ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 р. Справа № 75941/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

при секретарі Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-14605/11/1370 за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002082321 від 25.11.2011р., -

в с т а н о в и в :

В грудні 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002082321 від 25.11.2011р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року позов задоволено повністю.

Вказане рішення оскаржив відповідач та вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема відповідач вказує на те, що в ході перевірки ДП „Львівтекс" встановлено взаєморозрахунки з Датською компанією „Новотекс" А/С.

ДПІ у Галицькому районі міста Львова надано лист від 07.11.2011 № 16323/23-209 для надання пояснення та їх документальні підтвердження щодо проведених взаємовідносин ДП „Львівтекс" з Датською компанією „Новотекс" А/С.

Пояснення та документальні підтвердження, а саме:

- договори купівлі - продажу послуг, акти виконаних робіт, платіжні документи;

- оборотно-сальдові відомості по вищезазначених контрагентах;

- свідоцтва про сплату єдиного податку вищезазначених контрагентів;

- інші документи, що підтверджують факт надання послуг вищезазначеними контрагентами.

Для перевірки взаєморозрахунків ДП „Львівтекс" з ДК „Новотекс" А/С надано оборотно-сальдову відомість по рах. 632 „Розрахунки з іноземними постачальниками", Договір на надання формаційних (консультаційних) послуг від 01.08.2007р., Акти прийняття виконаних робіт (послуг).

Згідно Договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.08.2007р. виконавець Датська компанія Новотекс А/С зобов"язується надати, у відповідності до умов договору, спеціальну інформацію (кваліфіковану консультацію), а замовник ДП „Львівтекс" зобов'язується прийняти послугу та оплатити її.

Виконавець інформує (консультує) Замовника з наступних питань:

- видів та методів технічного контролю, особливостей його проведення на різних етапах швейного виробництва;

- інженерного проектування швейних виробів;

- технічних характеристик тканин та доцільного їх використання;

- квалітології швейного виробництва;

недоліків і шляхів їх подолання у маркетинговій та менеджементній діяльності.

За період з 01.04.2011 по 30.06.2011 Датською компанією Новотекс А/С для ДП „Львівтекс" виконано роботи, а саме „надання спеціальної інформації (консультування) з питань, визначених п.2 договору на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.08.2007р." згідно актів прийняття виконаних робіт (послуг). Однак на підставі наданих до перевірки первинних документів (актів виконаних робіт), щодо надання інформаційних (консультаційних) послуг, неможливо встановити яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесені витрати,

Вважає, що позивач в порушення п.14.1.36 ст.14, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 ст.139

Податкового кодексу України ві завищено валові витрати всього на загальну суму 329 601 грн., в тому числі за II квартал 2011 року в сумі 326 601 грн.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Крім того пояснив, що консультаційні послуги надавалися і шляхом телефонних переговорів та наданням письмових документів.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи. тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Приймаючи рішення суд першої інстанції встановив, що відповідно до статуту ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" одним з основних видів діяльності підприємства є діяльність, пов»язана з виробництвом та продажем одягу.

17.11.2011 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено планову перевірку ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р. За результатами перевірки складено Акт від 17.11.2011 року № 4096/23-209/31659013. В частині завищення об»єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 р. на суму 326601 грн. встановлено порушення ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" п.14.1.36 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139 ПК України.

В акті перевірки зроблено висновки про неможливість встановлення економічної ефективності для підприємства та його господарської діяльності від послуг отриманих від Підприємства ДК "Новотекс", а акти приймання-передачі послуг не містять інформації про те, які послуги надано та отримано, не підтверджують зв»язок з виробничим процесом позивача. Вважає, що це свідчить про те, що фактично послуги не отримано та не надано, що призвело до завищення валових витрат. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011 р. № 0002082321, яким зменшено суму від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на додану вартість в розмірі 326 601 грн.

Матеріалами справи стверджується, що 01.08.2007 р. ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" (замовник) було укладено договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг з Датською компанією "Новотекс" (Данія) (виконавець) та згідно з п. 2.1 договору Виконавець інформує (консультує) Замовника з питань: видів та методів технічного контролю, особливості його проведення на різних етапах швейного виробництва; інженерного проектування швейних виробів; технічних характеристик тканин та доцільного їх використання; квалітології швейного виробництва4 автоматизації процесів швейного виробництва; недоліків і шляхів їх подолання у маркетинговій та менеджментовій діяльності та інших питань пошиття одягу. Консультування обовязково містить надання Замовнику рекомендацій щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету доказування.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за укладеним договором Датською компанією "Новотекс" за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. надано консультаційні послуги для ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" за ІІ квартал 2010 р. на суму 317021,27 грн., що підтверджується актами прийнятих виконаних робіт від 30.04.2010 р., 31.05.2010 р., 30.06.2010 р., 30.07.2010 р., 31.08.2010 р., 30.09.2010 р., 29.10.2010 р., 30.11.2010 р., 31.12.2010 р.31.01.2011 р., 28.02.2011 р., 31.03.2011 р.. В актах вказувалось вартість та вид наданих послуг.

ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" на реалізацію договору від 01.08.2007 р. та з метою забезпечення максимальної ефективності використання і застосування в діяльності підприємства інформації та консультацій, що надаються Датською компанією "Новотекс", видало внутрішні накази по підприємству якими визначила відповідальних осіб на підприємстві, що повинні приймати та обробляти інформацію надану Виконавцем. Також вказано список контактних осіб, що готують та надають інформацію від Виконавця, їхні електронні адреси та номери телефонів. В наказах визначено обовязки відповідальних за цим договором осіб з приводу доведення і застосування, наданої Виконавцем інформації до осіб, які здійснюють її безпосереднє використання в процесі виробництва.

Крім того, ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" проводило відрядження менеджерів свого підприємства, визначених наказом до м. Ікаст Королівства Данії, що оформлялось на підприємстві наказами. В наказах на відрядження також вказувався термін поїздки та мета (узгодження графіку доставок і маршрутів, аналіз маршрутів і прогнозування необхідної кількості одиниць транспорту, планування і узгодження технологій по підвищенню якості продукції, врегулювання питань по розширенню напрямків зовнішньоекономічних звязків, підвищення кваліфікації по розробці та дотриманню стандартів виробництва, врегулювання питань по розширенню напрямків зовнішньоекономічних звязків,). Як доказ реальності поїздок працівників до королівства Данії свідчать копії закордонних паспортів зазначених осіб з відмітками про відрядження та копії електронних авіаквитків.

Своє рішення суд першої інстанції мотивує тим, що в судовому засіданні оглядались первинні документи, що складались безпосередньо під час надання консультаційних послуг. Суд не погодився з доводами відповідача, оскільки, як вбачається зі змісту самого договору, що також є первинним документом, то в ньому чітко визначено коло питань, з яких надавались консультації, та в якій сфері підприємства. Найменування наданої послуги вказано і в актах прийняття послуг, також зазначено одиницю виміру, кількість та ціну наданої послуги. Акти та договір підписані обома сторонами та скріплені печатками. Разом з цими доказами, Суд взяв до уваги і інші письмові докази, надані позивачем, та його пояснення про взаємозв»язок отриманих послуг з його господарською діяльністю. Тому суд прийшов до висновку, що такі пояснення є обґрунтованими, а надані послуги відповідають меті діяльності ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон". Податковим органом не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірні. А з»ясовані судом обставини не свідчать про відсутність господарських операцій між ДП "Львівтекс" ДК "Грін Коттон" та ДК "Новотекс".

Однак колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки отримання консультаційних послуг в усній формі, які з пояснень представника позивача носили складний технічний характер, з огляду на діяльність підприємства, не витримують критики. Така позиція колегії суддів базується на тому, що в разі надання послуг такого характеру повинні бути письмові інструкції, вказівки, тощо, тому що сприйняття складної технічної інформації відповідальним працівником, виключно на слух є малоефективним. Позивач не надав суду доказів, яким саме чином надані консультації фіксувалися і як вони доводилися до керівництва чи технічного персоналу, а також не надано доказів впровадження отриманої інформації в діяльність підприємства. При цьому позивачем не надано суду доказів, яким саме чином здійснювалося надання консультацій шляхом переговорів, - не надано роздруківок міжнародних телефонних переговорів, їх тривалості, чи інших доказів на підтвердження факту таких.

Колегія суддів вважає, що відрядження менеджерів підприємства, визначених наказом до м. Ікаст Королівства Данії, що оформлялось на підприємстві наказами не являється доказом надання консультаційних послуг, оскільки в наказах на відрядження вказана їх мета(узгодження графіку доставок і маршрутів, аналіз маршрутів і прогнозування необхідної кількості одиниць транспорту, планування і узгодження технологій по підвищенню якості продукції, врегулювання питань по розширенню напрямків зовнішньоекономічних зв»язків, підвищення кваліфікації по розробці та дотриманню стандартів виробництва, врегулювання питань по розширенню напрямків зовнішньоекономічних зв»язків,). Тобто мета зазначена в наказах про відрядження не відповідає видам консультаційних послуг передбачених договором, а тому такий доказ не слугує підтвердженням факту реальності надання консультаційних послуг.

При оцінці доказів суд першої інстанції належно не перевірив обставини справи, що стосується обґрунтувань позивача, наведених у позовній заяві, щодо додаткового документального підтвердження факту інформування (консультування) компанією «Новотекс А/ С», де позивач вказує, що впродовж декількох років дії договору продукувалась значна кількість додаткових письмових документів, однак всі вони є виключно внутрішніми, з інформаційним наповненням необхідним протягом певного проміжку часу для забезпечення основної діяльності Позивача. Колегія суддів констатує, що такі докази в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств визначені внаслідок порушення п.14.1.36 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено валові витрати на суму 326601 грн. До складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, як передбачено п.1.32 ст.1 даного Закону, будь-яка господарська діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.

Необхідність підтвердження господарських первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Відповідно до 2.1 ст.2 Положення, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до пп.139.9 ст. 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування, визначаються га підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов»язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених цим Кодексом.

Суд дійшов вірного висновку, що виходячи із вказаних норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов»язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Таким чином, первині документи повинні містити інформацію про те, за які конкретно консультаційні (інформаційні) послуги позивач сплачував кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов»язані з господарською діяльністю.

Стаття 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 6.07.1999р. визначає, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, творених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і юрм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі -підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р., бухгалтерський облік є «бов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її скасування" передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).

Крім того, відповідно до п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 166, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для надання первинним документам юридичної сили, вони повинні відповідати вимогам законодавства.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи акти прийняття виконаних робі (послуг) колегія суддів погоджується з доводами апелянта, в частині того, що такі неконкретизовані, що в свою чергу унеможливлює підтвердження факту надання послуг (робіт) у відповідні періоди.

Колегія суддів, з огляду на зазначене вище вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції не ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно з»ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її спростовують, тому наявно підстави для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 202, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-14605/11/1370 за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс» Датської компанії «Грін Коттон» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002082321 від 25.11.2011р. - скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.

Повний текст постанови виготовлено 05.06.2012р.