Справа № 22ц - 3534/07 Головуючий в 1 інстанції - Єрмакова Ю. В.
Категорія Доповідач - Ступіна Я Ю
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2007 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого судді Ступіної Я. Ю.,
суддів: Коротенка Є.В., Сергєєвої СВ.,
при секретарі: Михайловій О.С. ,
за участю позивачкиОСОБА_1. ,
представника відповідача Ягудіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в мЛуганську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровську Лугайської області (далі -Фонду) на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 01 червня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Фонду про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат, -
встановила:
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від Оічервня 2007 р позов ОСОБА_1було задоволено. З Фонду на користь позивачки ОСОБА_1стягнуто одноразово 1552, 20 грн. не донарахованих щомісячних страхових виплат за період з 01.03.2002 р. по 01.03.2007 р. та зобов'язано Фонд сплачувати позивачці з 01 03 2007р. до наступного перерахунку по 188, 62 грн. щомісячно.
В апеляційній скарзі Фонд просив скасувати рішення суду у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовуОСОБА_1 відмовити.
В судовому засіданні представник Фонду підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Позивачка заперечувала проти апеляційної скарги, просила її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з втратою профпрацездатності одержує щомісячні страхові платежі на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які їй виплачує відповідач.
Згідно ст. 29 цього Закону Фонд зобов'язан провадити перерахунок сум щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики з 1 березня наступного року.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що Фонд, починаючи з 1 березня 2002 року хоча і провадив перерахунки страхових виплат кожного року, але виходив із встановлених Правлінням Фонду України коефіцієнтів зростання середньомісячної "реальної"
заробітної плати, а не із коефіцієнтів зростання середньомісячної "номінальної" заробітної плати, чим порушив права позивачки ОСОБА_1. на повне відшкодування шкоди.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав позивачки ОСОБА_1. при перерахунку їй страхових виплат.
Вказаним Законом дійсно не передбачено таке поняття як "середньомісячна реальна заробітна плата".
Суд на підтвердження своїх висновків навів докази, які є у справі, та які належним чином досліджені, послався на Закон, який регулює спірні правовідносини, навів відповідні розрахунки, заперечень проти яких Фондом не надано.
Посилання Фонду на те, що Фонд не міг брати для перерахунку інші коефіцієнти, ніж ті. які встановлені Правлінням Фонду України. тому що він є робочим органом і тому повинен виконувати постанови Правління, на увагу не заслуговують, оскільки ця обставина не звільняє Фонд як юридичну особу від виконання закону у тому вигляді, в якому він викладений.
Крім того, положення постанов Правління Фонду України, які приймалися з приводу спірних коефіцієнтів, починаючи з 1 березня 2002 року, та на які посилається Фонд, визнані недійсними постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року.
Доводи скарги про те, що суд не застосував Методику розрахунку індексів реальної заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 07.06.2002 р. № 219, а також п.п. "л" п. 1 ст. 5 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", є необгрунтованими, бо ці нормативні акти не регулюють спірні правовідносини
Щодо питання застосування строку позовної давності, то суд обґрунтовано не застосував цей строк, оскільки положення постанов Правління Фонду України, які приймалися з приводу спірних коефіцієнтів, починаючи з 1 березня 2002 року, та на які посилається Фонд, визнані недійсними постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 червня 2005 року. залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року. а згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Також згідно положень ч. 7 ст. 40 вище вказаного Закону відповідач зобов'язаний виплатити позивачки спірні суми без обмеження протягом будь-якого строку, оскільки з вини саме Фонду позивачці своєчасно в належному розмірі не визначено і не виплачено суму щомісячної страхової виплати.
Доводи апеляційної скарги не спростовно і ь правильних висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, то підстав для скасування рішення суду немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч. 1 п. 1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровську Луганської області відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 01 червня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровську Луганської області про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.