатку, який є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки. По згоді сторін, орендар виконував свої зобов'язання з виплати орендної плати як у грошовій так і в натуральній, або у відробітковій формі.

Згідно п. 2.2 Договору оренди розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, вказується в розрахунку (може коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимогам чинного законодавства) і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що позивач не надав суду об'єктивних доказів, що відповідачем систематично порушуються умови договори оренди від 22 травня 2006 року в частині розміру орендної плати, а тому відсутні підстави для розірвання вказаного договору.

Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону).

Тобто, розмір та умови оплати, указані в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення договору законодавству.

Частиною 2 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Пунктом 1 Указу Президента № 92/2002 у редакції, чинній на момент укладення сторонами договору оренди земельної ділянки, визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Указом Президента № 725/2008 внесено зміни до Указу Президента № 92/2002 та встановлено розмір орендної плати не менше 3 відсотків, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки. Цей Указ набрав чинності з дня його опублікування. В його тексті відсутнє посилання на те, що його дія розповсюджується на договори, укладені до набрання ним чинності, а тому змінити розмір орендної плати можна лише за згодою сторін.

Враховуючи наведене, Указ Президента № 92/2002 у редакції зі змінами, внесеними Указом Президента № 725/2008, має рекомендаційний характер, він був прийнятий після укладення сторонами договору і є підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, а не для автоматичної зміни умов договору оренди та підвищення розміру орендної плати до 3 відсотків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ч.1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, заявляючи позов, не посилався на невиконання відповідачем обов'язків орендаря, які передбачені ст. 25 Закону України "Про оренду землі", а лише посилався на те, що в порушення Постанови Кабінету Міністрів № 449, Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000р. № 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель" (що діяла до 2010р. включно), листа від 12 січня 2012р. № 355/22/6-12 Державного агентства земельних ресурсів України, Указу Президента від 2 лютого 2002р. № 92 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" /в редакції, що діяв до 01 вересня 2008р./, відповідач тривалий час не переглядав розмір орендної плати та безпідставно відмовляється її збільшити до 3% та від проіндексованої вартості земельної ділянки відповідно до закону. Однак, позивач не ставив питання перед відповідачем про зміну розміру орендної плати, а умови договору не зобов'язують орендаря збільшувати розмір орендної плати в односторонньому порядку; зміна умов договору можлива на вимогу однієї із сторін і за взаємною згодою. Судом встановлено, що розмір та умови оплати, вказані в договорі, не суперечили діючому на час укладення договору законодавству.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що у договорі оренди вказаний кадастровий номер земельної ділянки, хоча на державному акті про право приватної власності на землю він відсутній -не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не мають правового значення для вирішення спору про розірвання договору оренди.

Доводи апеляційної скарги щодо несвоєчасного виготовлення повного тексту рішення суду - не свідчать про незаконність рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, і не спростовують висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення -не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін

Керуючись ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: