УХВАЛА
Іменем України
2 жовтня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
Мельничук Н.М.,
суддів: Михайловського В.І.,
з участю: прокурора Воронухи Д.С.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 захисника ОСОБА_1 на вирок Володарсько- Волинського районного суду Житомирської області від 10 липня 2007 року,
встановив:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець і житель м.Житомира, громадянина України, судимого: 23.09.1986 року заст.ст. 140 ч.3, 188 1 КК України на 3 ( три ) роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки вироком Славутського районного суду Хмельницької області; 18.01. 1988 року вироком Богунського районного суду м.Житомира за ст.ст. 17, 117 ч.3, 147 ч.3,42, 43 КК України на 12 років позбавлення волі;
23.07. 1997 року вироком Корольов-ського районного суду м.Житомира за ст. 206 ч.3 КК України на 3 ( три) роки позбавлення волі; 6.08.2003 року на 4 роки позбавлення волі;
Справа №11-676 Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильчук О.В.
Категорія ст. 187 ч.1 КК України Доповідач Михайловський В.І.
2
26.11.2003 року вироком Житомирського районного суду Житомирської області за ст. 186 ч.2, ст . 70 ч.4 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,
засуджений зач.1 ст. 187 КК України на 3 ( три ) роки 2 місяці позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Житомирського районного суду від 26.11 2003 року та остаточно визначено засудженому ОСОБА_2- 3 ( три ) роки 6 ( шість ) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 24 січня 2007 року.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 23 січня 2007 року близько 11 години 40 хвилин по АДРЕСА_1 наблизився до потерпілої ОСОБА_3 та наніс їй два удари кулаком в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_3 впала на землю. Після цього ОСОБА_2 нахилився над потерпілою, обхопив її шию рукою ззаду та стиснув, висловлюючи вимогу передачі майна у вигляді грошей. Послабивши руку та продовжуючи утримувати ОСОБА_3, ОСОБА_2 заволодів грішми потерпілої у сумі 200 гривень та 30 доларами США , після чого зник з місця вчинення злочину.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити вирок суду, застосувати ст. 69 КК України та застосувати до нього покарання у вигляді обмеження волі.
Захисник ОСОБА_1 у своїй апеляції в інтересах засудженого просить змінити вирок суду першої інстанції, перекваліфікувавши дії ОСОБА_2 з ч.1 ст.187 КК України на ч. 1 ст. 186 КК України, а покарання призначити не пов'язане з позбавленням волі.
В обгрунтування апеляцій:
· засуджений посилається на ті обставини, що він розкаявся за вчинений злочин , скоїв злочин внаслідок збігу тяжких сімейних та особистих обставин, намагався таким чином поздоровити свою матір з днем народження, має позитивні характеристики з місць позбавлення волі;
захисник в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить врахувати те, що у засудженого був відсутній умисел на розбійний напад, будь - які тілесні ушкодження на шиї потерпілої відсутні, ОСОБА_2 здушив шию потерпілої з метою подолання її опору та крику на допомогу, а тому дії засудженого необхідно перекваліфікувати на ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі. В доповненнях до апеляції ОСОБА_1 просить врахувати її важкі захворювання та стан здоров'я засудженого.
3
Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій засудженого та його захисника, захисника ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію та доповнення до неї, обговоривши доводи апеляцій та вивчивши справу, суд вважає, що апеляції засудженого та його захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Вина засудженого ОСОБА_2 підтверджена зібраними та дослідженими у суді доказами: показами потерпілої ОСОБА_3, протоколами пред'явлення особи для впізнання, відтворення обстановки та обставин події, огляду місця події, висновком судово- медичної експертизи №560 від 20.04.2007 року, дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, а саме зач. 1 ст. 187 КК України.
Посилання захисника ОСОБА_1 на ті обставини, що засуджений не мав наміру та мети на заволодіння чужим майном із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я потерпілої є необгрунтованими. Встановлені обставини справи та досліджені докази безпосередньо вказують на те, що дії ОСОБА_2 носили цілеспрямований, протиправний характер, направлений на вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3, спричинення ій тілесних ушкоджень та заволодіння чужим майном у вигляді грошей на загальну суму 357 гривень 50 копійок.
У цьому зв'язку апеляційний суд вважає безпідставними вимоги захисника щодо необхідності перекваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 зч1 ст. 187 нач.1 ст. 186 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням степеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, передбачених змістом статей 66, 67 КК України.
Судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких і корисливих злочинів, а тому має рецидив злочину.
Разом з тим, ОСОБА_2 щиро розкаявся за вчинений злочин, з'явився з зізнанням та відшкодував потерпілій ОСОБА_3 заподіяні злочином збитки, що суд обгрунтовано відніс до обставин, які пом'якшують покарання.
З урахуванням наведених даних та характеристики особи ОСОБА_2 суд обгрунтовано призначив йому вид і розмір покарання максимально наближений до мінімальних розмірів, передбачених санкцією ст. 187 ч. 1 КК України та обгрунтовано застосував вимоги ст. 71 КК України.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку суду першої інстанції щодо перекваліфікації дій та пом'якшення призначеного покарання щодо засудженого ОСОБА_2
4
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, суд-
ухвали в:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володарсько- Волинського районного суду Житомирської області від 10 липня 2007 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.