ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

місто Київ

28 травня 2012 року №2а-6974/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали

за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

доОСОБА_1

простягнення надміру виплаченої допомоги у розмірі 260грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі -Управління соцзахисту, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з останньої 260грн. незаконно отриманих коштів допомоги на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

В обґрунтування позову Управлінням соцзахисту зазначено, що частина грошової соціальної допомоги по догляду до дитиною, виплачена ОСОБА_1, у розмірі 260грн. підлягає поверненню на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки відповідач не повідомила позивача про передчасний вихід на роботу з відповідної відпустки. Також вказано, що зазначена сума відповідачем у добровільному порядку не повернута.

Позов та додані матеріали обліковуються Окружним адміністративним судом міста Києва за №2а-6974/12/2670 і передані на розгляд судді 24 травня 2012 року (26-27 травня 2012 року -вихідні дні).

Дослідивши позовний матеріал та наведені обґрунтування вимог позивача є наявним наступне.

Як вбачається зі змісту позову, предметом даного спору є повернення до Державного бюджету коштів, виплачених ОСОБА_1, у зв'язку з безпідставним їх нарахуванням.

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

У статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено юрисдикцію адміністративних судів, яка поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Водночас, ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому -суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач визначається як особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Частина 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України містить вичерпний перелік позовних вимог з якими суб'єкт владних повноважень може звернутися до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень, а саме: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи з наведених правових норм, суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи виключно у випадках, коли таке його повноваження прямо встановлено законом.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми визначений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21 листопада 1992 року №2811-ХІІ (з урахуванням змін на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон України №2811) шляхом надання державної грошової допомоги і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до статті 5 Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Статтею 22 Закону України №2811 встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомити органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

Вказаний Закон України №2811 не наділяє органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про відшкодування надміру виплачених коштів.

Позивач діє відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 грудня 2010 року №18.

Цим Положенням визначені завдання та повноваження Управління, зі змісту яких, також, не вбачається наявності у Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації права звертатись на виконання своїх владних управлінських функцій до адміністративного суду з позовом про відшкодування збитків.

Разом з тим, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 цього Кодексу способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Варто зазначити, що позивач, звертаючись до адміністративного суду з даним позовом керується, зокрема, статтями 16, 1166 Цивільного кодексу України.

Наведені норми законодавства свідчать про відсутність в Управлінні праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації передбачених законом повноважень на звернення до адміністративного суду з позовами до фізичних осіб про стягнення надміру нарахованих чи виплачених коштів, зокрема, на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Є необхідним також зауважити на тому, що відповідно до Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженим Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 січня 2007 року №65, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є самостійною юридичною особою, яка має право самостійно звертатись за захистом своїх прав.

Оскільки підстави позову випливають зі спірних відносин, що мають цивільно-правовий характер, і він не пов'язаний безпосередньо зі здійсненням відповідачем владних управлінських повноважень, цей спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції та не може ними розглядатись.

Стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлює компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вище наведене, є наявним висновок про те, що спірні правовідносини мають вирішуватись за правилами цивільного судочинства за умови звернення з даними позовними вимогами до суду саме тієї особи, яка має відповідні на це повноваження.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, Управлінню соцзахисту необхідно відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом.

Керуючись статтями 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя

УХВАЛИЛА:

Відмовити Управлінню праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 260грн.

Роз'яснити, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, не допускається.

Направити копію даної ухвали, позовну заяву та додані до неї матеріали на адресу Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.