Справа № 1-14/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2012 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючого - судді Карбовнік І. М.

при секретарі - О.І.Данилів

з участю прокурора Леська С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1., освіта середня технічна, військовозобов'язаний, не одружений, не працюючий, дітей на утриманні не має, раніше судимий 16.07.2009 р. Миколаївським районним судом Львівської обл. за ст. 296 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні злочину , передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в :

02.06.2010 р. приблизно о 13:00 год., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу потрапив на подвір'я господарства ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2, де скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_2, таємно викрав металобрухт загальною вагою 155 кг, який знаходився біля будинку НОМЕР_1 та який належить ОСОБА_2, чим завдав останній майнову шкоду на загальну суму 232,50 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми вмисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

Допитаний як підсудній по справі ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю та дав наступні покази. 2.06.2010 року приблизно о 12:00 год. коли він знаходився в АДРЕСА_2 та був в нетверезому стані до нього під'їхав автомобіль марки ВАЗ жовтого кольору, з причепом, в якому знаходилось троє циган, яких він раніше ніколи не зустрічав, які зупинились біля нього і запитали, чи немає в нього на здачу металобрухту. Він відповів, що має та показав на будинок ОСОБА_2, сказавши, що це його дім. Сам він, знаючи, що ОСОБА_2 немає вдома зайшов на подвір'я та пішов ззаду будинку НОМЕР_1, де взяв металобрухт і почав носити його до машини, тоді попросив чоловіків допомогти поносити решту металу, на що вони погодились. Після цього вони заплатили йому за метал 30 грн. Після цього він вирішив поїхати в м. Миколаїв Львівської обл., щоб купити там спиртного і попросив тих чоловіків, щоб вони його підвезли в с. Ричагів Миколаївського р-ну Львівської обл., на що вони погодились, але по дорозі в с. Ричагів їх наздогнав автомобіль марки «Нива» білого кольору, за кермом якого був ОСОБА_3, житель с. Новосілка-Опарська, з яким в автомобілі був ОСОБА_4, який також проживає в с. Новосілка-Опарська. Коли обидва автомобілі зупинились, то ОСОБА_4 вийшов з автомобіля і запитав осіб циганської національності де вони взяли металобрухт, що був в причепі. Один з трьох незнайомих чоловіків відповів, що вони придбали його за 30 грн. у чоловіка, що сидить в машині. Тоді ОСОБА_4 пояснив їм, що металобрухт було викрадено з подвір'я ОСОБА_2 жительки с. Новосілка-Опарська, а йому сказав, щоб він повернув гроші тим людям, що він і зробив. Після цього він пішов пішком назад в с. Новосілку-Опарську, а ОСОБА_4 з ОСОБА_3 на автомобілі «Нива», особи циганської національності на своєму автомобілі поїхали в те саме село, щоб повернути метал, викрадений ним з подвір'я ОСОБА_2 Про вчинене щиро шкодує. Просить суворо не карати.

Крім повного визнання вини підсуднім ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, його вина доведена всіма зібраними по справі доказами, а саме:

Допитана як потерпіла по справі ОСОБА_2 пояснила, що в травні

2010 р. року ОСОБА_1 косив у неї город. 2.06.2010 р. вона була в м. Львові на

навчанні, вдома нікого не було. Додому вона повернулась близько 15:00 год. і через деякий час до

неї додому прийшов ОСОБА_4 та повідомив, що цього дня в неї вдома

ОСОБА_1 викрав металобрухт. Також він сказав, що зловив ОСОБА_1

відразу після крадіжки. Тоді вона подивилась чи є за будинком металобрухт і виявивши його

відсутність пішла до будинку ОСОБА_4, де біля огорожі побачила та відразу впізнала свій

металобрухт, який протягом тривалого часу знаходився біля її будинку . Просила його суворо не карати.

Допитана як свідок по справі ОСОБА_5 дала наступні покази. 2.06.2010 р. вона

знаходилась вдома та поралась по господарству. Близько 13:00 год. хтось із жителів села, не

пригадує хто саме, сказав їй, що на подвір'я ОСОБА_6, яка проживає з нею по

сусідству зайшов житель с. Новосілка-Опарська ОСОБА_1, виніс звідти

металобрухт і погрузив його на автомобіль, який стояв неподалік будинку. Вона тоді вийшла на

дорогу і побачила, що біля будинку ОСОБА_2 дійсно стоїть жовтий автомобіль з

причепом, на якому знаходився металобрухт, також побачила, що ОСОБА_1 сів

в автомобіль разом із трьома незнайомими їй чоловіками циганської національності та поїхав в

сторону с. Ричагів Миколаївського р-ну Львівської обл. Через кілька хвилин додому приїхав її

чоловік ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3, жителем с.

Новосілка-Опарська, яким вона все розповіла і вони відразу розвернули автомобіль і теж поїхали

в сторону с. Ричагів. Приблизно через 20 хвилин її чоловік та ОСОБА_3 приїхали на автомобілі

ОСОБА_3 додому і з ними разом приїхав і той самий жовтий автомобіль з причепом. Незнайомі

їй особи скинули на купу металобрухт біля її огорожі і поїхали з села. Потім приїхали працівники

міліції та розбирались по суті справи.

