Справа № 2-749/2007 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ.

20 червня 2007 року Калінінський районний суд міста Донецька в складі головуючого судці Ткаченко Л.В., при секретарі Тищенко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2та ОСОБА_3про встановлення права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду до відповідачів з вищезгаданим позовом з тих підстав , що з 1992 року була одружена з ОСОБА_4 , з яким у ІНФОРМАЦІЯ_1 була змушена оформити розірвання шлюбу ,тому що не могла оформити виїзд у Грецію з метою тимчасового працевлаштування ,однак незважаючи на формальне розірвання шлюбу , продовжувала проживати з ОСОБА_4 однією родиною і господарювати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 вмер ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно -квартира номер АДРЕСА_1 що належить померлому на підставі договору купівлі продажу від 29 травня 2003 року. Спірна квартира придбана в спільному шлюбі з позивачкою , у зв'язку з чим та просить визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири , а також визнати за нею право власності на другу частину квартири в порядку спадкування четвертої черги. Крім неї спадкоємцями на майно померлого с спадкоємиці третьої черги є відповідачки ОСОБА_2та ОСОБА_3.- сестри матері померлого, котрі на частку спадкового майна не претендують.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги і просив позов задовольнити.

Представник відповідачок позов визнав і пояснив, що його довірительки - близькі родички померлого , будучи спадкоємицями 3-ї черги, на спадкове майно не претендують ,тому що майно ,яке належало померлому племіннику, було придбано в спільному шлюбі з позивачкою , з якою він проживав у шлюбі до своєї смерті.

Вислухавши пояснення сторін ,дослдивши матеріали справи , суд вважає ,що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Довідкою РАГС Калінінського району міста Донецька від 20.12.2005 року підтверджується ,що позивачка була одружена з ОСОБА_4 з 2 березня 1992 року і згідно представлених документів розірвала з ним шлюб 7 лютого 2006 року . Зі свідоцтва про смерть випливає ,що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1

З матеріалів справи випливає , що спадковим майном померлого ОСОБА_4 є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі договору купівлі - продажу квартири , посвідченого приватним нотаріусом Донецького державного нотаріального округу 29 травня 2003 року.

За відомостями представника відповідачок .допитаного у судовому засіданні, випливає ,що відповідачкам , які є родичками померлого в ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, було відомо про те, що позивачка знаходилася з ним у шлюбі , однак була змушена фіктивно розірвати шлюб у ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з утрудненнями оформлення виїзду на роботу за кордон, однак увесь час продовжувала проживати з племінником ОСОБА_4 однією родиною. їм також відомо , що вони є спадкоємицями З -ї черги на майно померлого ,однак на спадщину не претендують.

Судом встановлено ,що спірна квартира придбана спадкодавцем ОСОБА_4. у період шлюбу , а тому на підставі ст.ст. 60, 68 Сімейного Кодексу України майно , яке придбане подружжям за час шлюбу належить чоловіку і дружині на праві загальної спільної власності і розірвання шлюбу не припиняє права загальної спільної власності на майно, придбане під час шлюбу.

Таким чином, спірна квартира є загальною спільною власністю, у якій 1\2 частина належить позивачці за законом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено і підтверджується представником відповідачок ,що до смерті спадкодавця позивачка проживала з ним у шлюбі більш п'яти років, то згідно ст.1264 ЦК України вона є спадкоємицею 4-ої черги й у відповідності зі ст. 1226 ЦК України успадковує 1\.2 частину квартири на загальній підставі як спадкоємець за законом 4 черги.

2

Твердження позивачки про те,що розірвання шлюбу зі спадкодавцем було фіктивним, підтверджується копією документа Генерального консульства Греції в Маріуполеві про відмову в одержанні візи для виїзду на роботу в державу Греція в зв'язку з непереконливістю необхідності виїзду в Грецію.

З матеріалів справи випливає ,що інших спадкоємців на майно померлого ОСОБА_4, немає. Позивачка є такою,що прийняла спадщину, тому що проживала зі спадкодавцем у спірній квартирі до його смерті та, крім цього, звернулася з заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору протягом встановленого законом терміну.

Суд вважає встановленим і доведеним , що позив є спадкоємицею на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_4 і в зв'язку з цим визнає за нею право власності на 1V2 частину спірної квартири в порядку спадкування , а також визнає за нею право власності на 1\2 частину зазначеної квартири в , тому що вона є власником у загальній спільній власності .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ч.2 ЦПК України, ст.ст. 60,68 Сімейного Кодексу України ,ст.ст. 1217,1226,1258,1264,1268,1299 ЦК України

ВИРІШИВ :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на одну другу частину квартири номер вісімнадцять в будинку номер десять по АДРЕСА_1на праві загальної спільної власності після смерті ОСОБА_3

Визнати за нею право власності на одну другу частину квартири номер вісімнадцять в будинку номер десять по АДРЕСА_1в порядку спадкування.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Калінінський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний термін із дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії в апеляційну інстанцію, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.