ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 р. | № 26-31/474-05-7706 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С.,(головуючий), |
Панченко Н.П., (доповідач), |
Плюшка І.А. |
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї матеріали | ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” |
на постанову Одеського апеляційного | від 28.03.2006 року господарського суду |
у справі господарського суду | № 26-31/474-05-7706 Одеської області |
за позовом | ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” |
до про | СП з іноземними інвестиціями “Татра-Юг” стягнення заборгованості у сумі 49106,91 грн. |
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача –Галаніна В.М. (дов. від 14.02.06 № 157/68
відповідача –Шпагин К.М. (дов. від 02.10.06)
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” у серпні 2005 року звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до СП з іноземними інвестиціями “Татра-Юг” про стягнення 49109,91 грн., з яких: 31522,58 грн. –борг по орендній платі за 1 квартал 2005 року, 274,64 грн. –3% річних, 602,72 грн. –інфляційних, 16706,97 грн. –пені. Позовні вимоги обгрунтувались невиконанням відповідачем зобов’язання за договором оренди № 9649 від 28.03.1996, укладеного між сторонами у справі, на підставі якого позивач надав відповідачу приміщення цеху загальною площею 7630 кв.м.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.02.2006 р. у справі № 26-31/474-05-7706 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 31522,58 грн. заборгованості по орендній платі, 16706,97 грн. пені, 274,64 грн. –3% річних, 602,72 грн. інфляційних витрат.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 р. рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2006р. скасовано, в позові відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що до квітня 1999 р. згідно з умовами договору оренди з додатком № 1 від 28.03.96 р. відповідач не повинен був сплачувати орендну плату, оскільки виникнення цього обов’язку залежало від умови початку випуску серійних виробів, тобто сам договір оренди в частині проведення розрахунків по орендній платі був укладений під відкладальною умовою, і що відповідно зарахування ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” отриманих за платіжним дорученням коштів у сумі 179433,88 грн. в рахунок минулих платежів за весь період часу з моменту укладення договору оренди № 9649 від 28.03.96 р. не грунтується на угоді з Орендарем, здійснено без належних підстав і не може бути визнане правомірним.
ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.06 р. у справі № 26-31/474-05-7706, а рішення господарського суду Одеської області від 08.02.06 р. про стягнення зі спільного підприємства з іноземними інвестиціями у вигляді ТОВ “Татра-Юг” 31511,58 грн. основного боргу, 274,64 грн. 3% річних, 602,712 грн. інфляційних, 16706,97 грн. пені –залишити без змін.
Скаржник вважає, що постанова від 28.03.06 прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. ст. 32, 34, 38, 43, 101, 104, 83 ГПК України, ст.2, п.1 ст.19 п.3 ст.13 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.49, 161, 263, 266 ЦК УРСР, п.3.8 Постанови НБУ від 21.01.2004 р. № 22 “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті”. Скаржник посилається на те, що предметом спору у даній справі була заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2005 р. по 31.03.05 р., а не за період 1996-1999 рр., і що згідно з доповненням № 1 від 29.04.96 до договору оренди орендарю було надано відстрочення орендних платежів, а не звільнення від їх оплати. Скаржник зауважує, що відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” № 2269 ХІІ від 10.04.1992 р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, і що п. 1 ст. 19 вищеназваного Закону передбачено, що орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської області та Одеським апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні та постанові судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.03.96 р. між ВО “Південний машинобудівний завод “ (в подальшому перереєстрованого в ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1407 від 09.09.00 р.) та СП і іноземними інвестиціями “Татра – Юг” у вигляді ТОВ був укладений договір оренди № 9649, згідно з умовами якого позивач передав відповідачу в оренду приміщення цеху № 32, корпус № 1 загальною площею 7630 кв.м та виробниче обладнання (додатки № 1,2) для використання в цілях, передбачених Статутом орендаря, для виготовлення трамвайних вагонів з виходом на програму не менш ніж 100 одиниць за рік к 1999 р. відповідно до замовлень покупців. Строк оренди –до 30.03.2046 р. Протягом десяти днів після підписання договору приміщення передається Орендодавцем Орендарю за приймально- здавальним актом (п. 2.1.1 договору). Орендар зобов’язаний вносити орендну плату у розмірі, порядку та строки, визначені договором і додатками до нього.
Пунктом 3.1 договору встановлюється, що оплата оренди здійснюється Орендарем відповідно до розрахунку, який є невід'ємною частиною договору, вартість орендованого майна індексується у випадку зміни Методики оцінки державною майна і внесення змін в інші акти, що регламентують порядок розрахунку і склад орендної плати. Оплата проводиться шляхом переказу грошових коштів на р/рахунок орендодавця щоквартально до 10 числа місяця, наступною за звітним періодом ( п. 3.4).
Згідно з додатком №3 до договору оренди, погодженого з відповідачем, розмір орендної плати складає 243491 крб., що в перерахунку становить 2395.02 грн., і підлягає індексації щомісячно з врахуванням індексу інфляції. За порушення строків внесення орендної плати нараховується пеня у розмірі не менш ніж 0,5% від суми недоїмки за кожний прострочений день.
Відповідно до доповнення № 1 від 29.04.96 р. до договору оренди № 9649 від 28.03.96 р до його тексту внесений п.3.7.7, за змістом якого сторони домовились на орендованих площах цеху № 32 здійснювати спільне освоєння виготовлення продукції, при цьому платежі, що передбачені договором, будуть здійснюватися після початку випуску серійних виробів з направленням коштів на підготовку виробництва.
Відповідно до статей 4, 151 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки, (зобов'язання) виникають, зокрема, з угод (договорів), передбачених законом.
Укладений між ДП “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” і спільним підприємством з іноземними інвестиціями у вигляді ТОВ “Татра-ЮГ” договір оренди № 9649 від 28.03.1996 за своєю правовою природою є договором майнового найму, їх відносини регулюються його умовами та статтями 256-272 ЦК УРСР.
Суд апеляційної інстанції без достатніх підстав дійшов висновку, що ненадання відповідачу за первісним позовом в користування орендованого майна за договором є підставою невнесення плати, що згідно з доповненням № 1 від 29.04.96 р. до договору оренди № 9649 від 28.03.96 р. відповідач звільнений від оплати орендних платежів. ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова” стверджує, що згідно з цим доповненням орендарю надавалось відстрочення платежів, що передбачені договором
Судами попередніх інстанцій не неповністю з’ясовані обставини справи, зокрема щодо відсутності у відповідача обов’язку сплати орендної плати до 01.04.1999р.
Беручи до уваги, що господарськими судами попередніх інстанцій в по рушення ст. 43 ГПК України не були всебічно і повно розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні або постанові господарського суду, пе редбачених частиною 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу Украї ни, відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріаль ного права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняті у справі судові рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги ви кладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від вста новленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 р. у справі № 26-31/474-05-7706 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 р. у справі № 26-31/474-05-7706 та рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2006 р. у справі № 26-31/474-05-7706 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Самусенко С.С.
С у д д я Панченко Н.П.
С у д д я Плюшко І.А.