Справа № 33-ц-404/07                                             Головуючий у першій інстанції - Струбіцька О.М.

Категорія -1                                                               Доповідач - Русинчук М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:

Завидовської-Марчук О.Г.,  Стрільчука В.А.,  Русинчука М. М. ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» про скасування наказів,  визнання незаконними дій,  про стягнення компенсації та вихідної допомоги за касаційними скаргами позивача ОСОБА_1. та відповідача ВАТ «Тернопільобленерго» на рішення Гусятинського районного суду від 30 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2005 року,

встановила:

В квітні 2005 року ОСОБА_1 подав до суду окремі позовні заяви з зазначеними вимогами до ВАТ «Тернопільобленерго»,  об'єднаними ухвалою суду від 8 квітня 2005 року ( а.с.  69) в одне провадження,  посилаючись на те,  що він працював техніком І категорії у Гусятинському РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго» З червня 2004 року трудовий договір з ним розірвано. За час перебування у трудових відносинах із відповідачем останнім неодноразово порушувалось чинне трудове законодавство,  так наказом № 62 від 26.03.2004р. йому безпідставно було призначено позачергову атестацію та знято з нього 30% премії; наказом № 238 від 14.11.2003р. його незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того,  відповідачем порушувались строки виплати заробітної плати,  не виплачено йому компенсацію за роботу в надурочний і нічний час та вихідні дні в період з 1.12.2003р. по 15 .03.2004р.; у 2003 році відповідач незаконно не надав йому відпустку згідно графіка; 24.10.2003р. наказом № 258-к відповідач незаконно притягнув його до відповідальності у вигляді догани за невиконання роботи; у січні 2003 року примусово відправив його у відпустку та не виплатив йому вихідну допомогу при звільненні з рбботи.

Рішенням Гусятинського районного суду від 30 травня 2005 року,  позовні вимоги задоволено частково.

Постановлено стягнути з ВАТ «Тернопільобленерго» в користь ОСОБА_1. 634 грн. оплати праці за роботу у нічний час,  1328 грн. вихідної допомоги та в користь держави 51 грн. державного мита.

В решті позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2005 року на зміну вказаного рішення суду першої інстанції зменшено суму стягуваної з ВАТ «Тернопільобленерго» в користь ОСОБА_1 за роботу у нічний час 3, 90 грн. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду в частині відмовлених позовних вимог,  доповнити рішення суду в частині виплати компенсації,  а в частині виплати вихідної допомоги залишити без змін.

У касаційній скарзі відповідач ВАТ «Тернопільобленерго» просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення,  яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю,  посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для скасування судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Судами встановлено,  що згідно наказу № 219-к від 16.09.2002р. ОСОБА_1. було прийнято на посаду техніка І категорії Гусятинського РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго»,  а 3.06.2004 р. його звільнено з роботи.

Задовольняючи позовні вимоги частково,  суд першої інстанції правильно виходив з того,  що відповідачем не оплачено роботу позивача в нічний час,  трудовий договір припинено згідно поданої заяви,  по інших вимогах позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи,  із позовними вимогами,  на які поширюється тримісячний строк,  позивач звернувся в суд після закінчення цього строку та не надав суду жодного доказу поважності причин пропущення строку,  у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні цієї частини заявлених вимог з підстав пропуску строку звернення до суду.

Суд відповідно до ч.3  ст.  38,   ст. 44 КЗпП України вірно задоволив вимогу про стягнення вихідної допомоги,  оскільки звільнення позивача за власним бажанням було викликано невиконанням відповідачем законодавства про працю.

Відповідно до вимог  ст.  108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у розмірі не нижчому 20 відсотків тарифної ставки ( окладу) за кожну годину роботи у нічний час,  тому апеляційний суд обґрунтовано зменшив розмір оплати праці позивача в нічний час,  оскільки місцевий суд при підрахунку суми оплати праці брав місячний,  а не середньогодинний оклад останнього.

Відповідно до ч. 2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що ухвала апеляційного суду і рішення першої інстанції в частині,  що залишилась,  без змін ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведенні в касаційних скаргах доводи не спростовують висновків судів. Керуючись  ст.   ст.  332,  336 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду від 30 травня 2005 року в незміненій частині та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 серпня 2005 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.