ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 р. | № 5/354 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя | Першиков Є. В. |
судді | Савенко Г.В. |
Ходаківська І.П. |
розглянувши |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліс-інвест” |
на | постанову від 19.07.2006р. Житомирського апеляційного господарського суду |
у справі | №5/354 господарського суду Хмельницької області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційно-виробничої компанії “Агроцукор” |
До | ТОВ “Ліс-інвест” |
про | стягнення 1 031 052 грн. |
З участю представників :
позивача –Ромашин В.М., за довіреністю
відповідача –Корнієнко Р.О., за довіреністю
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.02.2006р. у справі №5/354, яке залишено без змін постановою від 19.07.2006р. Житомирського апеляційного господарського суду, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-виробнича компанія "Агроцукор" (смт.Ямпіль Білогірського району Хмельницької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіС-інвест" (смт.Білогір'я Хмельницької області) про стягнення 1031052,00грн. заборгованості та штрафних санкцій_задоволено в повному обсязі, а також покладено на відповідача судові витрати в сумі 10428,52грн., в тому числі 10310,52грн. витрат з держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліс-інвест” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 19.07.2006р. Житомирського апеляційного господарського суду, та прийняти нове рішення.
Справа розглядається по суті колегією суддів у постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П., утвореною розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 09.04.2004р.
12.10.2006р. в судовому засіданні касаційної інстанції оголошувалася перерва до 26.10.2006р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-виробнича компанія "Агроцукор" звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛіС-інвест" про стягнення з останнього 1031052,00грн., в тому числі 769210,00грн. боргу та 153842,00грн. штрафу за Угодою про надання фінансової допомоги на зворотній основі №АЛ/05 від 05.05.2005р., а також 90000,00грн. орендної плати та 18000,00грн. штрафних санкцій за договором оренди №28/08 від 28.08.2005р.
Відповідно до ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, попередніми судовими інстанціями, на підставі наявних у справі доказів спростовано доводи відповідача щодо фіктивності угоди про надання фінансової допомоги та договору оренди.
Також, матеріалами справи (а саме виписками банку з особового рахунку позивача, які підтверджують факт перерахування коштів позивачем та отримання їх відповідачем, а.с. 10-22), підтверджується , що сторони фактично приступили до виконання зобов'язань за Угодою №АЛ/05 від 05.05.2005р. про надання фінансової допомоги на зворотній основі в сумі 770000,00грн (а.с.27,46) та позовні вимоги ґрунтуються саме на цій угоді, тому апеляційним судом обґрунтовано не взято до уваги Угоду № АЛ/05 від 05.05.2005р. про надання фінансової допомоги на зворотній основі на суму 1000000,00грн.
Судами встановлено, що за Угодою про надання фінансової допомоги на зворотній основі № АЛ/05 від 05.05.2005р. (а.с.27,46) Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія "Агроцукор" (позивач у справі) зобов'язалось надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛіС-інвест" (відповідачу) на протязі з 12.05.2005р. по 20.08.2005р. безпроцентну фінансову допомогу на зворотній основі в сумі 770000,00грн. з терміном погашення до 05.12.2005р., а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути допомогу у зазначений даною Угодою термін (пункт 1-3 Угоди).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок Хмельницької філії Комерційного банку "ПриватБанк" з особового рахунку позивача, копії платіжного доручення №1 від 22.07.2005р. (а.с. 10-22), на виконання зобов'язань за укладеною з відповідачем Угодою, позивач протягом травня - серпня 2005р. платіжними дорученнями №1953 від 12.05.2005р., №160 від 16.05.2005р., №21972 від 16.05.2005р., №2003 від 20.05.05р., №2011 від 25.05.05р., № 2032 від 30.05.2005р., №2055 від О3.06.2005р., №2056 від 03.06.2005р., №98 від 22.07.2005р., №1 від 22.07.2005р., №26 від 26.07.2005р., №114 від 28.07.2005р., №47 від 01.08.2005р., №173 від 19.08.2005р. перерахував відповідачу кошти в сумі 769210,00грн.
Відповідач, не заперечуючи факту отримання коштів в сумі 769210,00грн., взяті на себе зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги у встановлений Угодою строк не виконав. Будь-які докази повного або частково повернення позивачу безвідсоткової фінансової допомоги відповідач не надав.
Відповідно до ст.525 ЦК України та ч.7 ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача 769210,00грн. фінансової допомоги та 153842,00грн. штрафу за її неповернення у передбачений Угодою строк є правомірною, підтвердженою належними доказами та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 108000,00грн. за договором оренди №28/08 від 28.08.2005р. колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, у відповідності до договору оренди № 28/08 від 28.08.2005р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агроцукор" (за договором „орендодавець") передав Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛіС-інвест" (за договором "орендарю") в платне володіння та користування строком на три місяці бурякозбиральний комбайн МОТРЮТ М-41 Н, 2001 року випуску, державний реєстраційний № 02 336 ЕР (п.п.1.1, 9.1 договору).
Факт передачі комбайна в користування відповідачу підтверджується листом відповідача за №78/а від 01.09.2005р. (а.с.45), підписаним його керівником - директором товариства Співаком О.М. та скріпленим печаткою товариства. В цьому листі повідомлено директора ТзОВ "Інвестиційно-виробнича компанія "Агроцукор" про прийняття комбайну МОТРЮТ М-41 Н, 2001р.в., державний реєстраційний № 02 336 ЕР, в користування за договором оренди №28/08 від 28.08.2005р. в належному стані за відсутності претензій.
Та обставина, що відповідач користувався комбайном випливає також з відповіді Фермерського господарства "Михнівка" №18 від 20.02.2006р. (а.с.50), яке повідомило, що в період з 06.09.2005р. по 10.10.2005р. (що співпадає з терміном дії договору оренди) ТзОВ "ЛіС-інвест" надавало фермерському господарству "Михнівка" послуги по копці цукрового буряка бурякозбиральним комбайном МОТРОТ М-41 Н, 2001р., державний реєстраційний № 02 336 ЕР.
В розділі 3 договору ("Орендна плата та порядок розрахунків") сторони погодили розмір орендної плати за користування комбайном - 30000,00грн. за 1 місяць з врахуванням ПДВ (п.3.1) та загальну суму договору - 90000,00грн. (п.3.2).
Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем на протязі 5-ти банківських днів після закінчення терміну оренди, згідно виставлених рахунків орендодавця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього.
В даному договорі сторони встановили відповідальність орендаря за порушення терміну сплати орендної плати у вигляді штрафу в розмірі 20 % від суми договору.
Докази, які б свідчили про виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди №28/08 від 28.08.2005р. щодо сплати у встановлені договором строки орендних платежів, в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що попередніми судовими інстанціями правомірно стягнуто 90000,00грн. орендної плати та 18000,00грн. штрафних санкцій за договором оренди №28/08 від 28.08.2005р.
Отже, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено повний текст постанови.
Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліс-інвест” залишити без задоволення.
Постанову від 19.07.2006р. Житомирського апеляційного господарського суду у справі №5/354 господарського суду Хмельницької області залишити без змін.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
І. Ходаківська