Справа №2-352/07

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ  РІШЕННЯ

30 серпня 2007 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Компанієць І.Д.,

секретаря судового засідання Артемової М. А.,

з участю позивача ОСОБА_1, .

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Авдіївка із застосуванням технічних засобів "Оберіг" цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив розділити майно подружжя,  залишивши йому у власності-телевізор "Рейнфорд",  килим 2мх1, 75 м,  діван з комплекту "Ракушка",  тумбочку на загальну суму 2725 гривень. Відповідачці залишити 2 кресла з комплекту "Ракушка",  пилосос "Ракета",  холодильник "Донбас",  електропічь,  шафу-сервант,  шафу трьохдверну,  килим 3, 5мх4, 5м,  дві люстри,  велосипед,  на загальну суму 3200 гривень. Мотивував вимоги тим,  що все назване майно було набуте у період шлюбу подружжя.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі,  суду пояснив,

що у період шлюбу з відповідачкою купили: телевізор "Рейнфорд" вартістю 1250 грн. за

кредитною угодою,  пилосос "Ракета" вартістю 200 гривень на ринку,  холодильник "Донбас"

за 150 гривень,  електропічь вартістю приблизно 350 гривень,  у сусідки купили шафу-сервант

та шафу-двохдверну вартістю 150 та 200 гривень відповідно,  тумбочку вартістю 100 гривень,

палац на ринку вартістю 500 гривень,  килим у Казахстані вартістю 200 гривень,  люстри у

магазині "Київ" вартістю 100 та 50 гривень,  велосипед на базарі в Одесі вартістю 600

гривень. Вказав,  що документів,  які б підтвердили вартість спірного майна,  не має. Просив

залишити йому телевізор "Рейнфорд"; килим,  тумбочку та диван з комплекту м'якої меблі

"Ракушка". В комплект меблі входять два дівани,  кресел не купували,  тому можливо

розділити цей комплект: один диван залишити відповідачці,  а другий - виділити позивачу.

Електропічь,  люстру,  велосипед,  щодо якого експерт не надав вартості,  відповідачка

навмисно зламала,  щоб запобігти розділу вказаного майна.                       

В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала частково,  визнала,  що все перелічене майно дійсно придбане у період шлюбу сторонами. Погодилася з варіантом поділу майна,  вказаним позивачем,  заперечувала проти залишення у власності позивача телевізора "Рейнфорд",  килима настінного. Не погодилася з вартістю іншого майна: пилосос "Ракета" купили за 180 гривень,  холодильник "Донбас" дістався їм безплатно,  електропічь купили за 250 гривень,  тумбочку за 80 гривень,  палац 300 гривень,  люстри - 40 та 25 гривень відповідно,  велосипед за 300 гривень. Велосипеди позивач разом з її сином ОСОБА_3 купив в Одесі за 600 гривень - два велосипеди.

Свідок ОСОБА_3 - син відповідачки,  суду показав,  що в 2004 році він разом з ОСОБА_1 їздив в м.  Одеса,  де купили два велосипеда імпортного виробництва за 600 гривень,  вартістю 300 гривень кожний. Один велосипед забрав позивач,  а другий знаходиться у ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_4- сусідка відповідачки показала,  що шафа-сервант стояв в квартирі сторін,  був у задовільному стані. Одного разу її покликали діти ОСОБА_2 ,  сказавши,

що ОСОБА_1 б'є її. Коли прийшла,  побачила,  що сервант розбитий: в ньому не має скла,  полок,  ОСОБА_1 викидував з нього посуд. Відповідачка плакала,  сказала,  що ОСОБА_1 розбив шафу. Також підтвердила,  що в квартирі відповідачки було два велосипеда,  а коли позивач пішов з сем'ї,  - залишився один велосипед.

Свідок ОСОБА_5 - тітка відповідачки,  підтвердила показання свідка ОСОБА_4 в частині пошкодження ОСОБА_1 шафи-серванта. Показала,  що позивач влаштовував у сім'ї скандали,  бив ОСОБА_2  Влітку 2004 році ОСОБА_1 разом з сином відповідачки приїзджали на двох нових велосипедах,  при цьому позивач розповідав,  що в Одесі купив два велосипеда за 600 гривень,  тоді як в Донецьку такий один велосипед коштує 600 гривень. У ОСОБА_2  в залі на стіні висить килим,  що подружжя купили в Казахстані. В час,  коли сторони проживали разом,  крім вказаного килима,  на дівані також лежав килим.  На теперішній час,  коли ОСОБА_1 пішов від відповідачки,  килима на дівані не має,  тоді,  як килим на стіні висить.

З свідоцтва про розірвання шлюбу ,  виданого 12.04.2006 року,  актовий запис НОМЕР_1,  рішення Авдіївського міськог суду від 09.02.2006 р. вбачається,  що сторони перебували у шлюбі з 22.12.2001р. по 09.02.2206р. (а.с. 5-6)

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи НОМЕР_2 встановлено наступну вартість сумісного майна подружжя на час розгляду справи у суді:

диван-кровать з комплекту "Ракушка" - 360 грн.,

диван-кровать з комплекту "Ракушка" - 240 грн.,

телевізор "Рейнфорд" - 375 грн.,

пилосос "Ракета" - 71, 50 грн.,

холодильник "Донбас" - 110 грн.,

шафа-сервант 3-х двірна - 40, 50 грн.,

шафа-сервант 2-х двірна - 47, 50 грн.,

тумба - 60 грн.,

килим на підлогу 3.50м х 4.5м - 148, 75 грн.,

килим настінний 2.6м х 1.65м - 90 грн.,

люстра - 49 грн.

Всього майна на суму 1592, 25 грн.

Вартість електропічі,  люстри та велосипеда встановити не має можливості,  оскільки названі предмети знаходяться у неробочому стані,  а велосипед - відозмінен.

З карти-повідомлення,  постанови за справою про адміністративне правопорушення,  листа (а.с. 29-31),  відмовних матеріалов за зверненнями як позивача,  так й відповідачки до міліції,  вбачається,  що між сторонами склалися неприязливі стосунки,  внаслідок чого між ними виникали сварки,  конфлікти,  з цього приводу як ОСОБА_1,  так й ОСОБА_2  зверталися з заявами до міліції на дії один одного.

Суд,   вислухавши  пояснення  сторін,   показання  свідків,    вивчивши  матеріали  справи,  прийшов до висновку,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі  ст. 60 Сімейного Кодексу України майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності'незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього господарства,  догляд за дітьми,  хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Суд вважає,  що є спільною сумісною власністю сторін наступне майно,  набуте за період їх шлюбу:

телевізор "Рейнфорд" вартістю 375 грн,  пилосос "Ракета" вартістю 71, 50 грн.,  холодильник "Донбас" вартістю 110 грн.,  шафа-сервант 3-х двірна вартістю 40, 50 грн.,  шафа-двохдвірна вартістю 47, 50 грн.,  тумбочка вартістю 60 грн.,  килим настінний вартістю 90 грн.,  килим на підлогу вартістю 148, 75 грн.,  люстра вартістю 49 грн,  комплект м'якої меблі "Ракушка",  що складається з двох диванів вартістю 360 грн,  та 240 грн.

Наведене підтверджується поясненнями позивача,  відповідачки,  яка не заперечувала,  що вказане майно було придбано сторонами у період шлюбу на сумісні кошти,  для задоволення потреб сім'ї,  показаннями свідків,  матеріалами справи.

Суд не може включити до спільної сумісної власності подружжя електропічь та люстру без визначення вартості,  оскільки позивач не надав суду доказів вартості вказаного майна,  а також доказів,  якіб свідчили,  що відповідачка навмисно зламала вказане майно,  щоб запобігти його розділу .

Оскільки встановити вартість електропечі та люстри неможливо в зв'язку з їх неробочим станом,  не зважаючи на те,  що відповідачка визнала придбання вказаного майна у період шлюбу,  знаходження його у неї,  тому суд позбавлений можливості повно,  об'єктивно визначити вартість цього майна та найти спосіб його поділу між-подружжям.

Суд також не може включити до спільної сумісної власності подружжя велосипед без визначення вартості,  вважає його власністю відповідачки ОСОБА_2 ,  що підтверджується поясненнями позивачки,  показаннями свідків,  що ОСОБА_1 у період шлюбу купили два велосипеда,  після розлучення один велосипед залишився у позивача,  а другий - у відповідачки.

Таким чином,  велосипеди сторони в добровільному порядку поділили до подання позову до суду,  тобто в цій частині розділили спільне сумісне майно подружжя.

Вартість спільного майна подружжя становить: 375 + 71, 50 +110 + 40, 50 + 47, 50 + 60 + 90 + 148, 75 + 49 + 360 + 240 = 1592, 25 грн.,  що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 ,  що холодильник їм достався безоплатно,  оскільки в цій частині відповідачка не надала суду доказів,  її доводи спростовуються висновком експертизи.

Згідно  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі  ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  частки майна дружини та чоловіка є рівними,  якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно  ст. 71 СК України майно,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,  ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя з грошовою компенсацією другому подружжю його частки майна в спільній сумісній власності.

Судом встановлено,  що загальна вартість спільної сумісної власності подружжя складає 1592, 25 гривень,  тобто частка кожного з них становить 796, 13 гривень (1592, 25:2)

Сторони не навели обставин та не надали доказів,  які б суд міг врахувати,  відходячи від принципу рівності часток подружжя у спільній сумісній власності. З відмовних матеріалів вбачається,  що між ними склалися тривалі неприязливі стосунки,  що між сторонами виникали сварки,  суперечки як з ініциативи ОСОБА_1,  так й з ініциативи ОСОБА_2

Оскільки відповідачка погодилася з варіантом розділу майна,  запропонованим позивачем,  заперечувала проти залишення у власності позивача телевізора "Рейнфорд",  килима настінного,  але ж не надала суду доказів,  які б суд зміг урахувати,  щоб залишити телевізор та вказаний килим відповідачці,  враховуючи той факт,  що м'яка мебля "Ракушка" є подільною та можливо її розділити між сторонами без погіршення її побутового призначення,  суд, -виходячи з принципу розумності та справедливості,  вважає доцільним наступний варіант розділу спільного майна:

позивачу надати у власність наступне майно: диван з м'якої меблі "Ракушка" вартістю 360 грн,  тумбу вартістю 60 грн,  килим настінний вартістю 90 грн,  телевізор "Рейнфорд" вартістю 375 грн.,  всього на суму 885 грн.(360+60+90+375)

відповідачці надати у власність наступне майно: диван з м'якої меблі "Ракушка" вартістю 240 грн,  пилосос "Ракета" вартістю 71, 50 грн.,  холодильник "Донбас" вартістю 110 грн.,  сервант 3-х двірний вартістю 40, 50 грн.,  сервант 2-х двірний вартістю 47, 50 грн.,  люстру вартістю 49 грн.,  килим на підлогу вартістю 148, 75 грн,  всього на суму 707, 25 грн. (240+71, 50+110+40, 5+47, 5+49+148, 75)

Таким чином,  вартість майна,  виділеного позивачу,  перевищує його частку в спільній сумісній власності подружжя. Тому відповідачка має право на грошову компенсацію. Ця

компенсація становить 885 - 707, 25 = 111, 15 грн.

Згідно  ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача державне мито у розмірі 51 гривень,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень.

Керуючись  ст.  ст.  60,  70,  71,  74 Сімейного Кодексу України,   ст.  ст. 10, 11, 57-61, 88,  208-209,  212-215 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя - задовольнити частково.

Розділити майно,  що є спільною сумісною власністю подружжя і виділити на праві власності ОСОБА_1: диван з м'якої меблі "Ракушка" вартістю 360 грн,  тумбу вартістю 60 грн,  килим настінний вартістю 90 грн,  телевізор "Рейнфорд" вартістю 375 грн.,  всього на суму 885 грн.,

виділити на праві власності ОСОБА_2:диван з м'якої меблі "Ракушка" вартістю 240 грн,  пилосос "Ракета" вартістю 71, 50 грн.,  холодильник "Донбас" вартістю 110 грн.,  сервант 3-х двірний вартістю 40, 50 грн.,  сервант 2-х двірний вартістю 47, 50 грн.,  люстру вартістю 49 грн.,  килим на підлогу вартістю 148, 75 грн,  всього на суму 707, 25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 177 (сто сімдесят сім) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 51 гривня,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень,  а всього стягнути 81 (вісімдесят одну) гривню.

В остальній частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна подружжя - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд,  одночасно копія апеляційної скарги надсилається у Апеляційний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається в строк десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо заяву про апеляційне оскарження (апеляційну скаргу) не буде подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення,  рішення вважається таким,  що набрало законної сили.