АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6050/12 Справа № 2-1665/11 Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В.В. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія 44

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Кіктенко Л.М.,Максюти Ж.І.,

при секретарі - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію земельної ділянки -відмовлено (а.с. 67-69).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та направлення на новий розгляд до суду 1 інстанції (а.с. 73-74).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що відповідач є власником земельних ділянок площею 0,0498га та 0,1000га, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі державних актів на землю НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Позивач є користувачем земельної ділянки площею 3770 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м Дніпропетровська №52/3 від 15 січня 1988 року. При реалізації позивачем свого права на приватизацію земельної ділянки відповідач відмовилась підписати акт встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, складений 23 грудня 2008 року, оскільки між сторонами існував спір щодо користування проїздом між домоволодіннями АДРЕСА_2, який рішенням органів місцевого самоврядування був залишений сторонам в загальне користування. Зазначені обставини визнаються сторонами та не підлягають доказуванню.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2010 року було усунуто перешкоди ОСОБА_3 в користуванні саме земельними ділянками та домоволодінням, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, шляхом улаштування під'їзду для автомобільного транспорту до домоволодіння АДРЕСА_1 з відступом від будівельних норм та Правил між житловим будинком літ А-1 домоволодіння АДРЕСА_2 і капітальною нежилою будівлею домоволодіння АДРЕСА_3, а також зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати та прибрати встановлені ним ворота, паркан по вул. Іжевській в м. Дніпропетровську, для користування під'їздом до домоволодіння АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди в користуванні під'їздом до домоволодіння АДРЕСА_1, що находиться в загальному користуванні.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2011 року вищевказане рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська змінено, доповнено резолютивну частину зобов'язанням ОСОБА_2 улаштувати під'їзд для автомобільного транспорту до домоволодіння АДРЕСА_1 між житловим будинком літ. А-1 домоволодіння АДРЕСА_3 і капітальною нежилою будівлею домоволодіння АДРЕСА_3 за наступними розмірами: шириною 4,14 м. (вздовж воріт сторони вул. Іжевської); довжиною 56,48 м. (від вул. Іжевської вздовж огорожі №4 «42,08 м», вздовж стіни капітальної нежитлової будівлі літ. Б,В,Г,Д «12,9м», вздовж огорожі №9 «3,5м»; шириною 2,75 м від житлового будинку літ. А-1 «АДРЕСА_2» до огорожі АДРЕСА_1»).

Акт встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі з урахуванням вищезгаданих рішень суду не складався та відповідачу для узгодження не надавався.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про те, що відповідачка чинить йому перешкоди у реалізації його права на приватизацію земельної ділянки.

Висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Згідно із ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2010 року з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2011 року, а акт встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки позивача в натурі, складений 23 грудня 2008 року, тобто до ухвалення зазначених судових рішень. Більше того, цей акт не підписаний і самим позивачем (а.с.11).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що вищезазначені судові рішення оскаржені у касаційному порядку -не мають правового значення для вирішення спору, як і посилання на те, що декілька рішень органів місцевого самоврядування протирічать один одному.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, який у досить повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, дав належну правову оцінку наданим позивачем доказам. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення - не встановлено, підстав для виходу за межі апеляційної скарги -не вбачається, тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: