ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 жовтня 2006 р.

№ 40/85

      Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. –головуючого, Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши касаційне подання

Заступника прокурора Донецької області

на постанову

від 03.07.2006

Донецького апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Донецької області № 40/85

за позовом 3 особа

Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради ДПІ у Ленінському районі м. Донецька

до	ТОВ “Укртрансмаш”

про	стягнення 3595001,48грн.

за участю представників сторін:

-          позивача                                не з’явились

-          3 особи                                    не з’явились                                 

-          відповідача                            Сіткової І.В., Давиденко

-    прокурора                              Прасова О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням   господарського   суду   Донецької   області      від   13.04.2006 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2006 (у складі  головуючого судді Кулєбякіна О.С., суддів Діброви Г.І., Запорощенка М.Д.) в задоволенні позовних вимог про стягнення в доход Державного бюджету України 3595001,48 грн. безпідставно отриманих ТОВ “Укртрансмаш” податкових  пільг відмовлено.

Рішення та постанова мотивовані тим, що порушення відповідачем економічних інтересів держави прокурором не доведено, а предмет і підстава позову не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав.

Заступник прокурора Донецької області з прийнятими рішенням та постановою у справі не погодився, звернувшись з касаційним поданням, в якому просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи свої вимоги, касатор посилається на те, що в порушення вимог Закону України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” відповідач, отримуючи податкові пільги, не виконав умови укладеного з позивачем інвестиційного договору № 65 від 26.08.2003, що підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2005 у справі № 14/212пд, яке згідно з приписами ст. 35 ГПК України є обов'язковим для суду при розгляді даної справи, тому на підставі ст. 1212 ЦК України після розірвання цього договору має повернути в доход бюджету отримані пільги зі сплати податку на додану вартість ті ввізного мита на загальну суму 3595001,48 грн.

Представники позивача і залученої на його стороні третьої особи без самостійних вимог своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор Ленінського району м. Донецька звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансмаш” на користь Державного бюджету України 3596001,48 грн. податків і зборів, від сплати яких останній був звільнений на період реалізації інвестиційного проекту за договором № 65 від 26.08.2003, укладеним відповідно до Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”.

За умовами зазначеного договору ТОВ „Укртрансмаш” (інвестор) зобов'язувалось забезпечити реалізацію інвестиційного проекту „Організація виробництва залізничних цистерн”, а зобов'язання держави зводились до надання інвестору на період реалізації інвестиційного проекту податкових пільг.

Так, за період з 24.07.2003 по 01.04.2005 ТОВ „Укртрансмаш” було звільнено від сплати податків і обов'язкових платежів на загальну суму 3596001,48 грн., в т.ч. податку на додану вартість 3194000,49 грн. та ввізного мита 401000,99 грн..

Разом з тим, як встановлено господарським судом Донецької області в процесі розгляду справи № 14/212пд відповідач свої інвестиційні зобов'язання виконав не в повному обсязі, тому рішенням від 19.09.2005 його було зобов’язано створити 753 робочих місця, однак, це рішення також не було виконано.

Угодою від 27.12.2005 сторонами було розірвано договір № 65 від 26.08.2003 без застосування до відповідача будь-якої відповідальності.

Зважаючи на такі обставини, прокурор вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України сума податків і зборів (обов'язкових платежів), від сплати яких підприємство було звільнено на час реалізації інвестиційного проекту, а правовою підставою для стягнення коштів в доход Державного бюджету України прокурор вважає ст. ст. 651, 653, 1212,  1213 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є повернення до державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), від сплати яких відповідач був звільнений на період реалізації інвестиційного проекту, при цьому ні умовами інвестиційного договору, ані будь-якими приписами загального цивільного законодавства, що регулюють договірні зобов’язання, та спеціальних законів “Про інвестиційну діяльність”, “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”, не встановлено відповідальність сторони за договором у разі його дострокового розірвання за згодою сторін у вигляді повернення того, що було виконано до моменту зміни або розірвання договору, а звернення прокурора до норм ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, якими врегульовано позадоговірні зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, виходячи з предмету позову, не відповідає способу захисту порушеного права.

Разом з тим, оскільки предметом позову є повернення до державного бюджету України податків і зборів (обов'язкових платежів), правовідносини, з приводу яких виник спір, одночасно є податковими, отже, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, згідно з приписами частини 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до податкових і бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що під час звернення з позовною заявою прокурор неправильно визначив правову природу спірних правовідносин, послався на правові норми, які до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій прокурор не довів належними і допустимими доказами, що державі в особі Виконавчого комітету Донецької міської ради завдано майнової шкоди, оскільки відповідач був звільнений від сплати податку на додану вартість та ввізного мита на підставі ст. 14 Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області”, яку було виключено Законом України № 2505-ІУ від 25.03.2005, тобто користувався наданою пільгою в період дії як норми закону так і інвестиційного договору, адже, як вбачається з угоди від 27.12.2005 договір № 65 від 26.08.2003 було розірвано саме за згодою сторін, а не в зв’язку з неналежним виконанням інвестором.  

Наведене свідчить про те, що під час прийняття рішення та постанови у справі, суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України           

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2006 у справі господарського суду Донецької області № 40/85 залишити без змін.

Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                     Грейц К.В.

С у д д і                                                                                         Бакуліна С.В.

                                                                                                       

          

                                                                                                       Глос О.І.