ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2006 р. | № 4/93/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Дерепи В.І. |
суддів : | Грека Б.М. –(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.06 |
у справі | № 4/93/06 |
господарського суду | Миколаївської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Суднове машинобудування” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” |
про | зобов'язання укласти договір |
за участю представників від: |
позивача | Бабік В.О. (директор), Клис А.А. (дов. від 25.04.06) |
відповідача | Макаренко Ю.О., Зімін С.В. (довіреності від 10.10.06) |
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Суднове машинобудування” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на електропостачання.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.06 (суддя Дубова Т.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого-судді Колоколова С.І., Разюк Г.П., Петров М.С.), позов задоволено: зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір про постачання електричної енергії до кінця 2006 року на умовах, викладених у проекті останнього від 24.03.06, судові витрати покладено на відповідача.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що укладення договору з позивачем суперечить його правовим та фінансовим інтересам.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що листом № 385 від 08.08.05 ТОВ „Суднове машинобудування” звернулося до ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” з вимогою про укладення договору на постачання електричної енергії. У відповідь на вказаний лист, ВАТ ЕК „Миколаївобленерго” відповіло листами
№ 04682-02/2 та № 04690-02/2 від 22.08.05, якими не заперечувало проти укладення договору за умови забезпечення комерційного обліку електроенергії та виконання вимог пункту 6.2 Правил користування електричною енергією в редакції Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 928 від 22.08.02.
01.12.05 між сторонами укладено договір № 44/6232 на постачання електричної енергії. Згідно із пунктом 7.3 договору, він набирає чинності з 01.12.05 та діє до 31.12.05, тобто укладений на один місяць без умови продовження на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов. Між тим, додатковими угодами № 1 від 31.01.06, № 2 від 28.02.06, № 3 від 31.03.06 та № 4 від 28.04.06 до договору № 44/6232 від 01.12.05 даний договір був пролонгований.
Листом від 01.02.06 за № 13/11-105 на вимогу позивача № 15 від 17.01.06 про пролонгацію договору № 44/6232 від 01.12.05 на лютий 2006 відповідач повідомив, що договір про постачання електричної енергії з дією після 28.02.06 буде укладений після забезпечення функціонування власних розрахункових засобів обліку електроенергії відповідно до вимог пункту 10.2.9 Правил в редакції Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.05. Крім того, позивачеві запропоновано надати документи, визначені в пункті 5.3 Правил та надати документи, що підтверджують право ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод" використовувати електромережі власника ЗАТ „МСЗ „Наваль”. Представниками ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” неодноразово виконувались обстеження позивача, відносно виконання встановлених йому вимог, що підтверджується актами від 26.01.06, від 21.02.06 та від 01.03.06, згідно із яким, представники відповідача з’явились до позивача на предмет відключення електроустановки споживача. У акті від 01.03.06 позивачем зазначено, що всі вимоги енергопостачальної організації згідно із листом від 23.02.06 за № 13/11-203 та акту від 21.02.06 виконані в повному обсязі. Актом від 13.03.06, складеним інспекторами енергопостачальної організації встановлено факт виконання позивачем всіх пред’явлених йому вимог та надання всіх витребуваних документів, при цьому ніяких зауважень інспекторами не було зроблено.
ТОВ „Суднове машинобудування” 14.02.06 та 16.02.06 звернулося до ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” з листами № 72 та № 74 з клопотанням про укладення договору на постачання електроенергії на 2006 рік та прийняття встановлених електронних розрахункових засобів обліку споживання електроенергії, у відповідь на що отримало повідомлення про обмеження електропостачання. 24.03.06 позивачем надіслано на адресу енергопостачальної організації проект договору про постачання електричної енергії та лист №349 з проханням укласти договір на електропостачання з 01.04.06 по 31.12.06. 22.05.06 разом з листом № 518 позивач надіслав відповідачу мирову угоду, від підписання якої останній відмовився.
В зв'язку з тим, що на думку ТОВ „Суднове машинобудування”, ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” безпідставно та необґрунтовано відмовилося від укладення з договору про постачання електричної енергії, позивач звернувся до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірною позицію господарських судів попередніх інстанцій, що позов про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” укласти з позивачем договір підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 6 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів (суб'єктів господарювання або негосподарюючих суб’єктів –юридичних осіб) електроенергією зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Пункт 5.3 Правил покладає обов’язок щодо надання проекту договору на постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, який зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 179 Господарського Кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів. Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск електроенергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.
На підставі вищевикладених норм діючого законодавства правомірним є висновок господарських судів попередніх інстанцій, що відповідачу не надано права відмови в укладенні договору на постачання електроенергії, а всі розбіжності повинні узгоджуватись відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 1119 , 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.06 у справі № 4/93/06 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко