ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

             Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою № 01-15/265 господарського суду Волинської області від 15.06.2006 у справі № 8/84-38 (суддя А.М.Кравчук), залишеною без змін постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду  від 16.08.2006 (у складі головуючого суді Кравчука Н.М., суддів Гнатюка Г.М., Мурської Х.В.), повернута без розгляду зустрічна позовна заява ДП “Агрофірма Луга-Нова” ПП “Універсам” до Приватної фірми “Кредо” про визнання недійсною угоди купівлі-продажу у формі накладних.

Ухвала та постанова прийняті з посиланням на положення пунктів 4 та 10 статті 63 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, ДП “Агрофірми Луга - Нова” ПП “Універсам”  звернулось з касаційною скаргою, просить їх скасувати, посилаючись на те, що при винесенні зазначених судових актів господарськими судами не прийнято до уваги, що позивач при зверненні до суду з зустрічним позовом не зобов’язаний справляти держмито та оплачувати інформаційно-технічні послуги, а тому, на думку скаржника, судом порушено вимоги статей 46, 471, 63 ГПК України.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні правильність застосування норм чинного процесуального законодавства в постанові апеляційного та ухвалі місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, загальні правила подання позовних заяв до господарського суду визначаються приписами статей 54-57 ГПК України.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Отже, чинним процесуальним законодавством чітко встановлено, що при поданні зустрічної позовної заяви повинно бути сплачено державне мито у встановлених порядку і розмірі. Ця вимога є обов’язковою та безумовною для прийняття такої заяви до розгляду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, ДП “Агрофірми Луга - Нова” ПП “Універсам”, звернувшись в межах справи № 8/84-38 з зустрічною позовною заявою до ПФ “Кредо” про визнання недійсною угоди купівлі-продажу запасних частин у формі накладних, не додало доказів сплати державного мита.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зустрічна позовна заява подана з порушенням чинного процесуального законодавства, а тому господарський суд першої інстанції обґрунтовано повернув її без розгляду.

Разом з тим, за змістом ст. 471 ГПК України таким видом судових витрат як витратами на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу передбачається забезпечити саме судовий процес, а не розгляд позову, тому, оскільки зустрічний позов подається в межах вже розпочатого судового процесу, плата за інформаційно-технічне забезпечення якого вже внесена, повторне внесення цієї плати не передбачається

Отже, посилання суду першої інстанції на п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України є помилковим, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув, однак, ця обставина не призвела до прийняття неправильної ухвали і відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України у суду апеляційної інстанції не було підстав для її зміни або скасування, тобто не позбавляє оскаржувані судові акти законної сили, оскільки несплата заявником зустрічного позову державного мита є достатньою самостійною підставою для їх ухвалення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування або зміни ухвали місцевого і постанови апеляційного господарських судів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України           

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 у справі господарського суду Волинської області № 8/84-38 залишити без змін.

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Агрофірми Луга - Нова” ПП “Універсам” залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                     Грейц К.В.

С у д д і                                                                                         Бакуліна С.В.

          Глос О.І.