Справа № 2-5117/11

19.06.2012

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.

за участю секретаря Тичковської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, виробничого споживчого товариства «Боярський хлібзавод», третя особа -ОСОБА_2, про визнання недійсним рішення міської ради та захист права власності та за зустрічним позовом виробничого споживчого товариства «Боярський хлібзавод»до виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення Боярської міської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, виробничого споживчого товариства «Боярський хлібзавод», третя особа -ОСОБА_2, про визнання недійсним рішення міської ради та захист права власності

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 16 жовтня 1995 року рішенням Боярської міської ради № 386/1 їй була передана у власність земельна ділянка площею 0,1096 га для обслуговування житлового будинку. господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, на яку 28 березня 1996 року їй було видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

08 листопада 2006 року вона віддарувала частину зазначеної земельної ділянки своїй доньці ОСОБА_2. У зв'язку з цим наприкінці вона та ОСОБА_2 звернулись до землевпорядної організації «Екер»для виготовлення державних актів на дві земельні ділянки, проте було виявлено невідповідність їх ділянок межам електронної бази державного земельного кадастру, а також з'ясувалось, що суміжна земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ВСТ «Боярський хлібзавод», накладається на земельну ділянку позивачки зі східного боку майже на 14 кв. м.

На початку 2009 року позивачці вдалося отримати рішення Боярської міської ради № 06/31 від 14 вересня 2006 року «Про внесення змін в рішення 36 сесії Боярської міської ради від 12 квітня 2005 року за № 36/1175 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення та передачу земельної ділянки в оренду ВСТ «Боярський хлібзавод»під розміщення виробничої бази».

У березні 2010 року при розгляді спору у Києво-Святошинському районному суді позивачка дізналась про договір оренди земельної ділянки площею 0,0118 га по АДРЕСА_1, укладений між ВСТ «Боярський хлібзавод»та Боярською міською радою 19 червня 2007 року строком на 49 років.

Посилаючись на викладене вище та норми закону, а також те, що вказані рішення та договір оренди порушують її права, позивач просила суд: визнати незаконним та скасувати рішення Боярської міської ради № 06/311 від 14 вересня 2006 року в частині передачі в оренду виробничому споживчому товариству «Боярський хлібзавод»земельної ділянки площею 0,011784 га по АДРЕСА_1 для обслуговування виробничої бази; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0118 га по АДРЕСА_1, укладений між ВСТ «Боярський хлібзавод»та Боярською міською радою 19 червня 2007 року.

Не погоджуючись з позовом ОСОБА_1, відповідач виробниче споживче товариство «Боярський хлібзавод»звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Боярської міської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Свій зустрічний позов ВСТ «Боярський хлібзавод»обґрунтувало тим, що рішенням виконкому Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 386/1 від 16 жовтня 1995 року було передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,1069 га за адресою: АДРЕСА_1. На підставі цього рішення ОСОБА_1 отримала державний акт на право приватної власності на землю Серії КВ ЗМ001162 від 28 березня 1996 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416/558. В подальшому 08 листопада 2006 року ОСОБА_1 подарувала частину даної земельної ділянки своїй доньці ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 за реєстровим № 7293.

При наданні у приватну власність даної земельної ділянки ОСОБА_1 було порушено вимоги державних норм стосовно режиму охоронної зони трансформаторної підстанції, яка належить ВСТ «Боярський хлібзавод», тобто виконкомом Боярської міської ради неправомірно була надана у власність ОСОБА_1 смуга шириною 1 м загальною площею 14,46 кв. м. вздовж стіни трансформаторної підстанції, яка необхідна для її обслуговування відповідно до державних будівельних норм стосовно режиму охоронної зони.

Земельна ділянка під будівництво трансформаторної підстанції по вул. Пролетарська була виділена Боярському хлібзаводу на засіданні виконавчого комітету Боярської міської ради 23 травня 1973 року згідно з протоколом № 11. За згодою сторін та з доброї волі Боярського хлібкомбінату відстань від конструкції стіни трансформаторної підстанції до межі сусідньої ділянки із задньої та бокової частини для її обслуговування було зменшено з 3 м до 1 м.

Крім того, будівля трансформаторної підстанції була побудована у відповідності до норм СНіП 11-60-75 (Постановление Гоосстрой СССР № 78 от 16.05.1989 г.), надалі ДБН 360-92** (Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. Затверджено наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44), частиною 3.25 яких визначено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

Тобто, спірна смуга шириною 1 м вздовж стіни трансформаторної підстанції загальною площею 14,46 кв. м, яка необхідна ВСТ «Боярський хлібзавод»для її обслуговування згідно з ДБН стосовно режиму охоронної зони, була незаконно передана у власність ОСОБА_1, оскільки перед цим вона повинна була бути вилучена у ВСТ «Боярський хлібзавод», але цього зроблено не було, та й не могло бути зроблено, так як для цього відсутні законні підстави.

До того ж, технічну документацію щодо оформлення оренди земельних ділянок для ВСТ «Боярський хлібзавод»готувала Київська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»у 2005 році, якою при виготовленні документів були враховані норми законодавства і спірна смуга шириною в 1 м та загальною площею 14,46 кв. м вздовж стіни трансформаторної підстанції, необхідна для обслуговування згідно з ДБН цієї трансформаторної підстанції, була включена до земель ВСТ «Боярський хлібзавод».

Також земля під згаданою трансформаторною підстанцією та вздовж неї у розрізі ст. 76 ЗК України відноситься до земель енергетичної системи. Правовідносини щодо таких земель врегульовуються з врахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про електроенергетику»та Правилами охорони електричних мереж напругою до 1 000 вольт, затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР № 667 від 11 вересня 1972 року (в подальшому -Правила охорони електричних мереж, затверджені Постановою КМУ № 209 від 04 березня 1997 року), які були чинними на час прийняття спірного рішення та видачі спірного державного акта.

Посилаючись на викладене у зустрічному позові та норми закону, ВСТ «Боярський хлібзавод»просило суд: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 386/1 від 16 жовтня 1995 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1 069 кв. м за адресою: АДРЕСА_1; визнати державний акт на право приватної власності на землю Серії КВ ЗМ001162 від 28 березня 1996 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 386/1 від 16 жовтня 1995 року та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416/558, - недійсним.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, направила свого представника, який її позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові, проти задоволення зустрічного позову заперечував, оскільки: оспорюваними рішенням виконкому Боярської міської ради та державним актом ніяким чином не було порушено права ВСТ «Боярський хлібзавод»; зміни до нової документації із землеустрою були самочинно внесені ВСТ «Боярський хлібзавод», так як рішення щодо таких змін не приймалось Боярською міською радою; ОСОБА_1 не узгоджувала межі ділянки і не підписувала акт погодження меж землекористування, тому є всі підстави вважати даний акт недійсним; при передачі в оренду ВСТ «Боярський хлібзавод»земельної ділянки було неналежним чином оформлено земельно-кадастрову документацію, не було встановлено межі суміжних земельних ділянок; ВСТ «Боярський хлібзавод»не встановлювало межі спірної земельної ділянки і не приступило до її використання, а тому не мало права проводити державну реєстрацію договору оренди; оренда спірної земельної смуги не є підставою для припинення права власності на неї ОСОБА_1; перебування даної земельної смуги у власності фізичної особи не суперечить законодавству; законом забороняється вилучення земель охоронних зон у власників земельних ділянок; відповідно до вимог Перехідних положень ЗК України забороняється перегляд розмірів земельних ділянок, приватизованих до 01 січня 2002 року; трансформаторна підстанція грубо порушує вимоги ДБН 360-92**, так як відстань від неї до вікон житлового будинку повинна бути не менше 10 м. а в реальності становить 6 м. Також просив до позовних вимог ВСТ «Боярський хлібзавод»застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Відповідач за первісним позовом Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області та відповідач за зустрічним позовом виконавчий комітет Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області у судове засідання свого представника не направили, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, звернулись до суду із заявою про слухання справи у відсутність їх представника, спір вирішувати згідно з вимогами законодавства.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ВСТ «Боярський хлібзавод»у судове засідання направило свого представника, який проти позову ОСОБА_1 заперечував, просив відмовити у його задоволенні, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у цьому зустрічному позові.

Третя особа за первісним позовом та відповідач за зустрічним ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає залишенню без задоволення, а зустрічний -повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що, як вбачається з державного акта на право приватної власності на землю Серії КВ ЗМ001162 від 28 березня 1996 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416/558, на підставі рішенням виконкому Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 386/1 від 16 жовтня 1995 року ОСОБА_1 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1069 га за адресою: АДРЕСА_1, а 08 листопада 2006 року ОСОБА_1 подарувала частину даної земельної ділянки площею 0,0314 га ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 за реєстровим № 7293.

Рішенням Боярської міської ради № 36/1175 від 11 квітня 2005 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ВСТ «Боярський хлібзавод»під розміщення виробничої бази: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, а також передано в оренду земельну ділянку строком на 49 років ВСТ «Боярський хлібзавод»з правом викупу загальною площею 0,6828 га, в тому числі -0,0103 га -землі для виробництва та розподілу електроенергії, зобов'язано ВСТ «Боярський хлібзавод»зареєструвати договір оренди, заборонено приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі та державної реєстрації договору.

Рішенням Боярської міської ради № 06/311 від 14 вересня 2006 року було внесено зміни до рішення Боярської міської ради № 36/1175 від 11 квітня 2005 року і викладено його в іншій редакції: було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ВСТ «Боярський хлібзавод»під розміщення виробничої бази: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1; передано в оренду земельну ділянку строком на 49 років ВСТ «Боярський хлібзавод» з правом викупу загальною площею 0,687046 га, в тому числі -0,011784 га -землі для обслуговування виробничої бази; встановлено розмір орендної плати; доручено міському голові укласти договір оренди на земельну ділянку; зобов'язано ВСТ «Боярський хлібзавод»зареєструвати договір оренди; заборонено приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі та державної реєстрації договору оренди землі.

На підставі останнього згаданого рішення Боярської міської ради 19 червня 2007 року між ВСТ «Боярський хлібзавод»та Боярською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0118 га, кадастровий номер 3222410300:01:025:0018, по АДРЕСА_1 Даний договір було зареєстровано у Києво-Святошинському відділі земельних ресурсів у 2007 році за № 569.

Згідно з архівного витягу протоколу № 11 засідання виконкому Боярської міської ради від 23 травня 1973 року Боярському хлібкомбінату під будівництво трансформаторної станції за адресою: АДРЕСА_1 було виділено земельну ділянку площею 0,03 га. Доказів вилучення цієї ділянки або її частини у Боярського хлібкомбінату суду не було надано.

Технічна документація щодо оформлення земельної ділянки в оренду строком на 49 років з правом викупу ВСТ «Боярський хлібкомбінат»була виготовлена Київською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі». В матеріалах даної технічної документації міститься акт на зберігання межових знаків та установлення і погодження меж землекористування від 12 грудня 2002 року, з якого вбачається, що представник ВСТ «Боярський хлібкомбінат»та представник землевпорядної організації «Екер»в присутності суміжного землекористувача ОСОБА_1 склали акт про те, що ними було виконано установлення на місцевості меж землекористування по АДРЕСА_1, межі на місцевості проходять згідно з абрисом, ніяких претензій при встановленні зовнішньої межі не виявлено, про що представники ВСТ «Боярський хлібкомбінат»та ТОВ «Екер», а також ОСОБА_1 підписали цей акт.

Відповідно до наявного серед технічної документації абрису земельної ділянки по АДРЕСА_1 з боку земельної ділянки ОСОБА_1 від трансформаторної будки до межової лінії відстань складає 1 м.

Згідно з даними інвентаризаційної справи ОСОБА_1 було здійснено будівництво будинку за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1, у 1983 році.

Виходячи з позовних вимог ОСОБА_1 та ВСТ «Боярський хлібзавод», а також матеріалів справи, необхідно проаналізувати наступні норми законодавства.

Правилами охорони електричних мереж напругою до 1 000 вольт, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР № 667 від 11 вересня 1972 року, які в подальшому були підтверджені Правилами охорони електричних мереж, затвердженими Постановою КМУ № 209 від 04 березня 1997 року і які були чинними на час прийняття спірного рішення та видачі спірного державного акта позивачці за первісним позовом ОСОБА_1, для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення та дотримання вимог техніки безпеки, крім встановлених охоронних зон, здійснюються заходи, пов'язані з відведенням земельних ділянок, визначенням мінімально допустимих відстаней.

Пунктом 5 згаданих Правил охоронні зони електричних мереж встановлюються за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв -на відстані 3 метрів від огорожі або споруди.

Відповідно до п. 3.25 ДБН 360-92** (Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. Затверджено наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44), для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

Згідно зі ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до ст. 152 ЗК України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Статтею 155 ЗК України проголошено, що у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права щодо володіння, користування чи розпорядження належною особі земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Виходячи з положень ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п. 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди земельної ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43, державний акт на право власності на земельну ділянку виготовлюється в тому числі і на підставі рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність цієї ділянки.

Так як рішення виконкому Боярської міської ради № 386/1 від 16 жовтня 1995 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1 069 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, є незаконним, державний акт на право приватної власності на землю Серії КВ ЗМ001162 від 28 березня 1996 року, виданий на ім'я позивачки за первісним позовом на його підставі та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1416/558, є недійсним.

Жодною правовою нормою, в тому числі й Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04 травня 1999 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції 04 червня 1999 року за № 354/3647, та Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом № 174 Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962, не передбачено внесення змін до державних актів на право власності на земельну ділянку, навпаки, зазначено, що виправлення у державних актах не допускаються, а тому можливо лише визнати державний акт на право власності на земельну ділянку недійсним повністю.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи та законодавства України, передача спірної смуги земельної ділянки ОСОБА_1 у приватну власність відбулася у порушення закону, так як при цьому було порушено вимоги ДБН 360-92** та Правил охорони електричних мереж, до того ж, вказана смуга земельної ділянки перебувала у користуванні ВСТ «Боярський хлібзавод»на підставі рішення виконавчого комітету Боярської міської ради ще з 23 травня 1973 року і ніколи не вилучалась у нього, а отже, не могла бути передана у користування чи у власність іншій особі у відповідності до ч. 8 ст. 17 ЗК України 1990 року, котрий був чинний на час прийняття оскаржуваних рішення виконкому та державного акту, та ч. 5 ст. 116 ЗК України 2001 року, чинного на даний час.

Зважаючи на це, рішення виконкому Боярської міської ради № 386/1 від 16 жовтня 1995 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1 069 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, є незаконним, у з в'язку з чим підлягає скасуванню, а договір оренди земельної ділянки площею 0,0118 га, кадастровий номер 3222410300:01:025:0018, по АДРЕСА_1, укладений 19 червня 2007 року між ВСТ «Боярський хлібзавод»та Боярською міською радою на підставі рішення 4 сесії 5 скликання Боярської міської ради від 14 вересня 2006 року № 06/311 «Про внесення змін в рішення 36 сесії Боярської міської ради від 12 квітня 2005 року за № 36/1175 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення та передачу земельної ділянки в оренду ВСТ «Боярський хлібзавод»під розміщення виробничої бази»у частині включення спірної смуги земельної ділянки шириною 1 м загальною площею 14,46 кв. м вздовж трансформаторної підстанції ВСТ «Боярський хлібзавод»- є повністю правомірним.

У зв'язку з тим, що правова підстава видачі оспорюваного державного акта ОСОБА_1 -рішення виконкому Боярської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, суд приходить до висновку, що сам цей державний акт на право приватної власності на землю є недійсним.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що питання про спірну смугу землі є надуманим без реального порушення права ВСТ «Боярського хлібкомбінату», спростовується самим її позовом та матеріалами справи.

Щодо посилань представника ОСОБА_1 на те, що ВСТ «Боярський хлібкомбінат»самочинно внесло зміни до нової документації із землеустрою, суперечить матеріалам справи, так як зміни до технічної документації було внесено не самим ВСТ «Боярський хлібкомбінат», а ТОВ «Екер»та Київською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»саме на підставі оскаржуваного рішення Боярської міської ради від 14 вересня 2006 року.

Твердження представника ОСОБА_1, що позивачка за первісним позовом не погоджувала межі земельної ділянки, переданої в оренду ВСТ «Боярський хлібкомбінат», і не підписувала акту погодження меж, не було підтверджено в ході судового розгляду доказами.

Згадування представника позивачки за первісним позовом про те, що земельно-кадастрова документація була підготовлена неналежним чином, оскільки при виділенні земельної ділянки не було встановлено межі суміжних ділянок, не відповідає вимогам чинного законодавства, так як в силу ст. 22 ЗК України 1990 року, чинного на час видачі державного акту на ім'я ОСОБА_1, така процедура повинна була виконана ще при отриманні спірного державного акту ОСОБА_1, а не укладанні спірного договору оренди ВСТ «Боярський хлібкомбінат».

Вказівка представника ОСОБА_1 на те, що ВСТ «Боярський хлібкомбінат»не встановило межі на місцевості і не приступило до використання спірної земельної смуги, не відповідає матеріалам справи, так як серед технічної документації наявний акт на зберігання межових знаків та установлення і погодження меж землекористування, а також в межах цієї ділянки знаходиться трансформаторна підстанція ВСТ «Боярський хлібкомбінат», внаслідок чого вона не може не використовуватись останнім в силу вимог ДБН. Наявність на даній земельній ділянці огорожі ОСОБА_1 додатково підтверджує порушення прав позивача за зустрічним позовом, до того ж, вона не підтверджена доказами.

Неодноразове згадування представника ОСОБА_1 про те, що передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення права власності на цю земельну ділянку, вилучення її у позивачки за первісним позовом, а також зміни розміру її земельної ділянки не відповідає самій суті позову ВСТ «Боярський хлібкомбінат», котрий не піднімає таких питань, а просить суд скасувати рішення виконкому як незаконне та визнати недійсним державний акт, виданий на його підставі.

Твердження представника ОСОБА_1 про те, що перебування земельної 1-метрової смуги, що прилягає до стіни трансформаторної підстанції, у приватній власності позивачки за первісним позовом можливе, суперечить вимогам ДБН 360-92**.

Щодо наголошення представником ОСОБА_1 на застосуванні наслідків спливу строків позовної давності до позовних вимог ВСТ «Боярський хлібкомбінат», то у даному випадку неможливо їх застосувати, оскільки: по-перше, представник ВСТ «Боярський хлібкомбінат»заявив, що про порушення своїх прав оспорюваними рішенням виконкому та державним актом, що посвідчує право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, ВСТ «Боярський хлібкомбінат»дізналося з даного позову ОСОБА_1 і це не спростовується матеріалами справи та іншими доказами, дослідженими у ході розгляду спору; по-друге, пунктом 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України включно до 14 січня 2012 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства»№ 4176-VI від 20 грудня 2011 року, яким даний пункт було виключено, діяло правило, згідно з яким позовна давність не поширювалась на позовні вимоги щодо визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, а пп. 3 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень згаданого Закону передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 15 січня 2012 року до 15 січня 2015 року, особа має право звернутися до суду з такими позовними вимогами. А отже, у будь-якому разі строк позовної давності для позовних вимог ВСТ «Боярський хлібкомбінат»на час розгляду даної справи не сплинув.

А отже, з урахуванням наведених обставин, вимог ст. 60 ЦПК України та проаналізованих вище правових норм, суд вважає вимоги ВСТ «Боярський хлібзавод», викладені у зустрічному позові, доведеними, що є підставою для їх задоволення, а первісний позов ОСОБА_1 -таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст. 17 ЗК України 1990 року, ст.ст. 76, 112, 116, 152, 155, 158 ЗК України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства»№ 4176-VI від 20 грудня 2011 року, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Держкомзему № 43 від 04 травня 1999 року та зареєстрованою в Мін'юсті України 04 червня 1999 року за № 354/3647, Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему № 174 від 02 липня 2003 року та зареєстрованим в Мін'юсті України 25 липня 2003 року за № 641/7962, керуючись ст.ст. 3, 4, 15, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Виробничого споживчого товариства «Боярський хлібзавод», третя особа -ОСОБА_2, про визнання недійсним рішення міської ради та захист права власності - відмовити.

Зустрічний позов виробничого споживчого товариства «Боярський хлібзавод»до ОСОБА_1, виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення Боярської міської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку -задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 386/1 від 16 жовтня 1995 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1 069 кв. м за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати державний акт на право приватної власності на землю Серії КВ ЗМ001162 від 28 березня 1996 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 - недійсним.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.

Суддя: А.Я.Волчко