УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3885/2012Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

"13" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПономаренко А.В.

СуддівПідлісної І.А.,Павловської І.Г.

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибрежний» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватного підприємства «КВМ», третя особа - Масандрівська селищна рада, про визнання недійсними правочинів, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом виселення та зобов'язання повернути земельну ділянку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Пансіонат «Прибрежний» звернулося до суду з зазначеним позовом , посилаючись на те, що позивач як правонаступник з 11 лютого 1994 року пансіонату ім. М.Тореза , з 1972 року є постійним користувачем земельної ділянки рекреаційного призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9,8565 га на підставі акту про право постійного користування землею, виданого виконкомом Ялтинської міської ради пансіонату ім. М. Тореза , а з 21 вересня 2005 року - орендарем цієї ділянки на підставі укладеного з Масандрівською селищною радою довгострокового договору оренди земельної ділянки.

До 2003 року на вказаній земельній ділянці було збудовано двоповерховий пляжний павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1» , що є об'єктом самочинного будівництва та на підставі договору дарування від 04 липня 2003 року і додаткової угоди до цього договору від 03 вересня 2003 року, укладених у простій письмовій формі, було Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпін» без правовстановлюючих документів на це майно у дар Приватному підприємству (далі-ПП) «КВМ» , яке на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 07 жовтня 2003 року і рішення Масандрівської селищної ради від 09 серпня 2006 року у серпні 2006 року отримало свідоцтво про право власності на вищезгаданий об'єкт нерухомості , якому були привласнені літер «Э ```» та нова адреса - АДРЕСА_2.

03 квітня 2007 року за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу ОСОБА_6 придбав у ПП « КВМ» частину самочинно збудованого павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_1» , а саме - апартамент №14 площею 21,2 кв.м, що складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3, а той в свою чергу 02 серпня 2007 року відчужив його ОСОБА_7

Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2009 року рішення господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2003 року, яке стало підставою для реєстрації права власності на спірне майно за Приватним підприємством «КВМ», скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції ,а рішенням Господарського суду АР Крим від 17 серпня 2010 року і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010 року , що набрали законної сили, було визнано недійними і скасовано п.п. 2.3. рішення Масандрівської селищної ради № 200 від 09 серпня 2006 року «Про видачу свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення та апартаменти будівлі літер «Э'''» по АДРЕСА_1» та визнані недійсними видані ПП «КВМ» свідоцтва на апартаменти в літер «Э'''», розташовані на території ПАТ «Пансіонат «Прибережний» за адресою: АДРЕСА_1.

Вказуючи на незаконність набуття права власності ПП « КВМ» на вказані апартаменті і неправомірність наступного відчуження цього майна відповідачами , ПАТ «Пансіонат «Прибрежний» на підставі статей 179,182,190,203,215,216, 328,331,376,655,658 Цивільного Кодексу України і статей 126,152,212 Земельного Кодексу України у порядку захисту прав землекористувача та усунення перешкод у користування земельною ділянкою за зазначеною адресою просив визнати недійсними з моменту укладення договір купівлі-продажу апартаменту №14 в літ. «Э ```» загальною площею 21,2 кв.м , що складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 за адресою: АДРЕСА_1, укладений 03 квітня 2007 року між ПП «КВМ» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 та зареєстрованим у реєстрі за № 1298; договір купівлі-продажу цього майна, укладений 02 серпня 2007 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрованим у реєстрі за № 493; усунути ПАТ «Пансіонат «Прибрежний» перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом виселення ОСОБА_7 з апартаменту №14, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язання її повернути позивачу земельну ділянку.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 02 квітня 2012 року позов ПАТ «Пансіонат «Прибрежний» задоволено. Визнано недійсним договір від 03квітня 2007 року купівлі-продажу апартаменту №14 в літ. «Э ```», загальною площею 21,2 кв.м , що складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ПП «КВМ» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 та зареєстрованим у реєстрі за № 1298; визнано недійсним договір від 02 серпня 2007 року купівлі-продажу №14 в літ. «Э ```», загальною площею 21,2 кв.м , що складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 за адресою: АДРЕСА_1, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрований у реєстрі за № 493; усунено перешкоди ПАТ «Пансіонат «Прибрежний» перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом виселення ОСОБА_7 з апартаменту № 14 в літ. «Э ```» загальною площею 21,2 кв.м , що складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 адресою АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_7 повернути ПАТ «Пансіонат «Прибрежний» земельну ділянку, на якій розташовані вказані апартаменти.

Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі на вказане рішення представник відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, недоведеність та неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд формально вирішив справу, порушивши права відповідачів на справедливий судовий розгляд у визначеному процесуальним законом порядку та основні засади судочинства, а також проігнорувавши подання ПАТ « Пансіонат Прибережний » цього позову за спливом строку позовної давності .

Також, на думку ОСОБА_8, місцевий суд не узяв до уваги фактичні обставини справи щодо набуття права власності на спірне майно відповідачами у встановленому законом порядку та недоведеність позивачем викладених у позовній заяві обставин , а також неналежність обраного ним способу захисту своїх прав , крім того, суд не перевірив правомочність ПАТ « Пансіонат Прибрежний» на подання цього позову як правонаступника ліквідованого пансіоната ім.М. Тереза, припустившись інших порушень закону, що у своїй сукупності свідчить про неправомірність ухваленого судом рішення.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Пансіонат «Прибрежний» просить відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов ПАТ «Пансіонат «Прибережний», суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, керуючись неправомірністю набуття права власності відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на спірне нерухоме майно, яке є об'єктом самочинного будівництва та наявності правових підстав для судового захисту порушених прав ПАТ « Пансіонат «Прибережний» » у здійсненні повноважень землекористувача визначеним ним способом .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов його з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі встановлених та досліджених належним чином фактичних обставин справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено , що позовні вимоги ПАТ «Пансіонат « Прибережний» обґрунтовані порушенням його прав як землекористувача щодо реалізації своїх повноважень стосовно володіння та користування орендованою земельною ділянкою унаслідок протиправних дій відповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з використанням правового механізму захисту таких прав шляхом визнання недійсними правочинів щодо відчуження цього майна, виселення з самочинно збудованого на дані земельній ділянці жилого приміщення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки .

За змістом статті 3 ЦПК України право на звернення до суду закон пов'язує із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 12 Цивільного кодексу( далі - ЦК) України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд , власник порушеного права має самостійно вирішувати , який саме спосіб захисту порушеного права застосовувати у конкретній ситуації .

Власник порушеного права не обмежений у виборі способу захисту порушеного права і може скористатися цілком конкретним способом захисту свого права , загальний перелік яких дається у статі 16 ЦК України, відповідно до вказаної норми матеріального закону, суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру , за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних)прав та вплив на правопорушника .

Отже за вимогами закону право звернення кожної особи до суду обумовлено порушенням, не визнанням або оспорюванням її прав, свобод чи інтересів іншими особами.

Способи захисту прав землекористувачів, зокрема, шляхом усунення будь-яких порушень прав на землю за допомогою негаторного позову , визнання недійсною угоди щодо земельної ділянки і відновлення первісного становища землі, що існувало до порушення права ,через присудження обов'язку в натурі визначені статтею 152 Земельного кодексу України.

За приписами статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню за рішенням суду землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Крім того, згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею.

Отже, закон надає право орендатору земельної ділянки вимагати судового захисту порушеного права на використання орендованого майна визначеним ПАТ « Пансіонат «Прибережний » способом, що підтверджене Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2012 року по справі № 6-42/48 св 11 ( т.2 а.с. 97-102).

Оскільки угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, в кожній справі суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно із роз'ясненнями у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності , при цьому вимоги про визнання правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси.

Таким чином право третьої особи оспорювати законність укладеного іншими особами правочину на предмет його невідповідності вимогам законодавства (статті 203,215 ЦК України) обумовлено наданням позивачем доказів на підтвердження наявності зазначених обставин, а саме - впливу такого правочину на її права та законні інтереси.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що ПАТ «Пансіонат «Прибережний» у зв'язку з перетворенням Закритого акціонерного товариства (далі-ЗАТ) «Пансіонат Прибережний» на Приватне акціонерне товариство «Пансіонат» Прибережний» є правонаступником пансіонату ім. Моріса Тореза об'єднання «Ялтакурорт» з 11 лютого 1994 року з врахуванням зареєстрованих 14 серпня 2009 року змін в найменуванні юридичної особи (т.1 а.с.24-28, 63-78, 105-112, 133-136,137-141,142-150).

Згідно державного акту на право користування землею, виданого виконкомом Ялтинської міської ради на виконання рішення цього органу № 739 від 13 грудня 1972 року, у постійному користуванні пансіонату імені Моріса Тореза знаходилась земельна ділянка площею 11,30 га (т.1 а.с. 17-18,19)

21 вересня 2005 року між ЗАТ «Пансіонат «Прибрежний» та Масандрівською селищною радою був укладений договір оренди земельної ділянки , розташованої за адресою: м.Ялта, АДРЕСА_1, пунктом 2.1 якого передбачено, що об'єктом оренди є земельна ділянка, загальна площа якої складає 9,8565 га. (т.1 а.с. 20-23)

04 липня 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Альпін» уклало договір дарування та додаткову угоду з ПП «КВМ» до договору від 03 вересня 2003 року, за змістом яких ТОВ «Альпін» подарувало, а ПП «КВМ» прийняло у дар об'єкти нерухомості , якими є пляжні вагончики літери «ч```», «ш```», «э`», «ю`», «я`» та двоповерховий пляжний павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовані на території Пансіонату «Прибрежний» (т.1 а.с.27-28).

Відповідно до довідки Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» № 1059 від 24 вересня 2008 року, право власності на двоповерховий павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1» та пляжні вагончики літери «ч'"», «ш'"», «э`», «ю`», «я`» за Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпін» ніколи не реєструвалось (т.1 а.с.31),

В подальшому ПП «КВМ» на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2003 року (а.с. 29-30), яким було зобов'язано Ялтинське бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності ПП «КВМ» на нерухоме майно - пляжні вагончики літери «ч'"», «ш'"», «э`», «ю`», «я`», двоповерховий павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 04 липня 2003 року між ТОВ «Альпін» та ПП «КВМ» і додаткової угоди до зазначеного договору від 01 вересня 2003 року , здійснило за собою реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості - пляжні вагончики літери «ч'"», «ш'"», «э`», «ю`», «я`» та двоповерховий пляжний павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1».

За рішенням Масандрівської селищної ради № 200 від 09 серпня 2006 року ПП «КВМ» отримало свідоцтва про право власності на нежилі приміщення площею 685,9 кв. м. літер Э``` за адресою: АДРЕСА_1, оскільки цим рішенням приміщення, що знаходяться в літері Э```, поділено на окремі апартаменти , яким привласнені окремі адреси та на кожний видане свідоцтво про право власності, у тому числі апартаменти № 14 (т.1 а.с.32).

03 квітня 2007 року за договором купівлі-продажу № 1298 ОСОБА_6 придбав у ПП «КВМ» апартамент № 14 в літері «Э```», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,2 кв. метрів і складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 (т.1 а.с.56).

Згідно з відповіддю Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 14 січня 2009 року за № 21-10/77-2 28 січня 2008 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - ПП «КВМ» (т.1 а.с. 15), відомості щодо можливих правонаступників цього підприємства відсутні.

02 серпня 2007 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу реєстровий № 493, ОСОБА_7 придбала у ОСОБА_6 апартамент № 14 в літері «Э``` », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,2 кв. метрів, що складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 з наступною реєстрацією права власності за ОСОБА_7 на це майно 07 серпня 2007 року (т.1 а.с. 57, 58).

Рішенням виконавчого комітету Масандрівської селищної ради №306 від 02 липня 2008 року двоповерховому "житловому будинку літер «Э``` » з нежитловими приміщеннями - апартаментами (такого статусу на зазначену дату набув пляжний павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1») присвоєна нова поштова адреса: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 34-35).

Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2009 року рішення господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2003 року, яке стало підставою для реєстрації права власності на спірне майно за ПП «КВМ», скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.36-38).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24 вересня 2009 року провадження у справі припинено у зв'язку із припиненням юридичної особи - ПП «КВМ» (1 а.с.39-40)

Рішенням Господарського суду АРК від 17 серпня 2010 року та ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2010 року визнано недійсними і скасовано п. п. 2,3 рішення Масандрівської селищної ради № 200 від 09 серпня 2006 року «Про видачу свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення та апартаменти будівлі літер «Э``` » по АДРЕСА_1» та визнані недійсними видані ПП «КВМ» Масандрівською селищною радою свідоцтва на право власності на апартаменти в літері «Э```», розташовані на території Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» за адресою: АДРЕСА_1: свідоцтва від 29 вересня 2006 року про право власності на апартаменти № 4, 5, 6, 8, 9, 10; свідоцтво від 07 червня 2007 року про право власності на апартаменти № 7; свідоцтв від 01 жовтня 2006 року про право власності на апартаменти № 12, 13, 14, 15, 16, 17; свідоцтва від 02 жовтня 2006 року про право власності на апартаменти № 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25; свідоцтво про право власності на апартамент № 20 (т.1 а.с.41-45, 47-53).

Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 11 січня 2010 року, що набрало законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду АРК від 29 липня 2011 року, ( т.2 а.с. 15-30) визнано приміщення, що значиться як апартамент №14 літ «Э``` » загальною площею 21,2 м. кв., яке є часткою двохповерхового павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» (приміщення другого поверху з 14-1 по 14-3) - самочинним будівництвом, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язано ОСОБА_7 знести за власний рахунок самочинно збудований апартамент №14 літ «Э``` » загальною площею 21,2 м.кв., що є часткою двохповерхового павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за вказаною адресою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 і повернути вказану земельну ділянку ПАТ «Пансіонат «Прибрежний» в придатному для використання стані.

Як встановив місцевий суд , двоповерховий пляжний павільйон літер « Э```», в тому числі і апартаменти № 14 , що є часткою літеру «Э``` », є самочинним будівництвом, оскільки відведення земельної ділянки під будівництво цього об'єкту у встановленому порядку не відбувалося, у ПАТ «Пансіонат «Прибережний» ця земельна ділянка не вилучалася, необхідна дозвільна документація на будівництво забудовником не отримувалася, державний акт по прийманню в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не затверджувався, будівництво здійснювалося без погодження проекту забудови та отримання відповідних дозволів на виконання будівельних робіт. Отже, кожен з апартаментів, які є часткою самовільно збудованого будинку, також мають статус самовільного будівництва з усіма наслідками, передбаченими законодавством щодо такого будівництва. Також судом встановлено неправомірність набуття права власності на новостворене майно у вигляді самочинно побудованих апартаментів в об'єкті літерою «Э``` » ТОВ « Альпін» і ПП « КВМ» , а тому - неможливість передачі цього права іншим особам .

За приписами частини 3 статті 61 ЦПК України викладені обставини мають преюдиціальне значення для цього спору .

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо недійсності правочинів відчуження спірного майна - апартаментів № 14 в літері « Э ```», загальною площею 21,2 кв.м , що складається з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ПП «КВМ» та ОСОБА_6 03 квітня 2007 року та наступного продажу 02 серпня 2007 року ОСОБА_6 даного майна ОСОБА_7

При цьому суд обґрунтовано керувався тим, що ПП «КВМ» і ОСОБА_6 на час відчуження вищевказаного майна, що є об'єктом самочинного будівництва і розташоване на земельній ділянці , яка перебуває у законному володінні і користуванні ПАТ « Пансіонат « Прибережний », не набули на це майно прав власності у встановленому законом порядку , а тому - повноважень власника на розпорядження даним майном , а предмет оспорюваних правочинів не може бути об'єктом цивільних прав, оскільки діючим законодавством встановлений спеціальний порядок набуття прав власності на новостворене майно , недотримання якого не породжує для забудовника та інших осіб прав власності на таке майно і відповідного права користування земельною ділянкою під такою забудовою.

За данихобставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що протиправними діями відповідачів щодо продажу спірного нерухомого майна порушуються права позивача як землекористувача щодо реалізації своїх повноважень стосовно користування орендованою земельною ділянкою і визначив спосіб захисту цих прав відповідно до вимог статей 152,212 Земельного кодексу України шляхом виселення ОСОБА_7 з апартаментів № 14 в літері « Э ```», загальною площею 21,2 кв.м , які складаються з нежитлових приміщень ІІ-го поверху з № 14-1 по № 14-3 за адресою: АДРЕСА_1, та покладення не неї обов'язку повернути ПАТ» Пансіонат « Прибережний» самовільно зайняту земельну ділянку за цією адресою , на який розташовані ці апартаменти .

Доводи апеляційної скарги , на думку судової колегії, не спростовують такого висновку суду , при цьому посилання представника відповідачів ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на пропуск ПАТ « Пансіонат «Прибережний» строку позовної давності на звернення з цим позовом та набуття відповідачами ОСОБА_6 ОСОБА_7 статусу добросовісних набувачів спірного майна були предметом належної оцінки суду першої інстанції ,тому є неспроможними .

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального закону в процесі розгляду справи не мають правового значення у справі та не можуть прийматися до уваги судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, рішення місцевого суду, на думку колегії суддів, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статі 308 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.

На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у день її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Судді: Пономаренко А.В. Підлісна І.А. Павловська І.Г.