Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
РІШЕННЯ
|
"07" червня 2006 р. |
справа № 20-7/115 |
|
За позовом: |
Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 21) |
|
до відповідача: |
Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) |
|
про |
стягнення заборгованості за договором НОМЕР_1від 09.01.2003 про надання послуг електрозв'язку в розмірі 434,11грн., з яких: 317,08грн. -основний борг, 95,70грн. -інфляційні збитки, 21,33грн. -3% річних. |
|
|
Суддя Ілюхіна Г.П. |
|
|
Представники: |
|
від позивача |
Шевченко В.О., представник, довіреність б/н від 16.12.2005; |
|
від відповідача |
ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 18.10.1996; |
Суть спору:
Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за договором НОМЕР_1від 09.01.2003 про надання послуг електрозв'язку за серпень та вересень 2003 року в розмірі 434,11грн., з яких: 317,08грн. -основний борг, 95,70грн. -інфляційні збитки, 21,33грн. -3% річних.
Відповідач в відзиві на позов (вх.№15350) визнав позовні вимоги в сумі 654,11грн. з урахуванням державного мита та судових витрат повністю у зв'язку з неможливістю підтвердження оплати (а.с.50).
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
· 09.01.2003 між позивачем та відповідачем укладено договір № 3867А, згідно якого позивач надає послуги електрозв`язку згідно Додатку №№ 1, 4, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 1., 3.2.8. Договору) (арк. с. 12-17);
· 16.05.2006 позивач надав докази направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків, від складення і підписання якого відповідач ухилився (арк. с. 26-27);
Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно зобов`язання по оплаті отриманих послуг електрозв`язку по договору з позивачем, у зв'язку з чим його заборгованість за серпень та вересень 2003 року за надані послуги перед позивачем склала 434,11грн.
Правовідносини сторін регулюються ст. ст. 161, 162, 214 Цивільного кодексу УРСР, ст. ст. 525, 526, 527, 611, 625 Цивільного кодексу України (2003 року), ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”.
Згідно п 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу УРСР Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини сторін виникли до 01.01.2004 та продовжують існувати на цей час.
Відповідно до ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.
У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі нестриманий прибуток) покладаються на споживача.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 527, 611, 625 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналогічні положення містились в ст.ст.161, 162, 214 Цивільного кодексу УРСР.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Так, позивачем на суму простроченої заборгованості за серпень та вересень 2003 року в сумі 317,08грн., нараховано індекс інфляції в розмірі 95,70грн. і 3% річних в розмірі 21,33грн., які також підлягають стягненню.
Заборгованість підтверджується матеріалами справи, не заперечується відповідачем.
Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Визнання позову не суперечить ч.6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, так як дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 434,11 грн.
Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 161, 162, 214 Цивільного кодексу УРСР, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в СФ АБ “Тавріка”, МФО НОМЕР_5) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Б. Морська, 21, ідентифікаційний код № 01190103, р/р 2600418 в СФ АППБ “Аваль”, МФО 324504, ЄДРПОУ 01190103) заборгованість за послуги зв`язку в сумі 317,08грн., індекс інфляції - 95,70грн., 3% річних -21,33грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено
і підписано, в порядку
ст. 84 ГПК України
13.06.2006
Розсилка:
1. ВАТ “Укртелеком” в особі Севастопольської філії
(99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 21);
2. Підприємцю ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
3. Справа
4. Наряд