Допитаний як свідок по справі ОСОБА_7 дав наступні покази. 2.06.2010 р.

приблизно о 13:00 год. разом із своїм товаришем ОСОБА_3 на автомобілі марки«Нива», білого кольору приїхав до свого будинку. В той час його дружина ОСОБА_5 підбігла до нього та сказала, що кілька хвилин тому від

будинку його племінниці ОСОБА_6 виїхав легковий автомобіль марки ВАЗ

2101, жовтого кольору, до якого був причіплений причіп із металобрухтом, в якому знаходились

троє невідомих чоловіків циганської національності та ОСОБА_1, який

погрузив на причіп металобрухт, що знаходився на городі ОСОБА_2 Тоді ОСОБА_8

розвернув автомобіль і поїхав наздоганяти тих громадян. По дорозі в с. Ричагів Миколашського р-

ну вони наздогнали автомобіль жовтого кольору та побачили, що в ньому знаходяться троє

незнайомих осіб циганської національності та ОСОБА_1, який з вигляду перебував в нетверезому стані. Тоді він сказав тим особам, щоб відвезли металобрухт назад у с. Новосілку-Опарську, звідки його взяли, так як він належить його племінниці, на що чоловіки сказали, що вони за даний метал заплатили ОСОБА_1 гроші в сумі ЗО (тридцять) гривень. ОСОБА_1 сказав, що він не брав ніяких грошей і не викрадав ніякого металу. Після цього він попросив ОСОБА_1, щоб він показав вміст своїх кишень, він погодився і коли виклав все з кишень, то в одній із кишень штанів виявились гроші в сумі ЗО гривень. Після цього ОСОБА_1 зізнався, що дійсно викрав той метал з-під будинку ОСОБА_2 та віддав гроші. Після того незнайомим чоловікам було повернуто усі гроші вони поїхали до його будинку, де скинули на купу металобрухт і направились у невідомому напрямку.

Допитаний як свідок по справі ОСОБА_9 дав наступні покази. 2.06.2010 р. їхав

по АДРЕСА_1 на автомобілі марки «Нива», білого кольору разом із ОСОБА_4. Приблизно о 13:00 год., коли він під'їхав до будинку свого сина, який проживає поруч з будинком ОСОБА_4, то раптом до машини підбігла ОСОБА_10 і сказала їм, що кілька хвилин тому від будинку ОСОБА_6 від'їхав жовтий легковий автомобіль марки ВАЗ-2101, до якого ззаду був причеплений причіп з брухтом металу. Також вона сказала, що в тому автомобілі знаходилось троє осіб циганської національності та житель їхнього села ОСОБА_1, який викрав з-під будинку ОСОБА_2 металобрухт і погрузив його на причіп даного автомобіля. Вислухавши ОСОБА_5 він розвернув свій автомобіль наздогнав тих людей, які їхали на автомобілі жовтого кольору і побачив, що всередині автомобіля сиділо троє чоловіка циганської національності та ОСОБА_1, який був в нетверезому стані. ОСОБА_4 порозмовляв з тими особами і в кінцевому результаті чоловіки відвезли назад металобрухт, який був у них на причепі.

Крім вищенаведених доказів вина підсудного у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі:

- протоколом огляду місця події від 02.06.2010 року, згідно з яким працівниками міліції 02.06.2010 р. в в селі Новосілка-Опарська у громадянина ОСОБА_4 було вилучено брухт з металу чорного кольору загальною вагою 150 кг.

- протоколом огляду речових доказів від 22.06.2010 року, згідно якого оглянуто та приєднано до кримінальної справи чотири решітки з металу чорного кольору, одне поруччя з металу чорного кольору, раму саморобного візка з металу чорного кольору.

- актом амбулаторнії судової-психіатричнії експертизи № 454 від 23 червня 2010 року, згідно якого ОСОБА_1 в даний час психічним захворюванням не страждає. В період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав і не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінивши зібрані докази у їх сукупності суд вважає їх логічними, послідовними та такими, що доводять повністю вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України є вірною, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна.

ОСОБА_1 16.07.2009 року засуджений Миколаївським районним судом Львівської області за ст. 296 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком 2 роки, не відбувши покарання ОСОБА_1 в черговий раз вчинив злочин, а тому при призначенні покарання за вчинення ним нового злочину, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду на підставі ст. 72 КК України у виді шести місяців позбавлення волі.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості злочину вчиненого підсудним в стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання підсудного. З другого боку судом враховуються і ряд обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, зокрема те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку, прохання потерпілої суворо не карати підсудного та відсутність з її боку претензій майнового характеру, а тому вважає за можливе обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ст.185 ч.1 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання у виді шість місяців позбавлення волі за вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ст. 296 ч.1 КК України і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

У відповідності з ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця свого проживання кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу, зміни підсудному ОСОБА_1 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши з під варти в залі суду.

Речовий доказ по справі - чотири решітки з металу чорного кольору, одне поруччя з металу чорного кольору, раму саморобного візка з металу чорного кольору - залишити у власності та користуванні потерпілої.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення, через районний суд.

Суддя: Карбовнік І. М.