Судове рішення #234037
4/222-3185

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

30 жовтня 2006 р.                                                                                   

№ 4/222-3185  


Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:


головуючого                                   Карабаня В.Я.

суддів:                                               Ковтонюк Л.В.

                                                          Чабана В.В.                                        

за участю представників:


позивача                                          Терещук Б.С. дов. № 16/99-06

                                                          від 27.10.2006  

відповідача 1:                                  Трачук І.В. дов. № 171 від 30.10.2006

відповідача 2:                                  не з’явився


розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу



Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВК”

на  постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006


у справі

господарського суду

№ 4/222-3185

Тернопільської області


за  позовом

Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Тернопільської філії НАК “Украгролізинг”



до відповідачів:




1.Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВК”


2.Акціонерного комерційного банку “Мрія”


про


визнання недійсним договору застави та стягнення 13 719 грн.


В С Т А Н О В И В:


В листопаді 2005 року Відкрите акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” в особі Тернопільської філії НАК “Украгролізинг” (далі –ВАТ “НАК “Украгролізинг”) звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВК”  (далі –ТОВ “ТВК”) та Акціонерного комерційного банку “Мрія” (далі –АКБ “Мрія”) про визнання недійсним укладеного 17.03.2004 між відповідачами договору застави та стягнення з ТОВ “ТВК” 13 719 грн. штрафу. Позов мотивовано тим, що ТОВ “ТВК” самовільно надало під заставу АКБ “Мрія” млин вальцевий Р6-АВМ-15, отриманий ним в користування від ВАТ “НАК “Украгролізинг” згідно договору фінансового лізингу № 19-02-349 від 16.07.2002, порушивши цим умови договору № 19-02-349 щодо заборони здавати майно в суборенду, віддавати в заставу або відчужувати іншим шляхом.


           ТОВ “ТВК” позов не визнало, вказавши, що передача у заставу млина вальцевого Р6-АВМ-15 не спричинила для держави в особі ВАТ “НАК “Украгролізинг” жодних негативних наслідків.


Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.01.2006 (суддя Бурда Н.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 (колегія у складі суддів: Онишкевича В.В., Слуки М.Г., Скрутовського П.Д.), позов задоволено частково. Стягнуто з  ТОВ “ТВК” на користь ВАТ "НАК "Украгролізинг" 13719 грн. штрафу, 222,19 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову провадження у справі припинено. Судові рішення вмотивовано тим, що відсутній предмет спору в частині  визнання недійсним договору застави  від 17.03.2004, оскільки вальцевий млин Р6-АВМ-15 вивільнений з-під застави та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вилучено запис про заставу майна у зв’язку із сплатою ТОВ “ТВК” протягом 2005 року 20 550 грн. в погашення отриманого від АКБ “Мрія” кредиту, та доведеністю позовних вимог щодо стягнення суми штрафних санкцій.


Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ “ТВК” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.


В судове засідання 30.10.2006 представник АКБ “Мрія” не з’явився. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи АКБ “Мрія” повідомлено належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.


    Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним відмовити у  задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.


Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16.07.2002 між Тернопільською філією Національної акціонерної компанії "Украгролізинг” та  ТОВ “ТВК” укладено договір фінансового лізингу № 19-02-349 фл, на підставі якого останній згідно з актом приймання-передачі за № 052 від 16.09.2002 отримав у платне користування вальцевий млин Р6-АВМ-15 заводський № 1406 строком на 5,5 років. Згідно з п.5.1 зазначеного договору  майно, яке є предметом фінансового лізингу, є власністю лізингодавця протягом терміну дії цього договору і переходить у власність лізингоодержувача після закінчення терміну дії договору за умови, якщо останній виконував всі умови договору, сплатив всі лізингові платежі, які включають вартість майна. 17.03.2004 між АКБ “Мрія” як  заставодержателем та ТОВ “ТВК” як  заставодавцем укладено договір застави, предметом якого визначено млин вальцевий Р6-АВМ-15 заводський № 1406 заставною вартістю 159500 грн., для забезпечення виконання заставодавцем зобов’язань перед заставодержателем за кредитним договором № 02-07-КЛ від 17.03.2004.


Суд апеляційної інстанції цілком вірно погодився з висновком суду першої інстанції щодо правомірності вимог про стягнення суми штрафних санкцій, враховуючи те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п.п. 5.2, 8.3 договору фінансового лізингу протягом дії  договору фінансового лізингу лізингоодержувачу забороняється здавати майно в суборенду, віддавати в заставу або відчужувати іншим шляхом, в разі порушення цих умов лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 10% суми вартості майна.


Постанову суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування Вищий господарський суд України не вбачає.


    Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України



П О С Т А Н О В  И В:


     Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВК”   залишити без задоволення.


     Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 у справі № 4/222-3185 залишити без змін.



Головуючий суддя                                                                             В.Карабань

                     

судді:                                                                                                     Л.Ковтонюк       


                                                                                                               В.Чабан


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація