ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 р. | № 9/64-04 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. – головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА ЛТД", м. Київ, на рішення Господарського суду Вінницької області від 20 травня 2004 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року у справі № 9/64-04 Господарського суду Вінницької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА ЛТД", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Гарант", м. Могилів-Подільський, про усунення перешкод в користуванні майном (згідно із заявою про уточнення позовних вимог) та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Гарант", м. Могилів-Подільський, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА ЛТД", м. Київ, про визнання недійсним свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів від 18 січня 2003 року,
за участю представників:
ТОВ “ ЮТА ЛТД ” –Онопрієнко В.В. ( дов. від 05.01. 2006 р. № 2);
- Черкас В.Є. (дов. Від 16.10.2006р. № 210);
ТОВ СП "Гарант" –Горбового В.А. ( дов. від 16.10. 2006 р. № 114);
встановив:
У лютому 2004 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮТА ЛТД” пред’явив у господарському суді позов до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Гарант” про витребування майна.
Вказував, що 29 листопада 2002 року він придбав з прилюдних торгів майно: зимову теплицю, літ. "З", (з інженерним устаткуванням: електропостачання, водопостачання, каналізація, місцеве водяне опалення), що розташована під № 152 на проспекту Незалежності в м. Могилів-Подільський, 18 січня 2003 року отримав свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, а 21 січня 2003 року зазначене свідоцтво зареєстрував в Могилів-Подільському бюро технічної інвентаризації. Проте відповідач не допускає його представників до приміщення теплиці, чим чинить йому перешкоди у користуванні та володінні майном.
Посилаючись на порушення з вини відповідача його прав власника, позивач, після уточнення своїх вимог, просив витребувати спірне майно з чужого незаконного володіння відповідача та виселити останнього з приміщення теплиці.
У квітні 2004 року відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Гарант", пред'явив зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА ЛТД" про визнання свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів від 18 січня 2003 року недійсним.
Вказував, що позивач набув права власності на предмет спору з публічних торгів в ході проведення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса від 08 жовтня 1999 року, проте існує рішення Могилів-Подільського міського суду від 06 листопада 2003 року, яким скасовано виконавчий напис нотаріуса від 08 жовтня 1999 року, постанову про відкриття виконавчого провадження, договір про реалізацію арештованого майна та акт про проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна від 17 січня 2003 року.
Посилаючись на скасування в судовому порядку підстав до набуття позивачем за первісним позовом права власності на предмет спору та підстав до видачі свідоцтва про право власності, позивач за зустрічним позовом просив визнати свідоцтво про придбання арештованого майна з прилюдних торгів від 18 січня 2003 року недійсним.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20 травня 2004 року (суддя Балтак О.О.) зустрічний позов задоволено.
Постановлено визнати недійсним свідоцтво про придбання арештованого майна з прилюдних торгів від 18 січня 2003 року на підставі акта про проведення прилюдних торгів, затвердженого відділом державної виконавчої служби Могилів-Подільського міського управління юстиції 17 січня 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-27.
У задоволенні первісного позову відмовлено за безпідставністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю рішення Могилів-Подільського міського суду від 06.11.2003 року, яким скасовано акт про проведення прилюдних торгів від 17.01.2003 року, який явився підставою набуття позивачем прав власності на предмет спору та підставою для видачі свідоцтва (п.6.4. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5).
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у разі визнання прилюдних торгів недійсними з мотивів продажу майна з порушенням порядку, встановленого для виконання судових рішень, на набувача майна не можуть поширюватись положення частини 2 ст. 388 ЦК України щодо захисту його прав.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року (колегія суддів у складі: Шкляр Л.Т. –головуючий, Гулова А.Г., Пасічник С.С.) рішення господарського суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ “ЮТА ЛТД ” просить рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його вимог, а в задоволенні зустрічного позову ТОВ СП "Гарант" відмовити. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, позивач за первісним позовом ТОВ „ЮТА ЛТД” на прилюдних торгах, які проводились Вінницькою філією СДП „Укрспец”юст” 29.11.2002 року, придбав майно -зимову теплицю, літ.”З” (з інженерним устаткуванням: електропостачання, водопостачання, каналізація, місцеве водяне опалення), площею 1 га за адресою: проспект Незалежності, 152, м.Могилів-Подільський, Вінницька область). 18 січня 2003 року державним нотаріусом Могилів-Подільської міської державної нотаріальної контори йому видано свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів. 21 січня 2003 року зазначене свідоцтво позивач зареєстрував в Могилів-Подільському бюро технічної інвентаризації.
Рішенням Могилів-Подільського міського суду від 06.11.2003 року у справі за скаргами ТОВ СП „Гарант” на дії посадових осіб Державної виконавчої служби Могилів-Подільського міського управління юстиції та на неправильно вчинену нотаріальну дію нотаріуса Могилів-Подільської міської державної нотаріальної контори Могилів-Подільського управління юстиції скасовано виконавчий напис нотаріуса від 08.10.1999 року, постанову про відкриття виконавчого провадження, договір про реалізацію арештованого нерухомого майна та акт про проведені прилюдні торги від 17 січня 2003 року з реалізації арештованого нерухомого майна боржника ТОВ СП “Гарант”.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Задовольняючи вимоги зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив з того, що скасування в судовому порядку договору про реалізацію арештованого нерухомого майна та акту про проведення прилюдних торгів з реалізації спірного майна, які слугували підставою до видачі відповідачеві за зустрічним позовом правовстановлюючого документу, - є підставою до визнання недійсним свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів від 8 січня 2003 року, виданого товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ “ЮТА ЛТД” не набував права власності на придбане з прилюдних торгів спірне майно, оскільки мало місце скасування всіх документів, які передували прилюдним торгам.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони є наслідком порушення наведених норм права, неправильного застосування ч.2 ст. 388 ЦК України, та неповного з”ясування всіх суттєвих обставин даної справи.
Так, частиною 2 ст. 388 ЦК України передбачено, що майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
За змістом наведеної норми права, витребування такого майна можливе тільки після визнання недійсним правочину щодо відчуження майна в порядку виконання судового рішення.
У статті 61 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом із обігу та зазначеного в ч.5 ст. 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Прилюдні торги за своєю правовою природою –це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець –учасник прилюдних торгів і продавець –відділ Державної виконавчої служби в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.
Визнання угоди недійсною можливе з підстав, що передбачені Цивільним кодексом України.
Проте, при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не враховано, що рішення Могилів-Подільського міського суду від 06.11.2003 року, на яке посилався місцевий господарський суд, як на підставу до задоволення вимог позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, прийняте у справі за скаргами ТОВ СП „Гарант” на дії посадових осіб Державної виконавчої служби Могилів-Подільського міського управління юстиції та на неправильно вчинену нотаріальну дію, даних про визнання у судовому порядку недійсною угоди про відчуження спірного майна з прилюдних торгів матеріали справи не містять.
За приписами ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, посилання судів попередніх інстанції на вказане рішення суду загальної юрисдикції зроблені з порушеннями вимог ст. 35 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду першої інстанції і залишивши його без змін, дійшов висновку про те, що ТОВ „ЮТА ЛТД” внаслідок скасування підстав видачі свідоцтва про право власності на майно, не набув права власності на придбане з прилюдних торгів арештоване майно, а не являючись власником майна, не мав правових підстав звертатись з негаторним позовом щодо усунення перешкод в користуванні майном.
Виходячи зі ст. 388 ЦК України, недобросовісним є такий набувач, який знав або повинен був знати, що відчужувач, у якого він отримав майно, не має права його відчужувати. У особи, яка придбала річ у зв”язку з ї продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, витребування речі не допускається. Витребування такого майна можливе тільки після визнання недійсним правочину щодо відчуження майна в порядку виконання судового рішення.
Отже, такий висновок суду суперечить положенням ст. 388 ГПК України і є наслідком неправильного їх тлумачення.
Оскільки судом першої інстанції не встановлено обставин, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у вигляді визнання недійсним правовстановлюючого документу, то постановлене у справі рішення не можна вважати законним та обгрунтованим.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, в порушення вимог ст. 104 ГПК України помилок місцевого суду не виправив, і залишаючи це рішення без змін, виклав у своїй постанові припущення та суперечливі висновки щодо наявності підстав до визнання свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів, виданого на ім”я позивача за первісним позовом недійсним.
При вирішенні спору, суди попередніх інстанцій не перевірили обставин щодо набуття позивачем ТОВ “ЮТА “ ЛТД” права власності на спірне майно, не визначили його правового становища, як набувача арештованого майна з прилюдних торгів та наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов”язує припинення права власності на майно, придбане з прилюдних торгів.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають до скасування, а справа –передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду належить врахувати наведене, повно та всебічно з”ясувати всі суттєві обставини справи, встановити дійсні права та обов”язки сторін, надати належну оцінку зібраним доказам та постановити законне й обгрунтоване рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА ЛТД" задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 20 травня 2004 року у справі № 9/64-04 скасувати.
Справу №9/64-04 передати до Господарського суду Вінницької області на новий розгляд в іншому складі.
Головуючий: Л.П.Невдашенко
Судді: М. В.Михайлюк
Н.Г.Дунаєвська