Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/750/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О.В.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Письменний О. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Чельник О.І., Єгорової С.М.,

при секретарі - Зінов'євій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 21 грудня 2011 року, -

Встановила:

У липні 2011 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, яким просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №222/2007/Ж від 20.09.2007 року, яка станом на 30.06.2011 року становила 496 445 грн. 86 коп., а також понесені судові витрати.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк, з 18.05.2010 року правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за № 222/2007/Ж. Відповідно до умов кредитного договору, позичальнику ОСОБА_3 було надано кредит у сумі 43000 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,00 процентів річних для споживчих потреб позичальника на строк до 20.09.2032 року. Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору встановлено обов'язок відповідача повертати проценти та частину кредитних коштів, щомісячно, до встановленої дати. Позивач належно виконав умови кредитного договору та передав визначені кошти відповідачу. В порушення умов кредитного договору, відповідач не виконував свої зобов'язання належним чином, внаслідок чого станом на 30.06.2011 року у нього утворилася заборгованість перед Банком в гривневому еквіваленті 496 445,86 грн. 86 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту та процентами становить 60 545,88 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України (еквівалент по курсу НБУ 7,9785 на 20.05.2011 року) заборгованість становить 483065 грн. 30 коп.; заборгованість за комісіями 13 380 грн. 88 коп.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково. Вважає, що заборгованість, яку він має сплатити становить 451 220, 10 грн., оскільки, позивач в своєму розрахунку до позовної заяви зазначив, що з листопада 2008 року сума щомісячного платежу змінилася з 485,00 доларів США на 587,28 доларів США, тобто змінилася відсоткова ставка за користування кредитом по кредитному договору №22/2007/Ж від 20.09.2007 року з 13% до 16,5 % з листопада 2008 року. Однак, отримавши в листопаді 2008 року листа щодо підвищення процентної ставки відмовився підписувати додаткову угоду №1 до договору №222/2007/Ж від 20.09.2007 року. Змінюючи проценту ставку за користування кредитом банк не змінив графік погашення кредиту, не змінив умови іпотечного договору від 20.09.2007 року, а також не витребував довідки про його фінансовий стан, спроможність виплати кредиту по новим ставкам та підвищеному курсу долара. Вважає, що зміни позивача щодо процентної ставки з 13 % річних до 16,5 % річних є неправомірними.

Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда у задоволенні позовних вимог ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №222/2007/Ж від 20.09.2007 року в розмірі 496 445 грн. 86 коп. та судових витрат відмовлено повністю.

В своїй апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для вирішення справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду, заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та пояснення відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд дійшов висновку про те, що в порушення умов кредитного договору, укладеного між сторонами, банк не повідомив відповідача про наявність заборгованості та про строки її погашення, оскільки наданий до суду доказ, а саме перелік згрупованих рекомендованих поштових відправлень, містить штамп відправлення - 01.05.2011 року, тоді як за змістом позовної заяви вимога про погашення заборгованості датується 30.05.2011 року. Таким чином, доказів того, що позичальник був повідомлений належним чином про дострокове погашення кредиту або його частини, процентів, та відповідних штрафних санкцій позивач не надав.

Однак колегія суддів вважає такий висновок помилковим, тому не погоджується з ним.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вбачається, що визнання ОСОБА_3 позову в частині наявності кредитної заборгованості в розмірі 451 220 грн. 10 коп. не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Відповідно визнання відповідачем позову в цій частині повинно було прийнято судом. Про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову суд ухвалу не постановив.

Крім того, висновок суду щодо неналежного повідомлення ОСОБА_3 про наявність кредитної заборгованості та про строки її погашення ґрунтується на доказі, який потребував більш ретельного дослідження. Відповідно змісту апеляційної скарги дату відправлення переліку згрупованих рекомендованих поштових відправлень зазначено 01.05.2011 року помилково працівником поштового відділення. Вказана суперечність була виявлена судом при дослідженні доказів, але не була усунута, що свідчить про неповноту дослідження обставин справи.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильно встановлені фактичні обставини справи, що полягає у неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи (стаття 309 ЦПК України).

За таких обставин постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення по суті справи.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та плати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Укладеною позивачем із позичальником кредитною угодою передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, що визначені кредитним договором, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

В судовому засіданні відповідач визнав наявність кредитної заборгованості в розмірі 451 220 грн. 10 коп.. Оскільки визнання позову в цій частині не суперечить закону та інтересам інших осіб, колегія суддів його приймає.

Заперечення відповідача щодо решти суми кредитної заборгованості, яка виникла на думку ОСОБА_3 внаслідок неправомірної зміни позивачем розміру процентної ставки за користування кредитом, не може бути прийняті судом, оскільки кредитним договором встановлений певний порядок зміни процентної ставки. Відповідно до п.5.1.3. договору, позичальник, отримавши повідомлення банка про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, підписує додаткову угоду до кредитного договору та направляє її на адресу банка. У випадку якщо позичальник протягом десяти банківських днів з дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом не здійснив дій, передбачених п. 5.1.2 договору, новий розмір процентної ставки за користування кредитом вважається таким, що погоджений із позичальником.

Згідно п. 5.1.2. договору, у випадку коли позичальник не погодиться із запропонованим банком розміром процентної ставки, він зобов'язаний протягом десяти банківських днів з дати відправлення банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, повернути банку існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції в повному обсязі та інші платежі за цим договором.

Відповідач визнав, що отримавши повідомлення банку про зміну відсоткової ставки за користування кредитом, він не погодився з такої зміною, і повідомив банк про свою незгоду листом. Однак, дій, передбачених п. 5.1.2. договору, він не вчинив. Таким чином, за умовами п. 5.1.3. договору відповідач підтвердив згоду на зміну банком розміру процентної ставки за користування кредитом.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

Вирішила:

Апеляційну задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 21 грудня 2011 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»496 445 грн. 86 коп. в рахунок відшкодування кредитної заборгованості та 3429 грн. 50 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: