ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 р. | № 17/108пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2006 |
у справі | господарського суду Донецької області |
за позовом | Державного підприємства “Донецька залізниця” |
до | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” |
про | переддоговірний спір |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Хахалін В.В. –дов. № Н-01/3914 від 10.12.2005 |
від відповідача: | Биковський С.М. –дов. № 17/17-334юр від 01.03.2004; Кисельова Н.В., Педешко Р.І. –дов. № 17/17-2573юр від 21.04.2006 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 19.06.2006 господарського суду Донецької області позовні вимоги задоволено частково. Пункти 3, 9, 10, 15 договору № 1/103/10052 від 16.02.2006 “Про експлуатацію залізничної під’їзної колії ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” при станції Донецьк “Донецької залізниці” прийнято в редакції ДП “Донецька залізниця”.
Пункти 1, 4, 8, 17 (окрім підпункту 3 доповнень до п. 17 в редакції протоколу розбіжностей) договору № 1/103/10052 від 16.02.2006 “Про експлуатацію залізничної під’їзної колії ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” при станції Донецьк “Донецької залізниці” прийнято в редакції ЗАТ “Донецьксталь”- металургійний завод”.
Пункт 13 договору № 1/103/10052 від 16.02.2006 “Про експлуатацію залізничної під’їзної колії ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” при станції Донецьк “Донецької залізниці” викладено у наступній редакції: “…власник залізничної під’їзної колії сплачує залізниці:
- плату за користування вагонами (контейнерами);
- збір за подачу та забирання вагонів –стосовно вантажів у яких за відповідними залізничними накладними ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” є вантажовідправником чи вантажоодержувачем;
- інші збори та плати –стосовно обробки вантажів вантажовідправником чи вантажоодержувачем за відповідними залізничними накладними є ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод.
Відстань для нарахування збору за подачу та прибирання вагонів 1,3 км., враховуючи в обидва кінця, у тому числі 0,7 км. по колії, належній залізниці”. Згадані збори і плата вносяться залізниці в порядку та на умовах чинного законодавства і договору між ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” та ДП “Донецька залізниця” “Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги” № 192 від 17.06.2004.
Постановою від 05.09.2006 Донецького апеляційного господарського суду рішення від 19.06.2006 господарського суду Донецької області скасовано частково. Пункти 4, 8, 17 договору №1/103/10052 від 16.02.2006 про експлуатацію залізничної під’їзної колії ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” при станції Донецьк “Донецької залізниці” прийнято в редакції позивача без включення в текст договору доповнень відповідача. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що відповідно ст. 123 Статуту залізниць України подача залізницею під навантаження неочищеного рухомого складу дозволяється лише за погодженням з вантажовідправником, портом. При цьому залізниця сплачує штраф у розмірі 50 відсотків добової плати за користування вагонами і контейнерами на користь вантажовідправника, порту, які зобов'язані перед навантаженням очистити вагон (контейнер). На очищення вагонів (контейнерів) вантажовідправнику, порту надається необхідний для цього час, який визначається угодою між станцією та вантажовідправником, портом.
Таким чином, обов’язковою умовою визначення часу необхідного для очищення вагонів є наявність згоди між залізницею та вантажовідправником.
Не погоджуючись з постановою ЗАТ “Донецьксталь” –металургійний завод” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 31, 52, 123 Статуту залізниць України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що ДП “Донецька залізниця” на підставі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання та типовій формі договору, (яка визначена у додатку № 1 до пункту 2.1 Правил обслуговування залізничних під’їзних колій), розроблено проект договору №1/103/10052 від 16.02.2006 про експлуатацію залізничної під’їзної колії ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” при станції Донецьк “Донецької залізниці”. При укладанні даного договору між сторонами виникли розбіжності щодо тексту п.1 абз.1, 2; п.3; додатків до п.п.4, 8; п.п. 9, 10, 13; додатків до п.п. 15, 17.
Статтею 184 Господарського кодексу України встановлено, що укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть зміст договору визначити на основі зазначених законодавством обов’язкових умов договорів, але мають право конкретизувати умови договорів.
Колегія суддів вважає, що Донецький апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав помилковим висновок господарського суду першої інстанції щодо прийняття п. 4, 8, 17 договору в редакції відповідача, з тих підстав, що відповідно до ст. 123 Статуту залізниць України подача залізницею під навантаження неочищеного рухомого складу дозволяється лише за погодженням з вантажовідправником, портом. При цьому залізниця сплачує штраф у розмірі 50 відсотків добової плати за користування вагонами і контейнерами на користь вантажовідправника, порту, які зобов'язані перед навантаженням очистити вагон (контейнер). На очищення вагонів (контейнерів) вантажовідправнику, порту надається необхідний для цього час, який визначається угодою між станцією та вантажовідправником, портом.
Таким чином, обов’язковою умовою визначення часу необхідного для очищення вагонів є наявність згоди між залізницею та вантажовідправником.
Відповідно ст.71 Статуту залізниць України експлуатація залізничних під’їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.
Статтею 76 Статуту залізниць України передбачено, що договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії розробляється з урахуванням єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії зі станцією примикання.
В Правилах користування вагонами і контейнерами визначено, що затримка прийняття вагонів залізницею є підставою для звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами і контейнерами.
Статтею 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Згідно абз.9 п.12 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р., при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем.
Порядок здійснення перевірки маси вантажу повинен бути врегульований умовами договору про організацію перевезень вантажів та здійснення розрахунків за перевезення і надані залізницею послуги.
Таким чином, господарським судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що прийняття доповнення до п.8, п. 17 договору в редакції відповідача є таким, що суперечить ст.ст. 52, 71, 76 Статуту залізниць України, єдиному технологічному процесу роботи під'їзної колії із станцією примикання, який узгоджений сторонами.
Донецьким апеляційним господарським судом також правомірно встановлено, що пункт 2 доповнення до пункту 17 прийнятий в редакції відповідача, є неправомірним, оскільки п. 5 розділу 15 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу передбачений додатковий час на вжиття заходів щодо ущільнення конструктивних зазорів. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Донецьким апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 05.09.2006 Донецького апеляційного господарського суду зі справи № 17/108пд залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко