ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 р. | № 72/14б-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого |
Разводової С.С. (доповідач) |
Катеринчук Л.Й. |
розглянувши касаційну скаргу | Переяслав-Хмельницької ОДПІ |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2006 року |
у справі | № 72/14б-03 господарського суду Київського області |
за заявою | ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ "Державний ощадний банк України" |
до | Відкритого акціонерного риболовецько-промислового торгово-підприємницького товариства "Агрофірма "Славутич" |
про | банкрутство |
За участю представників сторін
від кредитора Шаповалов І.В. дов.,
від боржника Руденко Г.В. дов.,
від скаржника Колесник І.О. дов.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2006 року у справі № 72/14б-03 про банкрутство відкритого акціонерного риболовецько-промислового торгово-підприємницького товариства "Агрофірма "Славутич" за заявою ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ "Державний ощадний банк України" визнано Переяслав-Хмельницьку ОДПІ конкурсним кредитором перед відкритим акціонерним риболовецько-промисловим торгово-підприємницьким товариством "Агрофірма "Славутич" (далі по тексту –"Агрофірма "Славутич") з вимогами в розмірі 370 726,99 грн. (вимоги третьої черги) та з вимогами щодо сплати пені в розмірі 35,46 грн., в інших вимогах заяву Переяслав-Хмельницької ОДПІ залишено без задоволення на підставі ст.ст. 1, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту –Закон), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту –ГПК).
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2006 року зазначену ухвалу залишено без змін на підставі на підставі ст.ст. 1, 14, 15 Закону.
Не погоджуючись із рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, Переяслав-Хмельницька ОДПІ звернулася до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2006 року та прийняти нове рішення, яким визнати кредитором Переяслав-Хмельницьку ОДПІ на суму 4 135 387,75 грн. основного боргу та 6 677 486,48 грн. пені, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Частиною 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій Переяслав-Хмельницька ОДПІ звернулася до місцевого господарського суду із заявою про визнання її кредитором у справі № 72/14б-05 з грошовими вимогами у сумі 4 017 178, 59 грн. основного боргу, 6 677 486,48 грн. пені за кредитною угодою № 11/12-150 від 11.07.1997 року з вимогами за зобовязаннями щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) в сумі 5 873,46 грн. та вимогами щодо сплати пені, розрахованої на суму несплаченого податкового боргу в розмірі 35,46 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2006 року у справі № 72/14б-03 визнано Переяслав-Хмельницьку ОДПІ конкурсним кредитором перед відкритим акціонерним риболовецько-промисловим торгово-підприємницьким товариством "Агрофірма "Славутич з вимогами в розмірі 370 726,99 грн. ( як вимоги третьої черги) та з вимогами щодо сплати пені в розмірі 35,46 грн., в інших вимогах заяву Переяслав-Хмельницької ОДПІ залишено без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, мотивуючи оскаржувану постанову, зазначив, що місцевим господарським судом було вірно встановлено, що відповідно до рішення господарського суду Київської області від 02.11.2004 року у справі № 7/9-03/8-04, зміненого судом апеляційної інстанції від 11.02.2004 року позов Переяслав-Хмельницької ОДПІ задоволено частково та стягнуто з відкритого акціонерного риболовецько-промислового торгово-підприємницького товариства "Агрофірма "Славутич" 364 853,53 грн. боргу за кредитною угодою № 11/12-150 від 11.07.1997 року.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, суд попередньої інстанції вірно дійшов до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне рішення щодо визнання кредиторської заборгованості Переяслав-Хмельницької ОДПІ по справі № 72/14б-03 перед відкритим акціонерним риболовецько-промисловим торгово-підприємницьким товариством "Агрофірма "Славутич" в сумі 364 853,53 грн., оскільки дана сума була встановлена рішенням місцевого господарського суду під час розгляду справи № 7/9-03/8-04.
Щодо податкового боргу боржника перед заявником в сумі 5 908,92 грн. в тому числі 35,46 грн. пені, то господарські суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку, що вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи і фактичними обставинами по справі, зокрема корінцями податкових повідомлень-рішень від 25.02.2005 року, від 08.06.2005 року, довідкою про суми податкового боргу платника податків від 11.07.2005 року за № 509/5378/10/19-0-29, і яка була визнана боржником в судовому засіданні суду першої інстанції 30.03.2006 року.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку, що ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2006 року слід залишити без змін.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2006 року необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької ОДПІ залишити без задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.06.2006 року залишити без змін.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді С.С. Разводова
Л.Й. Катеринчук