2/2028/321/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року смт. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т.М.

при секретарі Євсюковій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 30.01.2007 року Рокитненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області.

Позивач у судовому засіданні повністю підтримав свої позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що спільне життя між ним та ОСОБА_3 не склалося. За час сумісного проживання між ними постійно виникали сварки, які призвели до повного непорозуміння Відповідачка зовсім не приділяє уваги сім'ї, не веде господарського господарства та зловживає спиртними напоями.

Останній час вони проживають окремо, ніяких відносин не підтримують. Сумісного господарства вони більше не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо.

Відповідач у судовому засіданні проти позову та розірвання шлюбу не заперечувала. Пояснив, що вони з позивачем дійсно вже тривалий час проживають окремо один від одного, наміри на збереження родини відсутні. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_3».

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2007 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено шлюб, про що Рокитненською сільською радою Нововодолажського району Харківської області в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 1 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Сторони мають неповнолітнього сина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданим Мереф'янською міською радою Харківського району Харківської області 03.02.2006 року (а.с. 6).

З пояснень сторін по справі, судом було встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність порозуміння, що призвело до втрати почуття поваги та любові. З жовтня 2011 року подружжя проживає окремо, сімейно -шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету та проживають за різними адресами.

На поступки примирення сторони не згодні, за наданий судом час для примирення сторони не знайшли підстав для примирення та наполягають на розірванні шлюбу, оскільки подальше сімейне життя не є можливим, даний шлюб існує формально.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сторони довели дійсність та незмінність волевиявлення щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати у сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).

При цьому, згідно положень ч.3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Отже, враховуючи, що вступ до браку здійснюється вільно і добровільно, то ніхто не може бути змушений до збереження подружніх стосунків, якщо їх основи втрачені.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених ст. 110 Сімейного кодексу України та небажання сторін відновити сімейні відносини, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.

Згідно ст.113 Сімейного кодексу України -особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач в ході розгляду справи зазначила, що просить залишити їй прізвище «ОСОБА_3».

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 51, 55, 56, 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 11, 15, 57 -61, 208 -209, 212 -215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу -задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 30 січня 2007 року Рокитненською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, актовий запис № 1 -розірвати.

Прізвище «ОСОБА_4 залишити без змін після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд Харківської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Суддя Трояновська Т.М.