УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/2346/2012Головуючий суду першої інстанції:Кагітіна І.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.
"13" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПономаренко А.В.
СуддівІсаєва Г.А., Павловської І.Г.
При секретаріТаранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_7, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 1996 року по 2002 рік , від якого вона мають дитину - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення сторін проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні . Оскільки останнім часом батько дитини - відповідач ОСОБА_7 перестав надати позивачці добровільну матеріальну допомогу на утриманні доньки , яка за станом здоров'я потребує значних матеріальних витрат , позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісяця.
Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 06 лютого 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 03.01.2012 року до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір аліментів до 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповне їх з'ясування.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд під час вирішення справи не врахував скрутний майновий стан відповідача та не з'ясував належним чином усіх фактичних обставин справи, у зв'язку з чим дійшов хибного висновку про наявність у нього фінансової можливості сплачувати позивачці аліменти у визначеному судом розмірі.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції керувався положеннями статей 180 і 184 Сімейного кодексу (далі-СК) України та виходив з необхідності визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 700 грн. , з чим погоджується колегія суддів.
Положеннями статті 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Під час визначення розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і майновий стан дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення, при цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, крім випадків, встановлених законом, як того вимагає стаття 182 СК України.
Частиною 1 статті 184 СК України передбачено визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі , що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами , що ОСОБА_7 є батьком неповнолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю. Відповідач проживає окремо , не працює і добровільно постійної матеріальної допомоги позивачці на утримання дитини не надає ( а.с. 3 - 4 ).
З огляду на наведене, враховуючи відсутність у справі відомостей щодо наявності у відповідача постійного стабільного доходу , на підставі наведених норм закону суд першої інстанції дійшов правильного висновку про покладення на відповідача обов'язку утримувати свою неповнолітню дитину до її повноліття та необхідність стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів у сумі 700 грн. , місцевий суд врахував вимоги статті 182 СК України , а також наявні у справі докази , разом з тим, усупереч вимог статей 10 і 60 ЦПК України відповідачем не доведено в установленому законом порядку за допомогою належних і допустимих доказів відсутність у нього можливості за матеріальним станом сплачувати аліменти у даному розмірі .
З наведеного слідує, що місцевим судом під час ухвалення рішення належним чином були досліджені та оцінені наявні у матеріалах справи письмові докази, врахована думка сторін, отже, виконані положення процесуального закону щодо повноти та всебічності з'ясування обставин справи.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_6, який не спростовується доводами апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення скарги та скасування рішення місцевого суду, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права, немає, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані докази, оцінив обставини у справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, що відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 06 лютого 2012 року без змін.
На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: Пономаренко А.В. Ісаєв Г.А. Павловська І.Г.