ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2006 р. |
№ 35/93 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників: |
позивача ОСОБА_1 довіреність від 03.20.2006 |
відповідача Легостаєва Д.В. дов. від 10.11.2005 |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
на постанову |
Дніпропетровського апеляційного господарський суду від 24.07.2006 |
у справі господарського суду |
№ 35/93 Дніпропетровської області |
за позовом |
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
до |
Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” |
про |
стягнення 18 353,13 грн. |
В С Т А Н О В И В:
У березні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізьких міських електромереж відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Дніпрообленерго” про визнання недійсним: акту ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” від 01.02.2006, акту-протоколу НОМЕР_1, рішення Комісії ВАТ Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, оформленого Протоколом засідання НОМЕР_2, та стягнення збитків в розмірі 18 353,13 грн.
Ухвалою від 13.04.2006 господарський суд Дніпропетровської області замінив неналежного відповідача на належного -ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж (далі -ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 (суддя Широбокова Л.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 (колегія у складі суддів: Кузнецової І.Л., Тищик І.В., Чимбар Л.О.) щодо визнання недійсними акту від 01.02.2006, акту-протоколу НОМЕР_1 провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено. При цьому суди виходили з того, що акт від 01.02.2006 та акт-протокол НОМЕР_1 не є юридичними актами в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України; відсутні підстави для визнання недійсним рішення відповідача НОМЕР_2; вимоги про стягнення збитків позивачем не доведено.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення комісії ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”, оформлене протоколом засідання НОМЕР_2, та стягнути з ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” 18 353,13 грн. збитків.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” зазначило прохання залишити постанову Дніпропетровського апеляційного господарський суду від 24.07.2006 без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1-без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного акта, знаходить необхідним відмовити в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.11.2005 між сторонами спору було укладено договір НОМЕР_3 на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався постачати електричну енергію, а позивач - оплачувати фактично спожиту електричну енергію та дотримуватись Правил користування електричною енергією та умов договору. Згідно з актами енергопостачальника від 01.02.2006 та від 06.02.2006 зафіксовано факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією, а саме: зрив пломби енергопостачальної організації на клемній кришці електролічильника. Відповідач рішенням комісії НОМЕР_2 здійснив донарахування позивачу вартості спожитої електроенергії в розмірі 760,50 грн. з часу опломбування приладів обліку до встановлення порушення.
Приймаючи рішення у справі, суд першої та апеляційної інстанції, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, виходили з того, що підставою для донарахування позивачу вартості електричної енергії в розмірі 760,50 грн. за рішенням комісії відповідача НОМЕР_2 являлось порушення позивачем правил користування електричною енергією, а саме: зрив пломби енергопостачальної організації на приладі обліку, що відповідає Правилам користування електричною енергією (затверджено постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України НОМЕР_4), позивачем не доведено в ході судового розгляду справи розміру заявлених вимог щодо стягнення збитків, і на цій підставі відмовлено в позові про визнання недійсним рішення комісії НОМЕР_2 та стягнення збитків.
Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому Вищий господарський суд України не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 у справі № 35/93 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан