Справа № 2-2022/11 Провадження № 22-ц/0290/1288/2012Головуючий в суді першої інстанції:Прокопчук А.В.

Категорія: 45 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Вавшка В.С., Іващука В.А.

При секретарі: Пишному О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 19 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницької міської ради та КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про встановлення порядку користування земельною ділянкою та домоволодінням між співвласниками ,зобов`язання не чинити перешкод у користуванні часткою будинковолодіння та земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

2.09.2011 року позивачка ОСОБА_3 звернулася у Замостянський районний суд м. Вінниця з позовною заявою до ОСОБА_4, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницької міської ради та КП «ВМ БТІ» м. Вінниця, яку назвала «про виділення в натурі частки із спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою та її меж», а у прохальній частині виклала вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою та домоволодінням між співвласниками будинковолодіння у АДРЕСА_1, пропорційно часткам співвласників, згідно висновку експертизи та про те, щоб зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй, ОСОБА_3 перешкод по користуванню її часткою будинковолодіння та земельної ділянки, в тому числі у проведенні водопостачання, газу, електричної енергії до її частки будинковолодіння.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що їй на праві власності належить Ѕ частина зазначеного будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель і споруд. Інша Ѕ частина вказаного будинковолодіння належить відповідачу ОСОБА_2

Належне сторонам будинковолодіння складається з житлового будинку загальною площею 92,5 кв. м., житловою площею 48,1 кв. м., до складу якого входять: кімната1 площею 14,3 кв.м., кімнати 3 площею 14,1 кв.м., кімнати 4 площею 12,8 кв.м., кімнати 5 площею 6,9 кв. м.;прихожої 2 площею 6,5 кв.м. ; кухні 6 площею7,7 кв.м.; веранди 7 площею 13, 2 кв.м.; веранди I площею 2,3 кв.м.; веранди II площею 10,1 кв.м.;тамбуру III площею 4,6 кв.м.; а також з прибудови А 1, прибудови А 2, веранди а 3, веранди а 4, веранди а 5, тамбура а 6, погріба п/Б, сарая В, сарая Г, гаража Д, теплиці Ж, убиральні У та огорожі 1.

Загальна площа земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1, становить1849 кв. м. У спільну сумісну власність позивачки та відповідача рішенням 33 сесії 5 скликання Вінницької міської ради №2209 від 24.12.2008 року передано лише 1000 кв.м. для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідач проживає у більшій частині будинковолодіння, яка складається з кімнат 1-3 та 1-4, кухні 1-6, прихожої 1-2, веранди1-7 і веранди I.

Ще позивачка зазначила, що відповідач порушує її права на користування будинковолодінням та земельною ділянкою, не бажає поділити спільне майно пропорційно належним їм часткам, створює перешкоди у використанні права на безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Замостянський районний суд м. Вінниця своїм рішенням від 19 березня 2012 року, задовольнивши позов повністю, розділив спірний житловий будинок відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №1114 від 31.01.2012 року та виділив у власність ОСОБА_3 частину будинковолодіння, як першому співвласнику, а ОСОБА_2 - частину будинковолодіння, як другому співвласнику.

Ще суд встановив порядок користування земельною ділянкою площею 1000 кв.м. між сторонами теж відповідно до третього варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №1114 від 31.01.2012 року та зобов`язав ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 у коритуванні її часткою будинковолодіння та земельної ділянки, у тому числі у проведенні водопостачання, газу,електричної енергії до її частки будинковолодіння.

Відповідач ОСОБА_2 не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права; просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким встановити порядок користування будинковолодінням і виділити у власність та закріпити на правах користування, володіння і розпорядження йому другу сторону будинковолодіння відповідно до другого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №1114 від 31.01.2012 року, а ОСОБА_3 - першу сторону.

При цьому апелянт зазначає, що суд порушив принцип диспозитивності, обумовлений ст.11 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог та замість встановлення порядку користування будинковолодінням, розділив його між сторонами; що при встановленні порядку користування земельною ділянкою, суд не застосував вимог ст.ст.125 та 126 ЗК України, оскільки у сторін відсутні правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку, разом з тим, безпідставно застосував ст.120 ЗК України.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення у зв`язку з наступним.

Як видно з позовної заяви, а саме - її прохальної частини, позивачка дійсно просила суд встановити порядок користування будинковолодінням, а не проводити виділ чи поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності сторін. Про це свідчить і розмір сплаченого судового збору - як за позовну заяву немайнового характеру (а/с2). Виходячи з матеріалів справи, позовні вимоги позивачкою також не були змінені і до початку розгляду судом справи по суті за правилами ч.2 ст.31 ЦПК України. Отже, розділивши будинковолодіння та виділивши його частини сторонам у власність, суд дійсно порушив правило диспозитивності цивільного судочинства, передбачене ст.11 ЦПК України,тому в цій частині рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення про порядок користування будинковолодінням. При цьому слід виходити з вимог ч.3 ст.358 ЦК України, а саме, з того, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом з реєстровим номером 3-736 від 25 березня 1986 року (ас6) та реєстру прав власності на нерухоме майно (ас7), ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали у спільну часткову власність у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 по 1\6 частині будинковолодіння АДРЕСА_1

Виходячи з свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованим у реєстрі за №8-334 від 21.03.2011 року, сторони по справі отримали у спільну часткову власність у порядку спадкування за законом по 1\2 частині від 2\3 частин цього ж будинковолодіння АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_6. І,таким чином, позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 мають на праві спільної часткової власності по 1\2 частині зазначеного будинковолодіння на праві спільної часткової власності (ас 75).

Отже, у користування сторонам має бути надана в натурі 1\2 частина кожному зазначеного будинковолодіння.

Виходячи з висновку №1114 судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2012 року, максимально наближеним до ідеальних часток варіантом розподілу будинковолодіння для надання у користування сторонам є третій варіант, де відхилення від ідеальних часток складає лише 762 грн., а саме-перша сторона будинковолодіння, яка складається з : кімнат 1-3 та 1-4 у житловому будинку «А»;частини прибудови «А-2», до якої входить кімната 1-5; веранди а-5; сараїв «В» і «Г»; гаража «Д» і загальна вартість даної частини - 104982,0 грн., що на 762 грн. менше від вартості другої сторони цього будинковолодіння. Друга сторона складається з : прибудови «А-1», до якої входить кімната 1-1; частини прибудови «А-2», до якої входить кухня 1-6; веранди а-3; веранди а-4; тамбура а-6; сарая «Б»; погріба ПБ; теплиці «Ж» та убиральні «У». Загальна вартість цієї частки складає 106506,0 грн. Частки при такому розподілі складають 50\100.

Твердження апелянта, про те, що третій варіант йому не підходить у зв`язку з тим, що частина приміщення 1-1 переобладнана на внутрішній санвузол (ванну та туалет) і непридатна для проживання у якості кімнати, а приміщення 1-6 обладнане газовим котлом і також непридатне для проживання, а отже залишається лише одна житлова кімната 1-3, безпідставні тому, що відповідно до експлікації приміщень до плану житлового будинку АДРЕСА_1 приміщення 1-1 є житловою кімнатою площею 14,3 кв. м.

Отже, позовну вимогу про встановлення порядку користування будинковолодінням необхідно задоволити, надавши у користування ОСОБА_3 першу сторону будинковолодіння, як першому співвласнику, відповідно до третього варіанту висновку №1114 судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2012 року, а ОСОБА_2- надати у користування другу сторону будинковолодіння, як другому співвласнику згідно зазначеного варіанту висновку №1114 судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2012 року, виходячи з викладеного та з урахуванням попереднього порядку користування даним будинковолодінням.

Щодо варіанта №2 вказаного висновку №1114, який пропонує відповідач-апелянт, то він не відповідає вимогам ч.3 ст.358 ЦК України, оскільки у ньому перша сторона будинковолодіння становить 46\100 ідеальної частки, а друга сторона - 54\100, а у грошовому виразі відхилення від ідеальної частки складає 8874 грн. і позивачка не згодна на таке відхилення від її ідеальної частки у праві спільної часткової власності.

Те, що апелянт самоправно без погодження з іншим співвласником та необхідними державними органами, перебудував окремі приміщення будинковолодіння, свідомо зменшивши його житлову площу, не повинно братися до уваги, оскільки такі дії апелянта не відповідають вимогам ч.4 ст.357 ЦК України. А саме, вимогам про те,що співвласник житлового будинку може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Щодо вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою, то вона дійсно передчасна, а отже безпідставна у зв`язку зі слідуючим.

На ас 5 міститься кадастровий план земельної ділянки, на якій розміщене будинковолодіння АДРЕСА_1 Загальна площа цієї земельної ділянки становить 0,1849 га. Співвласниками цієї земельної ділянки зазначені ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Саме таким кадастровим планом скористався експерт, при визначенні можливих варіантів розподілу даної земельної ділянки для надання її сторонам у користування (ас78).

Рішенням 33 сесії 5 скликання Вінницької міської ради №2209 від 24.12.2008 року була передана безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельна ділянка площею лише 1000 кв. м, що на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд згідно з даними матеріалів інвентаризації від 28.11.2006 року (ас10).

Державна реєстрація права власності на цю земельну ділянку ніким зі співвласників не проводилася; Державний акт на право власності на землю не виготовлявся, що не відповідає вимогам ст.ст.125, 126 ЗК України.

Кадастровий номер, виділеної у спільну сумісну власність земельної ділянки, відсутній. За таких умов перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, відповідно до ч.6 ст.120 ЗК України не можливий. Враховуючи викладене, відсутня можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою, тому у цій частині рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у зазначеній позовній вимозі.

Вимога позивачки про зобов`язання відповідача не чинити їй перешкод у користуванні часткою будинковолодіння та земельної ділянки, не знайшла свого підтвердження, оскільки у судовому засіданні позивачка погодилася з поясненнями відповідача про те, що він віддав її всі необхідні ключі від будинковолодіння і, на даний час вона не обмежена у доступі до своєї частки.

Наявність перешкод позивачці зі сторони відповідача у проведенні водопостачання, газу, електроенергії до її частки будинковолодіння, теж нічим не підтверджується, тому і цю частину рішення слід скасувати , ухваливши нове рішення про відмову у зазначеній позовній вимозі.

Таким чином, позов необхідно задоволити частково, а саме - щодо вимоги про встановлення порядку користування будинковолодінням, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Замостянського районного суду м.Вінниця від 19 березня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задоволити частково.

Встановити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слідуючий порядок користування домоволодінням, розташованим по АДРЕСА_1, використавши третій варіант висновку №1114 судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2012 року та виділити у користування ОСОБА_3, як першому співвласнику частину жилого будинку, позначеного літерою «А», до якої входить: кімната 1-4 площею 12,8 кв.м., кімната 1-3 площею 14,1 кв.м. ; частину прибудови «А2», кімнату 1-5 площею 6,9 кв.м.; веранду «а5» площею 10,1 кв.м.; сарай «В»; сарай «Г»; гараж «Д».

Виділити у користування ОСОБА_2, як другому співвласнику прибудову, позначену лІтерою «А1» до складу якої входять: кімната 1-1 площею14,3 кв.м., прихожа 1-2 площею 6,5 кв.м.; частину прибудови «А2»,до складу якої входить кухня 1-6 площею 7,7 кв.м, веранду «а3» площею 2,3 кв.м.; веранду «а4» площею 13,2 кв.м; тамбур «а6» площею 4,6 кв.м; сарай «Б»; погріб «П/Б»; теплицю «Ж»; убиральню «У».

Зобов`язати ОСОБА_3 влаштувати за власні кошти дверний отвір між кімнатою 1-4 та кімнатою 1-5.

Зобов`язати ОСОБА_2 за власні кошти закласти дверні отвори з прихожої 1-2 у кімнату 1-3, з кухні 1-6 у кімнату 1-3 та у кімнату 1-5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 675 грн. витрат пов`язаних з проведенням судової будівельно- технічної експертизи; 4,50 грн. судового збору та 18,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити .

Рішення апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: