ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. | № 20-7/868-4/204-7/126-9/076-5/121 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Удовиченка О.С. |
суддів: | Панової І.Ю. Яценко О.В. |
розглянувши касаційні скарги | ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя арбітражного керуючого Бикової С.В. |
на постанову
| Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 р. |
у справі | № 20-7/868-4/204-7/126-9/076-5/121 господарського суду міста Севастополя |
за заявою | ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя |
до | ТОВ "Сендмаркет-Холдінг" |
про | банкрутство |
в судовому засіданні взяли участь представники :
прокуратури: ДПІ у Ленінському р-ні м. Севастополя: ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”: АКБСР “Укрсоцбанк”: | Прасов О.О. –пр-р відділу Генеральної прокуратури Істягіна Н.М. Шандрук О.Т. Гайченко А.В. |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.05.2006 р. за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (далі –ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя) порушено провадження у справі № 20-7/868-4/204-7/126-9/076-5/121 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Сендмаркет-Холдінг” (далі –боржник) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 06.06.2006 р. (суддя Євдокимов І.В.) боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, Акціонерний комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” (далі –АКБСР “Укрсоцбанк”) подав апеляційну скаргу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006р. (головуючий: Антонова І.В., судді Заплава Л.М., Прокопанич Г.К.) постанову господарського суду міста Севастополя від 06.06.2006 р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії розпорядження майном.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв'язку з поверненням боржнику майна за угодою купівлі-продажу від 07.12.2001 р. № 588 до дати прийняття господарським судом міста Севастополя постанови про визнання боржника банкрутом від 06.06.2006 р., вказане майно повинно бути включено до фінансового звіту арбітражного керуючого, а відтак постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом від 06.06.2006 р. винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя та арбітражний керуючий Бикова С.В. звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами з вимогою скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції від 06.06.2006 р. залишити в силі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції вимог ч. 2 ст. 206, ст. 209 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР та ст.ст. 22, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та направляючи справу на розгляд зі стадії розпорядження майном, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що до фінансового звіту арбітражного керуючого не було включено та проведено оцінку майна - крану портального КПП-10/12.5, що свідчить про відсутність всебічного огляду фінансового становища боржника та про передчасність визнання боржника банкрутом.
Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено певні стадії процедури банкрутства, встановлено строк та умови їх проведення.
Згідно ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках передбачених цим Законом.
Процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 21.08.2004р. затверджено реєстр вимог кредиторів, який містить відомості стосовно залогового майна - крану портального КПП-10/12.5., на загальну суму 31326834,72 грн.
25.05.2006р. на засіданні комітету кредиторів було прийнято рішення про припинення процедури розпорядження майном і перехід до процедури ліквідації.
На протязі всієї стадії розпорядження майном, виявлення кредиторів, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало.
Крім того, за висновками висновків аудиторських фірм “Ордер” від 06.10.2004 р. та “Феміда” від 15.05.2006 р., фінансове становище боржника характеризується наявністю ознак критичної неплатоспроможності.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи ( а.с.81 т.4) аудиторською фірмою "Феміда" при проведенні повторного аналізу фінансового становища боржника, у висновку від 31.05.2006 р. враховувалась вартість крану портального КПП-10/12.5.
За таких обставин, суд першої інстанції, враховуючи, що пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не поступало, а підстав для припинення провадження у справі не існувало, обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом.
Посилання суду апеляційної інстанції на те, що виявлення майна боржника у зв’язку з визнанням угоди недійсною є підставою для скасування рішення суду не відповідає приписам ст. 104 ГПК України, оскільки зазначеною статтею визначено вичерпний перелік підстав, з яких господарський апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова не відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а постанова господарського суду м. Севастополя від 06.06.2006р. –залишенню без змін.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя, арбітражного керуючого Бикової С.В. задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 р. у справі № 20-7/868-4/204-7/126-9/076-5/121 скасувати.
Постанову господарського суду м. Севастополя від 06.06.2006р. у справі № 20-7/868-4/204-7/126-9/076-5/121 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко