УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/3739/2012Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

"13" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПавловської І.Г.,

СуддівПономаренко А.В., Підлісної І.А.,

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні житлом, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання покупцями квартири в рівних частках, за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_8 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим 26 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

09.11.2010 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання відповідача надати їй ключі від зазначеної квартири, та не здійснювати будь-яких дій направлених на перешкоджання у користуванні. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 2010 року відповідачка не пускає ОСОБА_6 у зазначену квартиру, та не дає ключі від неї.

28.04.2011 року ОСОБА_7, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8, уточнюючи вимоги, просили визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в частині покупця, та визнати їх покупцями зазначеної квартири в рівних частках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що їм та померлому ОСОБА_9, який був чоловіком ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_7, належала на праві власності у порядку приватизації в рівних частках квартира АДРЕСА_3, де вони проживали разом з відповідачкою. В червні 1998 року на підставі наданого доручення ОСОБА_8 продала їх квартиру за попередньої домовленості, що на отримані кошти буде придбана на інше житло на їх ім'я. В травні 1998 року відповідачка придбала квартиру АДРЕСА_1, в яку всі разом поселилися. Після чого за сімейними обставинами ОСОБА_6 з неповнолітнім на той час сином - ОСОБА_7 переїхала с. Новолуганське Донецької області, де вони перебували тривалий час, та з цих причин вона була прописана у придбаній квартирі лише 26.09.00. Через погіршення відносин з чоловіком вона фактично стала проживати і в с. Новолуганське і м. Алушті, при цьому ніяких конфліктів з приводу їх перебування в квартирі не виникало. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, і їй стало відомо, що спірна квартира в порушення домовленості оформлена на відповідачку. Позивачі вважають, що ОСОБА_8, придбавши себе квартиру на гроші від реалізації майна, що належало їм та померлому - ОСОБА_9 неправомірно без їх згоди розпорядилася їх грошами на свою користь. Крім цього, діючи від імені батька неповнолітнього, відповідач уклала правочин, що суперечить правам неповнолітнього на той час ОСОБА_7, оскільки не придбала йому іншого житла.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 26 березня 2012 року позов задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_6 у користуванні квартирою, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_8 надати ОСОБА_6 ключі від зазначеної квартири. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду у частині відмови у задоволенні позову щодо визнання позивачів покупцями спірної квартири в рівних частинах, та постановити нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд при постановленні оскаржуваного рішення не повно з'ясував всі обставини справи, що мають значення для вірного вирішення спору та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. Зокрема вказує на те, що висновок суду про вселення її у спірну квартиру як члена сім'ї ОСОБА_8 не відповідає дійсності. Крім того, судом не враховано, що рішенням Ради опіки та піклування виконавчого комітету Алуштинської міської ради №67 від 21.04.98 відповідача було зобов'язано придбати нову житлову площу на ім'я ОСОБА_7, проте останнє зроблено не було.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду, та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм процесуального права, та не повно з'ясував всі обставини справи, що мають значення для вірного вирішення спору по суті. Зокрема вказує на те, що позивачка не проживала у спірній квартирі більше ніж 10 років, та весь цей час не піклувалася за її померлим сином.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні житлом, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач ОСОБА_6 була вселена у спірну квартиру зі згоди власника ОСОБА_8, як член сім'ї померлого ОСОБА_9, то вона має право користуватися цією квартирою, і такого права в передбаченому законом порядку вона позбавлена не була.

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, суд першої інстанції зазначив, що правових підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним, та застосування наслідків недійсності правочину, не має, оскільки позивачі не довели, що спірна квартира придбана відповідачкою на виконання їх усного доручення за кошти від продажі їх квартири, тому покупцями квартири АДРЕСА_1 є вони.

Отже, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі в порушення процесуального закону не надали доказів в обгрунтовання своїх вимог, тому їх права не підлягають судовому захисту.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що вони зроблені на підставі правильного застосування матеріального закону, відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам, які були дослідженні і оцінені судом відповідно до вимог статей 10, 11, 60, 212 Цивільного процесуального кодексу України.

При апеляційному перегляді справи встановлено, та не заперечується сторонами, що 26.01.96 родиною ОСОБА_9 в складі позивачки, її сина ОСОБА_7 і померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_9 у рівних частках була приватизована однокімнатна квартира АДРЕСА_3.

26.05.98 за дорученням від співвласників, у тому числі за згодою Ради опіки і піклування Алуштинського виконкому № 67 від 21.04.98, зазначена квартира була продана відповідачкою ОСОБА_8, яка є матір'ю ОСОБА_9, покупцю ОСОБА_12 за 17тис.грн.

18.06.98 відповідачка уклала договір купівлі-продажу спірної квартири АДРЕСА_1 за 2тис.грн. на своє ім'я, та деякій час сторони постійно проживали там разом.

26.09.00 ОСОБА_6 була прописана у спірну квартиру.

За змістом статті 1003 Цивільного кодексу України ( ст.ст. 386,388 ЦК України в редакції 1963 року) у договорі доручення або в виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Відповідно до частини 1 статті 1007 ЦК ( ст. 64 ЦК України в редакції 1963 року) довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, при цьому згідно із частиною 1 статті 245 ЦК ( ч.1 ст. 65 в редакції 1963 року) форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню , тому довіреність на придбання квартири повинна бути видана в письмовій формі ( ст.227 в редакції 1963 року)

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним з посилання на статті 203,215,235 далі ЦК позивачі не надали жодного доказу на їх підтвердження, тому, на думку колегії суддів, рішення суду у цій частині про відмову у задоволенні позову відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Довід апеляційної скарги, щодо порушення відповідачкою рішення Ради опіки та піклування виконавчого комітету Алуштинської міської ради №67 від 21.04.98 про зобов'язання купувати неповнолітньому на той час ОСОБА_7 житло, не приймається до уваги колегії суддів, оскільки, відчужуючи належну неповнолітньому частку квартири на користь іншої особи, ОСОБА_8 діяла на підставі доручення у тому числі позивачки, а приписами статті 239 ЦК ( в редакції Закону 1963 року ч.1 ст. 62) правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_8, то колегія суддів, вважає їх неспроможними, оскільки висновок суду першої інстанції щодо правомірності вселення ОСОБА_6 в спірну квартиру, та перешкоджання користування нею після смерті чоловіка відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд першої інстанції у цій частині правильно встановив, що права позивачки порушені і підлягають судовому захисту.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_8 на процесуальні порушення при розгляді справи, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення справи, тому відповідно до частини 3 статті 309 ЦПК ( в редакції Закону від 07.07.10) не є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АР Крим 26 березня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Підлісна І.А. Павловська І.Г. Пономаренко А.В.