А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

29.05.2012 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів головуючого: Машкаринця І.М.

суддів: Дацківа В.В., Симаченко Л.І.

з участю прокурора: Лемака Р.В.

засудженого: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора Тячівського району та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Бедевля Тячівського району, мешканець АДРЕСА_1, Закарпатської області, з середньою освітою, розлучений, пенсіонер, не судимий, громадянин України,

засуджений за ч.1 ст.121 КК України з застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 змінено на тримання під вартою та взято його під варту в залі судового засідання.

Строк відбуття покарання засудженому визначено з 13 березня 2012 року.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 19 вересня 2011 року за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 Закарпатської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки зі своєю дружиною ОСОБА_3 умисно наніс останній один удар правою рукою в ділянку правої скроні, спричинивши потерпілій тяжке тілесне ушкодження у вигляді субконюктивального розриву склери з випадінням оболонок правого ока та гематоми правої очниці, що призвело до повної втрати зору на праве око.

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій засудженого, порушує питання про скасування вироку через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості, з постановленням нового вироку, яким ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Апелянт стверджує, що за відсутності декількох обставин, які пом»якшують покарання та з урахуванням особи засудженого, який вчинив злочин у стані алкогольного сп»яніння і продовжує зловживати спиртними напоями та вчиняє протиправні дії щодо членів своєї сім»ї, покарання цій особі з застосуванням ст.69 КК України призначено з порушенням вимог кримінального закону і є м»яким.

Захисник засудженого в апеляції порушує питання про скасування вироку та закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.

На обгрунтування своїх доводів захисник покликається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, позаяк при наявності істотних протиріч в показаннях потерпілої і засудженого, суд, постановивши обвинувальний вирок, не умотивував, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, якими спростовується обвинувачення.

Апелянт вважає, що висновки суду про нанесення засудженим удару кулаком правої руки в ділянку правої скроні потерпілої, що призвело до втрати нею зору на праве око, спростовуються показаннями засудженого про нанесення ним потерпілій удару долонею лівої руки в праву частину обличчя потерпілої та висновком судово-медичної експертизи про відсутність тілесних ушкоджень в потерпілої в ділянці її правої скроні.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію свого захисника та вважає необґрунтованою апеляцію прокурора, думку прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача та просить вирок скасувати, призначивши ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України покарання у виді 6 років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання з застосування ст.69 КК України суд обставинами, які пом»якшують покарання засудженого визнав, що ця особа вперше притягається до кримінальної відповідальності, є пенсійного віку та посередньо характеризується за місцем проживання, однак обставиною, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, визнав тільки його пенсійний вік.

Між тим, за змістом ст.69 КК України призначення більш м»якого покарання, ніж передбачено законом є можливим тільки за наявності декількох обставин, які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Наявність декількох обставин, які характеризують особу засудженого і і пом»якшують покарання, за умови, що тільки одна з них істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, не давали суду підстави для призначення засудженому покарання з застосуванням ст.69 КК України.

При цьому, призначаючи засудженому більш м»яке покарання, ніж передбаченого законом, суд у вироку належним чином не умотивував, як встановлені ним обставини, що характеризують особу засудженого і визнані такими, що пом»якшують його покарання, співвідносяться з характером вчиненого засудженим діяння та іншими даними про особу засудженого, які характеризують його негативно.

Зокрема, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, після вчинення злочину продовжував вчиняти насильство в сім»ї, за що 23.02.2012 року був підданий адміністративному арешту (т.2, ас.108), в цієї особи відсутні ознаки каяття та критичної оцінки своєї протиправної поведінки, його процесуальна поведінка впродовж досудового і судового слідства свідчить про бажання уникнути відповідальності за вчинений тяжкий злочин, про що суд зазначив у вироку.

За таких обставин колегія суддів вважає обгрунтованими доводи прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні засудженому покарання з застосуванням ст.69 КК України та невідповідність цього покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м«якості, що є передбаченими ст.ст.371 та 372 КПК України підставами для скасування вироку.

Заслуговують на увагу і доводи апеляції захисника засудженого щодо неповноти судового слідства при з»ясуванні обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, за змістом вироку тяжке тілесне ушкодження потерпілій у вигляді субконюктивального розриву склери з випадінням оболонок правого ока та гематоми правої очниці, що призвело до повної втрати зору на праве око, засуджений спричинив ударом правої руки в область правої скроні потерпілої.

Водночас механізм спричинення вказаного тілесного ушкодження потерпілій за обставин, викладених у вироку, судом належним чином не з»ясований.

З цього приводу підсудний у судовому засіданні стверджував, що наніс удар потерпілий у праву частину обличчя долонею лівої руки ( т.2. а.с.-109), на це ж посилається в апеляції його захисник, піддаючи сумніву можливість нанесення засудженим удару потерпілій в ділянку правої скроні, де в потерпілої не виявлено жодних тілесних ушкоджень.

З пояснень у судовому засіданні потерпілої та даних протоколів відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої та засудженого вбачається, що в момент нанесення їй удару потерпіла була повернута обличчям до нападаючого ( т.2, а.с.85-103), однак можливість нанесення удару потерпілій у праву скроню саме правою рукою засудженого, що є утрудненим при такому розташуванні потерпілої та засудженого, судом не з»ясована.

Залишилось не з»ясованим і питання про можливість заподіяння потерпілій тяжкого тілесного ушкодження внаслідок нанесеного їй удару рукою саме в ділянку правої скроні, висновки проведених під час досудового слідства та судом судово-медичних експертиз потерпілої ОСОБА_3 містять дані щодо тяжкості та характеру заподіяного їй тілесного ушкодження без з»ясування обставин щодо локалізації удару, яким спричинено тілесне ушкодження потерпілій та механізму його спричинення (т.1, а.с.39-40,83).

Зазначені обставини, які стосуються предмету доказування і мають істотне значення для правильного вирішення справи, судом залишились недослідженими, що свідчить про неповноту судового слідства і є передбаченою ст.368 КПК України підставою для скасування постановленого в справі вироку та повернення справи на новий судовий розгляд.

З цих підстав апеляційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.

Інші доводи апеляції захисника щодо неможливості заподіяння потерпілій тілесного ушкодження від удару в праву скроню підлягають перевірці під час нового судового розгляду.

Під час нового судового розгляду необхідно всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі докази, дати їм належну оцінку та за умови підтвердження обсягу обвинувачення, призначити ОСОБА_1 покарання, яке б відповідало вимогам ст.65 КК України.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора та захисника засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишити взяття під варту.

Судді: