АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/889/2012
Головуючий по 1-й інстанції Кривич Ж.О.
Суддя-доповідач: Гальонкін С. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 року м.Полтава
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Гальонкіна С.А.
Суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С.
при секретарі: Ачкасовій О.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2011 року
по справі за позовом ПАТ «Прокредит банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И Л А :
02.11.2011 року ПАТ «Прокредит банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Прокредит банк». Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2011 року заяву ПАТ «Прокредит банк» про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на усе нерухоме та рухоме майно , яке належить ОСОБА_3, ОСОБА_3, та ОСОБА_4.у межах заявлених позовних вимог - 161 596,58 грн.
В задоволенні вимог щодо тимчасового обмеження права відповідачів на виїзд за кордон відмовлено.
Із вказаною ухвалою не погодились відповідачі, в апеляційних скаргах просили ухвалу місцевого суду скасувати, та постановити ухвалу про відмову у частковому задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарги слід задовольнити.
Відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
За змістом ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому , що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу вілповідача, а також відповідність виду забезпечення позову , який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечуючи позов місцевим судом вимоги вказаних норм процесуального права враховано не було.
З матеріалів справи слідує, що на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, між ПАТ «Прокредит банк» та ОСОБА_2, було укладено договір застави рухомого майна, а саме автомобіля марки MITSUBISHI, модель PAJERO, 2008 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1.
В ухвалі суду не мотивовано, в чому полягає необхідність в накладені арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, та в чому полягає утруднення чи неможливість виконання майбутнього судового рішення.
Крім того, обраний судом вид забезпечення позову не є співмірним з із заявленими позовними вимогами, оскільки предметом спору є стягнення боргу за договором позики, а виконання зобов'язання за вказаним договором уже забезпечено шляхом укладення договору застави.
Згідно висновку № 01/07/12 автотоварознавчої експертизи, станом на 13.01.2012 року вартість заставного автомобіля складає 224 535,08 грн., що є в межах суми заборгованості за кредитним договором.
Крім того, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (з відповідними змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.
Вказаний Закон України не передбачає обмеження виїзду за кордон як заходу забезпечення позову.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали, та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Прокредит банк».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 п. 2, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовільнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2011 року скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви ПАТ «Прокредит банк» про забезпечення позову у справі за позовом ПАТ «Прокредит банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала оскарженню не підллягає.
Головуючий: С. А. Гальонкін
Судді: