Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" червня 2008 р. Справа № 54/332-07
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Лакіза В.В, судді Камишевої Л.М., судді Шепітько І.І.
при секретарі -Березка О.М
за участю представників:
представник позивача: Якунін М.М., довіреність б/н., від 30.05.2008 р.
третя особа: не з'явився.
представник відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 731Х/1-10) на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.08 р. по справі № 54/332-07
за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, м. Ізюм
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ізюмська міська рада, м. Ізюм
до ФОП ОСОБА_1м. Ізюм
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
встановила:
Позивач, виконавчий комітет Ізюмської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 32 кв. м., розташовану за адресою: м. Ізюм, вул. Правди, 2-"Є" (торгівельний майданчик "Поворотка"), привівши її у стан, придатний для використання, звільнивши від будівель, споруд шляхом їх знесення та вивезення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2008 року (суддя Хачатрян В.С.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 32 кв. м., яка розташована за адресою: м. Ізюм, вул. Правди, 2-"Є" (торгівельний майданчик "Поворотка") та привести її у придатний для використання стан, звільнивши від будівель, споруд шляхом їх знесення та вивезення. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просить оскаржуване рішення скасувати в повному обсязі, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що у представника позивача не має делегованих повноважень представляти інтереси Ізюмської міської ради, як власника земельної ділянки. Крім того, судом не було взято до уваги, що в матеріалах справи міститься договір оренди земельної ділянки та квитанції про сплату оренди за землю. Але у справі відсутній акт приймання передачі земельної ділянки із оренди. Відповідно до ст. ЗЗ Закону України «Про оренду землі»після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має переважне право на поновлення договору. У разі, якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Відповідач вважає, що земельна ділянка не є самовільно зайнятою, оскільки перебувала в оренді за нотаріально посвідченим договором у відповідача, який вчасно сплачував за неї орендну плату. Таким чином, відповідач вказує про відсутність самовільного зайняття земельної ділянки.
Позивач, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради, надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій зазначає, що твердження відповідача відносно того, що позивач не мав права звертатись до господарського суду з позовною заявою не відповідає дійсності, оскільки такі повноваження у позивача були наявні на момент подання позову і є станом на день розгляду апеляційної скарги, що підтверджується доказами наданими суду. Позивач вважає рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2008 р. по справі № 54/332-07 законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення.
3-тя особа, Ізюмська міська рада, в судове засідання не з'явилась, але 19.05.08 р. через представника позивача надала клопотання в якому просить розглядати апеляційну скаргу відповідача без представника 3-ої особи. Крім того, Ізюмська міська рада просить суд відмовити в задоволені апеляційної скарги відповідача та залишити рішення господарського суду Харківської області від 13 березня 2008 р. без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), та звертаються до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин згідно частини 1 пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради.
Таким чином, Ізюмська міська рада як власник земельної ділянки об'єкта комунальної власності не скористався своїм правом на подання позову про її звільнення на будь-яких підставах, а виконавчий комітет Ізюмської міської ради є неналежним позивачем по справі.
Позивач стверджує, що повноваження на пред'явлення позовних вимог йому надані Ізюмською міською радою та посилається на рішення 3 сесії 24 скликання Ізюмської міської ради № 078 від 23.07.2002 р. ( т. 1 а. с. 169) та рішення 30 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 1704 від 29.01.2008 р.
Однак колегія суддів не може погодитись із посилання позивача на зазначені рішення в підтвердження його повноважень на подання позову виходячи із наступного, відповідно до ст. 51 Закону "Про місцеве самоврядування" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Таким чином, щодо рішення № 078 від 23.07.2002 р., слід зазначити, що то по-перше, вказане рішення прийняте іншим складом міської ради і не може поширюватись на виконавчий комітет ради іншого скликання, а по-друге, позивач посилається на п.5 рішення від 23.07.2002 р., однак зазначеним пунктом визначено "вирішення земельних спорів у порядку встановленому законом". Тобто, із цього пункту не вбачається право позивача на подання позовів про звільнення земельної ділянки від свого імені, не вбачається таке право і з інших пунктів рішення № 078 від 23.07.2002р.
Посилання позивача на рішення 30 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 1704 від 29.01.2008 р. також є необґрунтованим, оскільки зазначене рішення не передбачає права позивача на звернення з позовами в інтересах Ізюмської міської ради. Відповідно до цього рішення Ізюмська міська рада доручила виконавчому комітету лише представляти Ізюмську міську раду в судових органах та доручила Ізюмському міському голові видавати для цього доручення працівникам апарату.
Крім того, з позовною заявою до господарського суду виконком звернувся 05.12.2007 р., а рішення № 1704 прийняте Ізюмською міською радою 29.01.2008 р., тобто після звернення позивачем до суду з позовом.
Отже, зазначеним рішенням виконкому Ізюмської міської ради надані повноважень представляти інтереси Ізюмської міської ради в судових органах, а не заявляти позовні вимоги.
Пред'явлення позовних заяв одною юридичною особою в інтересах іншої юридичної особи нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
На підставі викладеного та враховуючи, що права позивача в спірних правовідносинах не порушені, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав задовольняти позовні вимоги.
Крім того, висновок суду першої інстанції та твердження позивача, що відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку спростовується наданими відповідачем в судове засідання суду апеляційної інстанції документами. Слід зазначити, що в даному випадку не було повернення відповідачем земельної ділянки за актом приймання -передачі після закінчення строку дії договору, тобто самовільне зайняття земельної ділянки в розумінні ст. 212 Земельного Кодексу України з боку відповідача відсутнє.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення господарський суд Харківської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2008 р. по справі № 54/332-07 підлягає скасуванню з прийняттям нового, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.1, 4 ч.1 ст. 104, статтею 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 13.03.08 р. по справі № 54/332-07 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Камишева Л.М,
Суддя Шепітько І.І.
Повний текст постанови підписано 13.06.08 року.