АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/765/2012

Головуючий по 1-й інстанції Середа А.В.

Суддя-доповідач: Бутенко С. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Дорош А.І., Обідіної О.І.

при секретарі Рибак О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2011 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2011 року задоволено позов ОСОБА_2, визнано за ним право власності на об'єкт нерухомого майна - самовільно реконструйований торгівельний павільйон, розташований в АДРЕСА_1. Вирішено реєстрацію права власності здійснити після проведення інвентаризації та виготовлення технічної документації.

З даним судовим рішенням не погодився представник Кременчуцької міської ради Полтавської області, яка не була залучена до участі в справі.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. В своїх доводах апелянт постався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, встановивши невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції.

По справі встановлено, що на підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26 грудня 2006 року, за договором оренди землі від 27 грудня 2006 року, що його зареєстровано у Державному реєстрі земель 09 лютого 2007 року, позивачеві, як суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі, було передано в оренду терміном на три роки земельну ділянку площею 73 кв.м. для розміщення, експлуатації та обслуговування стаціонарної малої архітектурної форми - зблокованих торгівельного павільйону та торгівельного кіоску для реалізації продовольчих товарів загальною площею 50 кв.м. по АДРЕСА_1.

На даній земельній ділянці в порушення умов договору оренди землі (п. 28) позивачем самовільно було збудовано торгівельний павільйон загальною площею 109,8 кв.м., що являється об'єктом нерухомого майна, є капітальною будівлею.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 28 вересня 2010 року затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 128 кв.м. для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону по АДРЕСА_1 на умовах оренди землі. Договір оренди даної земельної ділянки з позивачем не укладався.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про виникнення у позивача права цивільного, що потребує судового захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

За наявності спору, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Застосувавши до спірних правовідносин норми ст. 376 ЦК України, місцевий суд не взяв до уваги, що земельна ділянка для будівництва об'єкту нерухомого майна позивачеві в установленому порядку не надавалась, і право власності або право користування на вказану земельну ділянку відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України він не набув.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано вимог Законів України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій» та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461, що діяли на час розгляду справи, та не дано оцінку тому факту, що спірне майно до експлуатації в установленому законодавством порядку не приймалось, зареєстрованої декларації або сертифіката про готовність об'єкта до експлуатації позивачем не надавалось.

За таких обставин рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п. 3, 4, ст.ст. 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С. Б. Бутенко

Судді: