ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2006 р. у справі №43/27-06 (суддя Кононова О.В.) у задоволенні позову ПП "Промінь" до СПД ФО  ОСОБА_1 та ЗАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" про стягнення 2 000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів відмовлено.

У касаційній скарзі ПП "Промінь" просить рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2006 р. у справі №43/27-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з СПД ФО ОСОБА_1 на користь ПП "Промінь" 2 000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів, а також держмито та судові витрати, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 526, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, а також на неправильну оцінку судом доказів у справі.

Позивач та відповідач-2 не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача-1, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу Украї ни касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарським судом першої інстанцій, а саме.

Господарським судом першої інстанцій встановлено наступне.

12.01.2006 р. між ЗАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" та ПП "Промінь" було укладено договір НОМЕР_1 про надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень автомобільним транспортом, відповідно до умов якого ПП "Промінь" (експедитор за договором) зобов'язалося організувати на підставі інформації, наданої ЗАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" (замовником) та оформленої у вигляді замовлення, за плату та рахунок замовника транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи (перевізник), яка здійснюватиме безпосереднє перевезення вантажу.

12.01.2006 р. ПП "Промінь" уклало з СПД ФО ОСОБА_1 договір НОМЕР_2  про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого СПД ФО ОСОБА_1 (перевізник) зобов'язався на підставі письмових замовлень від ПП "Промінь" (експедитора) виконувати транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, які належать перевізникові, у відповідності з умовами договору та замовлень. Згідно з п. 2.5 договору перевезення здійснюються на підставі письмових замовлень, які надсилаються експедитором перевізникові поштою або факсом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 2 000,00 грн. безпідставно одержаних відповідачем-1 коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України СПД ФО ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд першої інстанції всебічно та повно дослідив всі обставини справи та дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що предметом договору від 12.01.2006 р. НОМЕР_2 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом відповідно до замовлення НОМЕР_3   є перевезення вантажу з м.Харкова до встановленого місця призначення в м.Москва.

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи, а також вантажовідправником (ЗАТ "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" - замовником перевезення) і вантажоодержувачем (ВАТ "Московський жировий комбінат") підтверджено факт виконання відповідачем-1 зобов'язання з перевезення вантажу і видачі його вантажоодержувачу згідно з замовленням НОМЕР_3  до договору від 12.01.2006 р.  НОМЕР_2.

З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки господарського суду щодо безпідставного обґрунтування позивачем позовних вимог нор мами ст. 1212 Цивільного кодексу України (згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала), оскільки (як встановлено господарським судом) спірна сума -2 000,00 грн. була перерахована позивачем як часткова компенсація вартості перевезення згідно замовлення НОМЕР_3 (яке було виконано відповідачем-1).

Таким чином, встановлені господарським судом першої інстанції із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111⁷ ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2006 р. у справі №43/27-06 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, п. 1 ст. 111⁹, ст. 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ ПП "Промінь" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2006 р. у справі №43/27-06 -без змін.

Головуючий                                                                                          К.Грейц

Судді                                                                                                      О.Глос

                                                                                                               С.Бакуліна